Постанова № 36847705, 17.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2014 року справа № 813/6678/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Равлюка Т.І.,

представника відповідача Рождественської Л.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське»

до ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. № 0000051600, від 20.06.2013 р. № 00000716000, від 20.06.2013 р. № 0000061600 винесені ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС.

Ухвалою від 17.01.2014 року позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. № 0000061600 ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС залишено без розгляду.

Позов мотивується тим, що податковим органом досліджувались видаткові накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні, які належним чином оформлені в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо відвантаження та прийняття товару та виконання робіт; відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та/або відсутність транспортних засобів на балансі підприємства не може бути підставою для відмови у формуванні податкового кредиту його контрагентам, та слугувати підставою для встановлення факту відсутності фактичного відвантаження та прийняття товару відповідними підприємствами; ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» використало податкову пільгу за призначенням та відповідно до умов та цілей її надання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у запереченні на позов зазначає, зокрема, що надані до перевірки документи не підтверджують використання у господарській діяльності придбаного позивачем товару (роликів великих та малих, цегли вогнетривкої) у ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології»; позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів включено суми податку на додану вартість, пов'язаних з придбанням у ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» будівельно-монтажних робіт, які не пов'язані з веденням власної господарської діяльності, проводились з порушенням вимог чинного законодавства, що регулює порядок їх здійснення, та Статуту підприємства; на порушення п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою КМУ від 12.01.11 р. № 11 та п.п.209.15.1 п.209.15, п.п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України підприємство використовувало податкову пільгу не за призначенням та цілям її надання, придбано дизпаливо відповідно до договору від 17.01.2011 р. № 005/01, укладеного з ТзОВ «Регіон Снаб Сервіс» та сценічне обладнання від ТзОВ «ГООД» згідно договору від 22.06.2011 року відповідно до платіжного доручення від 22.08.2011 року № 1372.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у запереченні на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

На виконання вимог суду відповідачем подано розрахунок сум, які включені до податкових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а позивачем - розрахунок визнаних порушень (а.с. 6-13 Т.4).

Судом замінено відповідача ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС на ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

За результатами планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Агропромислове підприємство «Львівське» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р. складено акт № 62/22-40/20789952 від 30.04.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «АПП Львівське» пп.7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України в редакції від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), заниження чистої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яке підлягає сплаті до бюджету за основною декларацією з податку на додану вартість на загальну суму 36666,67 грн.; п.14.1, п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.185, п.п.14.1.191, п.14.1.231, п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, ст.188, п.189.1 ст. 189, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.6, п.201.2, п.201.7, п.201.14, п.201.15 ст. 201, пп. 209.15.1 п.209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, занижено чисту суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за основною декларацією з податку на додану вартість на загальну суму 1514376,17 грн.; п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затверджений постановою КМУ від 12.01.11 р. № 11, п.п.209.1.15 п.209.15, п.п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) в результаті використання податкової пільги не за призначенням та всупереч умовам та цілям її надання, а саме нецільове використання сум податку на додану вартість, які перераховувались на спецрахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) на загальну суму 2381399 грн. за період, який перевірявся.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. № 0000051600, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «АПП Львівське» з податку на додану вартість на 1886434,68 грн., з яких 1551042,84 грн. зобов'язання за основним платежем, 335391,84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. № 0000071600 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на 1581675,75 грн., які оскаржуються у даній справі.

Судом встановлено на підставі розрахунку відповідача, що податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. № 0000051600 винесено у зв'язку з виявленням податковим органом порушень податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з наступними контрагентами:

- ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» (808935 грн. +247627,16 грн. та штрафні санкції),

- ТзОВ «Регіон Снаб Сервіс» (390229,87 грн. та штр.санкції),

- ПП «Будмаш-96», ПП «Поляріс Лайт», ТзОВ «Промтехметал»,

- ТзОВ «Астеліт», ТзОВ «Компанія «Ойл-Сервіс», ДП «Дніпропетровський орган з сертифікації залізничного транспорту», ТзОВ «АВ Метал Груп», ТзОВ «Телекомунікаційна Компанія», ПП «Автосезони», ПАТ «Київстар»,

- ФГ «Хоросно»,

всього на суму 1551042,84 грн. зобов'язання за основним платежем, 335391,84 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно висновків акту перевірки позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які підлягають відображенню у р.1 декларації з податку на додану вартість за період, який перевіряється, в результаті використання не у господарській діяльності запасних частин - роликів, цегли вогнетривкої на загальну суму 808935,32 грн.

