Рішення № 3684868, 18.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.05.09 р. Справа № 43/51

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк

про стягнення основної суми боргу у розмірі 182505грн., інфляційних нарахувань у розмірі 17797,29грн., річних з простроченої суми у розмірі 2850,08грн., неустойки за затримку розрахунку у розмірі 166079,55грн., всього – 369231,92грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського”, м. Київ

про стягнення суми штрафних санкцій за прострочення виконання робіт у розмірі 104677,65грн.

Представники сторін:

від Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського”: Шабас А.М. за дов. №1795/01/04 від 16.09.08р.

від Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”: Семчук М.О. за дов. №310 від 03.02.09р.

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 27.04.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 06.05. по 18.05.09р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк про стягнення основної суми боргу у розмірі 182505грн., інфляційних нарахувань у розмірі 12113грн., річних з простроченої суми у розмірі 1875,05грн., неустойки за затримку розрахунку у розмірі 114066грн., всього – 310559,05грн.

Ухвалою суду від 02.03.09р. позовна заява була прийнята до розгляду суддею Зубченко І.В. та порушено провадження у справі №43/51.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на виконання проектних робіт №24495 від 03.06.08р., в частині сплати вартості виконаних робіт.

Водночас у позові заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунки та грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні вимог про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на рахунки та грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №852/1 від 03.04.09р. (вх.№02-41/14506) позов не визнав по викладеним у відзиві обставинам, зокрема обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач посилався на те, що акти здачі-приймання продукції надані позивачем лише 15.12.08р., що підтверджує супровідний лист вих.№2449/03/02/4 від 12.12.08р., відповідачем акт був підписаний 29.12.08р., внаслідок чого останнім днем сплати є 03.01.09р.

17.04.09р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського, м. Київ про стягнення суми штрафних санкцій за прострочення виконання робіт у розмірі 104677,65грн.

В обґрунтування зустрічного позову позивач посилався на прострочення відповідачем строку виконання проектних робіт обумовлених договором №24495 від 03.06.08р.

Ухвалою від 21.04.09р. порушено провадження по справі №43/51 за зустрічним позовом.

27.04.09р. через канцелярію суду позивач за первісним позовом надав заяву про збільшення розміру позовних вимог №650/04/3 від 27.04.09р. (вх.№02-41/18779), відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача основну суму боргу у розмірі 182505грн., інфляційні нарахування у розмірі 17797,29грн., річні з простроченої суми у розмірі 2850,08грн., неустойку за затримку розрахунку у розмірі 166079,55грн., всього – 369231,92грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому уточнення позивача приймаються судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених позовних вимог.

У запереченнях на відзив на позовну заяву №652/04/3 від 27.04.09р. (вх.№02-41/18832) позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги. В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що із супровідним листом №1870/03/4 від 25.09.08р. відповідач отримав разом із кресленнями і акти здачі-приймання (додаток №1 листа). Щодо розміру штрафних санкцій позивач посилався на ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відзиві на зустрічну позовну заяву №653/04/3 від 27.04.09р. (вх.№02-41/18831) відповідач проти зустрічного позову заперечив, в зв’язку з тим, що після надання технічного завдання на виконання проектних робіт та перерахування авансу, позивачем декілька разів коригувалися та доповнювалися вихідні дані та технічні вимоги проектної документації, внаслідок чого відповідач не міг вчасно виконати проектні роботи.

У запереченнях на відзив відповідача №1034 від 06.05.09р. (вх.№02-41/20150) позивач за зустрічним позовом посилався на пункт 7.2. договору та зазначав, що сторонами не було внесено змін до договору щодо продовження строку виконання відповідачем проектних робіт.

У поясненнях до заперечень позивача №1033 від 06.05.09р. (вх.№02-41/20151) відповідач за первісним позовом зазначив, що супровідний лист №1870/03/4 від 25.09.08р. та акти здачі-приймання відповідач 25.09.08р. від позивача не отримував. Щодо розміру штрафних санкцій позивач посилався на Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, який передбачає можливість зазначення розміру пені за узгодженням сторін в межах подвійної облікової ставки НБУ.