Відповідно до п. 14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно п.189.1 ст. 189 Податкового кодексу України (у редакції спірного періоду) у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг - не нижче цін придбання.

На спростування доводів податкового органу ТзОВ «АПП «Львівське» подано копії первинних документів: договору № П 27/07/11 від 27.07.2011 року, укладеного позивачем з ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології», видаткових та податкових накладних, актів списання матеріальних цінностей (а.с.70-96 Т.ІІ), які підтверджують придбання товару - цегли вогнетривкої, роликів опорних у контрагента ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» та використання їх у господарській діяльності.

Під час проведення перевірки перевіряючими не було встановлено жодних фактів використання придбаного товару не за призначенням, тому висновок про зазначене порушення є неправомірним та ґрунтується виключно на припущеннях інспекторів, які проводили перевірку.

Згідно висновків акту перевірки позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з придбанням будівельно-монтажних робіт, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, завищено значення показника 10.1 декларації з податку на додану вартість за період, який перевірявся, на загальну суму 247627,16 грн.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дотримання вимог чинного законодавства при відображенні у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з придбання будівельно- монтажних робіт у ТзОВ «Корпорація Колійні ремонтні технології» позивачем представлено копії: договору № 06/05-11/1 підряду від 06.05.2011 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, актів приймання виконаних будівельних робіт та ін. (а.с. 3-69 Т.ІІ).

Первинні документи містять обов'язкові реквізити, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Тому доводи суб'єкта владних повноважень про неправомірне включення до податкового кредиту ТзОВ «АПП «Львівське» суми ПДВ - 247627,16 грн. є помилковим.

За твердженням податкового органу позивачем завищено податковий кредит на суму 4269,5 грн. по взаємовідносинах із ПП «Будмаш-96» посилаючись на дані Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та акт ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС від 17.08.2012 р.

До справи долучено копії договору № 020211 від 17.02.2011 року, укладеного ТзОВ АПП «Львівське» та ПП «Будмаш-96» з додатком № 1 «специфікація товару, що поставляється», видаткових накладних № 12202 від 22.02.2011 року, № 12204 від 22.04.2011 р., податкових накладних та ін. (а.с. 245-250 Т.ІІІ, а.с. 1-5 Т.ІV).

Первинні документи належним чином оформлені та підтверджують здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму 4269,5 грн.

Згідно акту перевірки позивачем завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 36666,67 грн. по операціях з ПП «Поляріс Лайт», порушено п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. - надалі Закон № 168/97.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону 168/97).

Позивачем під час перевірки та до суду подавались: видаткова накладна № РН-12-2806 від 28.12.2010 р. на придбання від ПП «Поляріс Лайт» станка свердлувального 2Н 135, податкова накладна від 28.12.2010 р. До справи долучено копії витягу з журналу видачі довіреностей, акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 240-244 Т.ІІІ).

Позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності та підставно задекларовано податковий кредит за грудень 2010 року в сумі 36666,67 грн. Посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарської операції не є обґрунтованим.

Перевіряючі у акті перевірки стверджують, що ТзОВ «АПП «Львівське» завищено податковий кредит за квітень 2011 року в сумі 5000 грн., за червень 2011 року у сумі 6666,69 грн. по взаємовідносинах із ТзОВ «Промтехметал», посилаються на акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДПС від 04.11.2011 року № 4124/23-408/37398974, зазначають, що ТзОВ «Промтехметал» брало участь у безтоварних операціях.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідачем не доведено суду твердження, що господарські операції з вказаним контрагентом не здійснювались. Натомість ТзОВ «АПП «Львівське» представило належним чином оформлені документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту у даному випадку: копію договору купівлі-продажу № 0103 від 01.03.2011 року, укладеного ТзОВ «Промтехметал» та ТзОВ «АПП «Львівське», видаткових, податкових накладних, витяги з журналу видачі довіреностей, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, виписки банківського рахунку (а.с. 197, 210, 222-239 Т.ІІІ).

В акті перевірки зазначається, що позивачем завищено значення показника рядка 10.1 колонка Б податкових декларацій з податку на додану вартість (загальна форма) на суму 390229,87 грн. по операціях з придбання пального у ТзОВ «Регіон Снаб Сервіс», факт використання якого у господарській діяльності платника податку не підтверджено документально.