06.05.09р. відповідач через канцелярію суду надав заяву про відстрочення виконання рішення №1044 (вх.№02-41/20173), відповідно до якої просив суд відстрочити виконання рішення строком на 6 місяців, в зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства та світовою фінансовою кризою.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на виконання проектних робіт №24495 від 03.06.08р. з додатками, лист №1870/03/4 від 25.09.08р., акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором №244957 від 03.06.08р., підписаний з боку позивача, претензія №2503/01/04 від 19.12.08р. з додатком, лист №2449/03/02/4 від 12.12.08р., акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором №24495 від 03.06.08р., підписаного з боку відповідача 29.12.08р., платіжне доручення №3929 від 18.06.08р., листи електронної пошти.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечив.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, підтримав зустрічні позовні вимоги.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України та роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4І ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4і ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.08р. між ВАТ Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М. Шимановського (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор» (замовником), був укладений договір на виконання проектних робіт №24495. За умовами договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов’язання виконати роботи з «Розробки робочої документації КМ металоконструкцій каркасу громадсько-торгового центру і будівельного супермаркету з садовим центром по вул. Героїв Сталінграду в м. Миколаєві», відповідно до узгодженого сторонами технічного завдання, яка є невід’ємною частиною договору (додаток №1) /пункт 1.1. договору/.

Зміст, обсяги та вартість робіт визначається узгодженим сторонами протоколом погодження про договірну ціну (додаток №2) та кошторисом (додаток №4) /пункт 1.2. договору/. За виконані роботи згідно договору замовник перераховує виконавцю 329175грн., крім того ПДВ за ставкою 20% у розмірі 65835грн., усього вартість робіт з урахуванням ПДВ складає 395010грн. /пункт 2.1. договору/.

Відповідно до пункту 2.4. договору замовник не пізніше 5-денного терміну після підписання договору перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% вартості робіт у сумі 197505грн.

Пунктом 2.5. договору визначено, що до надходження авансу виконавець не приступає до виконання робіт, передбачених договором; до надходження оплати за виконаний етап виконавець не приступає до виконання робіт наступного етапу.

Остаточний розрахунок здійснюється після здачі та прийняття всієї роботи у 5-денний термін після підписання замовником акту здачі-приймання науково-технічної продукції за мінусом проплат передбачених пунктом 2.4. договору та з урахуванням вимог, викладених у пунктах 2.2., 2.3. договору /пункт 2.6. договору/.

Приймання робіт виконаних згідно з договором здійснюється відповідно до вимог технічного завдання /пункт 3.1. договору/. Здача і приймання роботи з кожного етапу і роботи в цілому оформляється двостороннім актом здачі-приймання виконаних робіт, що складається у 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони з додатком комплекту технічної документації в 4 екземплярах, який надсилається замовнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення і є підставою для взаємних розрахунків /пункт 3.2. договору/. Замовник протягом 15-ти днів з одержання акту здачі-приймання робіт і звітних документів, зазначених у пункті 3.2. договору, зобов’язаний направити виконавцю підписаний акт і сплатити прийняту роботу або направити мотивовану відмову від приймання робіт /пункт 3.3. договору/. У випадку мотивованих зауважень замовника до виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт із переліком необхідних доробок і термінів їх виконання /пункт 3.4. договору/.

Термін та обсяги виконання робіт згідно з договором встановлюються відповідно до календарного плану робіт (додаток №3) /пункт 4.1. договору/. При неотриманні авансу згідно з пунктом 2.4. договору у встановлений договором термін відповідно відкладаються терміни початку і кінця виконання робіт за договором. При ненаданні виконавцю повних вихідних даних переноситься термін виконання робіт, передбачений календарним планом, до одержання від замовника таких даних /пункт 4.3. договору/.

Згідно до пункту 7.5. договору договір набирає сили з дня його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання ними взятих зобов’язань.

Відповідно до умов договору між сторонами підписано протокол погодження про договірну ціну на науково-технічну документацію (додаток №2), календарний план виконання робіт згідно з договором №24495 від 03.06.08р. (додаток №3).

Згідно до календарного плану (додаток №3) початком виконання робіт є день отримання авансу, закінченням – 45 днів потому після отримання авансу.

Означений договір підписаний уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір на виконання проектних робіт №24495 від 03.06.08р., який за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно із ст.324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

За приписом ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 2.4. договору, 18.06.08р. відповідач перерахував позивачу аванс у розмірі 197505грн., у т.ч. ПДВ – 32917,50грн., що підтверджується платіжним дорученням №3929 від 18.06.08р. з відміткою про призначення платежу (а.с.59).

Як зазначає позивач, ним було виконано роботи з розробки науково-технічної документації, обумовленої договором №24495 від 03.06.08р. та листом №1870/03/4 від 25.09.08р. (копія, а.с.13) було надіслано на адресу відповідача акт здачі готової продукції (копія, а.с.14), креслення шифр 24495-1КМ1...12, 14...26 та 24495-2КМ1...12, 14...30, рахунок-фактуру. Проте відповідач в обумовлений у пункті 3.3. договору 15-ти денний термін, підписаний екземпляр акту здачі-приймання позивачу не надіслав, за отриману науково-технічну продукцію не розрахувався та мотивованих зауважень щодо виконаних робіт не надав, як наслідок позивач був змушений звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Як стверджує відповідач, 25.09.08р. позивачем була передана лише технічна документація (без акту здачі-приймання), а акт здачі готової продукції був отриманий відповідачем 15.12.08р., що підтверджується супровідним листом вих.№2449/03/02/4 від 12.12.08р.

Проте на думку суду доводи відповідача не відповідають дійсності з огляду на таке.

Додатком до листа №1870/03/4 від 25.09.08р. були акт здачі готової продукції (копія, а.с.14), креслення шифр 24495-1КМ1...12, 14...26 та 24495-2КМ1...12, 14...30, рахунок-фактуру, про що зроблена відмітка у самому листі, тому відповідач не міг отримати 25.09.08р. лише одну технічну документацію без всіх інших додатків та самого листа.

У листі №2449/03/02/4 від 12.12.08р. (на який посилається відповідач в обгрунтування своїх заперечень) зазначено, що відповідачу повторно направляються акти виконаних робіт по договору №24495 КМ (Розробки робочої документації КМ металоконструкцій каркасу громадсько-торгового центру і будівельного супермаркету з садовим центром по вул. Героїв Сталінграду в м. Миколаєві), а також зазначено, що робоча документація 24495-1КМ1...12, 14...26 та 24495-2КМ1...12, 14...30, та акти виконаних робіт були передані відповідачу 25.09.08р. листом №1870/03/4. Поряд з цим, у наведеному листі позивач звертається до відповідача з проханням підписати продубльовані акти та продовжити сплату виконаних робіт.

Таким чином відповідачем 29.12.08р. підписано повторно наданий акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором №24495 від 03.06.08р., при цьому необхідність повторного направлення позивачем вказаного акту виникла з вини відповідача, оскільки як встановлено судом позивачем вперше акт було направлено 25.09.08р. Доказом отримання акту саме 25.09.08р. є факт отримання відповідачем технічної документації 25.09.08р. При цьому, факт отримання документації 25.09.08р. відповідач неодноразово підтверджував під час судових засідань, у своїх письмових поясненнях та зустрічний позовній заяві.

Обов’язок відповідача щодо прийняття науково-технічної продукції за обсягом, якістю, вартістю або обов’язок мотивованої відмови від прийняття продукції встановлений у пункті 3.3. договору. Доказів того, що відповідач звертався до позивача з вимогою представити акт здачі-приймання для належного прийняття технічної документації, наданої 25.09.08р. відповідач суду не представив, що фактично спростовує відсутність акту при надсиланні 25.09.08р. та фактично підтверджує, що відповідачем без зауважень прийнято науково-технічну продукцію представлену 25.09.08р.

Натомість акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором №24495 від 03.06.08р., вартістю 395010грн., був підписаний відповідачем лише 29.12.08р.

Враховуючи, що факт отримання відповідачем акту здачі-приймання саме 25.09.08р. є доведеним, враховуючи те, що відповідач протягом обумовленого у договору 15-ти денного строку не звертався до позивача з вимогою надати акт або мотивованою відмовою від прийняття науково-технічної продукції та, оскільки відповідач підписавши акт здачі-приймання 29.12.08р. погодився з об’ємом, якістю та вартість виконаних робіт, суд вважає, що відповідач мав сплатити грошові кошти у сумі 197505грн. протягом 5 днів після закінчення 15-ти денного терміну з моменту першого отримання акту здачі-приймання, встановленого у пункті 3.3. договору, а саме з 09.10.08р. по 14.10.08р.

Проте, свої зобов’язання, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за ним нараховується заборгованість у сумі 182505грн. (з урахуванням часткової проплати у розмірі 15000грн.).

Оскільки у договорі сторони встановили, що остаточний розрахунок проводиться протягом 5 днів після підписання замовником акту здачі-приймання науково-технічної продукції, то доказами належного виконання робіт по договору є акт здачі-приймання науково-технічної продукції за договором №24495 від 03.06.08р., підписаний відповідачем з порушенням строку для прийняття виконаних робіт, а саме 29.07.08р., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.26).

Враховуючи викладене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 182505грн., а також вважає, що моментом виникнення заборгованості є 15.10.08р.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

У розуміння ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань – порушення строків сплати вартості виконаних робіт, позивачем на підставі пункту 5.2. договору нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочки у сумі 166079,55грн. (кількість днів прострочення платежів 182, період з 16.10.08р. по 15.04.09р.).

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, оскільки, при розрахунку позивачем не прийнято до уваги обмеження граничного розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, встановленого законодавством, а саме розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене суд вважає що, розмір пені, який є арифметично вірним складає 21695,68грн.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення інфляційні збитки за період листопад 2008р. – березень 2009р. у розмірі 17797,29грн. та 3% річних за період з 16.10.08р. по 23.04.09р. у розмірі 2850,08грн.

Розрахунок суми інфляційних збитків та 3% річних є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

За таких обставин, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що пеня нарахована позивачем з порушенням вимог діючого законодавства України, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 224848,05грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 6 місяців, з огляду на таке:

У п.6 с.83 ГПК України передбачено право суду, постановляючи рішення, відстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст.121 ГПК України.

Відповідно до ст.121 ГПК України суд має право (не зобовязаний) відстрочити виконання рішення суду при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто прийняття судом рішення про відстрочення виконання рішення суду можливе лише за умови винятковості обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо відстрочення виконання рішення, суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу. У той же час господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Негативні наслідки кризи є характерними для всіх суб’єктів господарського сектору. За висновками суду обставини, якими заявник обгрунтовує свою заяву про відстрочення виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють його виконання.

Разом з тим, слід зауважити, що строк пред`явлення наказу до виконання становить термін в 3 роки, що дає можливість сторонам самостійно, без втручання Державної виконавчої служби та суду, узгодити строки та порядок виконання рішення суду.

Відносно заявлених відповідачем зустрічних позовних вимог про стягнення суми штрафних санкцій за прострочення виконання робіт у розмірі 112500грн., суд звертає увагу на наступне:

Згідно до календарного плану (додаток №3) початком виконання робіт є день отримання авансу, закінченням – 45 днів потому після отримання авансу.

18.06.08р. позивач за зустрічним позовом перерахував відповідачу аванс у розмірі 197505грн., у т.ч. ПДВ – 32917,50грн., що підтверджується платіжним дорученням №3929 від 18.06.08р. з відміткою про призначення платежу.

Таким чином строк виконання проектних робіт закінчується 02.08.08р.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача за зустрічним позовом, оскільки листи електронної пошти на які він посилається датовані 07.08.08р., 12.08.08р., 26.08.08р., 28.08.08р., тобто коригування та доповнення були надані вже після закінчення строку виконання проектних робіт.

Доказів того, що між сторонами належним чином, відповідно до умов договору, було узгоджено продовження строку виконання робіт відповідачем суду не надано.

Таким чином суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем строку виконання проектних робіт.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань – порушення строку виконання робіт, позивачем за зустрічним позовом на підставі пункту 5.3. договору нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт, що підлягають виконанню, за кожний день прострочки у сумі 104677,65грн. (кількість днів прострочення платежів 53, період з 03.08.08р. по 15.09.08р.).

Розрахунок суми пені є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

З огляду на викладене, враховуючи, що зустрічний позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.193, 230, 231, 324 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 887 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського”, м. Київ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк про стягнення основної суми боргу у розмірі 182505грн., інфляційних нарахувань у розмірі 17797,29грн., річних з простроченої суми у розмірі 2850,08грн., неустойки за затримку розрахунку у розмірі 166079,55грн., всього – 369231,92грн. – задовольнити частково у сумі 224848,05грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 117; ЄДРПОУ 33524504, МФО 335537) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського” (02660, м. Київ-02, МСП-660, пр. Визволителів, 1; ЄДРПОУ 02494934, МФО 351005) основну суму боргу у розмірі 182505грн., інфляційні нарахування у розмірі 17797,29грн., річні з простроченої суми у розмірі 2850,08грн., неустойку за затримку розрахунку у розмірі 21695,68грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2248,48грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 71,86грн.

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк №1044 від 06.05.09р. про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор”, м. Донецьк, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського”, м. Київ про стягнення суми штрафних санкцій за прострочення виконання робіт у розмірі 104677,65грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського” (02660, м. Київ-02, МСП-660, пр. Визволителів, 1; ЄДРПОУ 02494934, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Амстор” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 117; ЄДРПОУ 33524504, МФО 335537) суму штрафних санкцій за прострочення виконання робіт у розмірі 104677,65грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1046,78грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18 травня 2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Зубченко І.В.

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 18 травня 2009р.