Документи щодо придбання пального позивачем у ТзОВ «Регіон Снаб Сервіс» долучено до матеріалів справи (а.с.203-209 Т.ІІІ) та подавались до перевірки. Посилання перевіряючих на порушення позивачем вимог щодо оформлення подорожніх листів не можуть слугувати підставою для висновку про не використання товару у господарській діяльності.

Отже, ТзОВ «АПП «Львівське» правомірно задекларувало суму 390229,87 грн. у податковій декларації з податку на додану вартість по операціях з ТзОВ «Регіон Снаб Сервіс».

Згідно висновку акту перевірки позивачем завищено податковий кредит, який підлягає відображенню у р.10.1 з податку на додану вартість по основній податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму 15112,20 грн. по взаємовідносинах з ФГ «Хоросно».

ТзОВ «АПП «Львівське» визнало неправомірне віднесення до податкового кредиту суми ПДВ - 7500 грн. згідно податкової накладної № 41/2 від 31.07.2012 р. В іншій частині твердження податкового органу спростовано поданням первинних документів - накладної № 45/2 від 31.07.2012 р. на суму 45675 грн., в т.ч. ПДВ 7612,50 грн. та податкової накладної від 31.07.12 р.

Відповідач не заперечує право позивача на податковий кредит у цій частині, лише посилається на те, що зазначена сума повинна була бути відображена у податковій декларації за скороченою формою. Під час перевірки не було встановлено порушення п.209.15.1 п.209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, оскільки жодних висновків про це акт не містить, а також не встановлено факту повторного віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту.

З наданої позивачем інформації щодо виявлених та визнаних порушень при проведенні фінансово-господарських операцій ТзОВ «АПП «Львівське» (а.с.13 Т.ІV) судом встановлено, що позивачем визнано правомірність нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які увійшли до податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. № 0000051600 на суму 44035,46 грн. за основним платежем за контрагентами: ТзОВ «Астеліт» на суму 1267 грн., ТзОВ «Компанія «Ойл-Сервіс» на суму 6399,98 грн. (за податковою накладною № 16 від 23.02.2011 року, про відсутність оригіналу якої йдеться у розрахунку, двічі проведено нарахування на суму 1933,33 грн., тому фактично визнано позов додатково на суму 1933,33 грн.), ДП «Дніпропетровський орган з сертифікації залізничного транспорту» - 1133,33 грн., ТзОВ «АВ Метал Груп» - 12424,15 грн., ТзОВ «Телекомунікаційна Компанія» - 2503,93 грн., ПП «Автосезони» 9356,09 грн., ПАТ «Київстар» на суму 3450,98 грн. та частково - ФГ «Хоросно» на суму 7500 грн. (податкова накладна № 41/2 від 30.07.2012 р.).

Позивач під час розгляду справи не оспорював визначення податкового зобов'язання у цій частині, не подавав первинних документів на спростування висновків акту перевірки.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС від 20.06.2013 р. № 0000051600 слід визнати протиправним та скасувати в частині збільшення ТзОВ «АПП Львівське» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем - 1507007,39 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями нарахованими на зазначену суму зобов'язання згідно таблиці, наведеної у розрахунку відповідача (а.с. 6-17 Т.ІV), - 326267,57 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Пустомитівському районі ДПС від 20.06.2013 р. № 0000071600 позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1581675,75 грн. у зв'язку з виявленням під час перевірки порушень п.п.209.15.1 п.209.15, п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України).

У розумінні ст. 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів. У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання (п.209.15.1 ст. 209)Податкового кодексу України).

Відповідно до п.123.2 ст. 123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Дослідивши представлені до перевірки документи ТзОВ «АПП Львівське», перевіряючі прийшли до висновку, що товариство не за призначенням та всупереч умовам та цілям надання використало податкову пільгу, перерахувавши кошти із спецрахунків в сумі 2341399,22 грн. на придбання дизпалива відповідно до договору від 17.01.2011 року № 005/01, укладеного з ТзОВ «Регіон Снаб Сервіс» та для придбання обладнання від ТзОВ «ГООД» на суму 40000 грн.

Зазначені доводи відповідача є необґрунтованими. До справи долучено копію договору № 005/01/11 поставки нафтопродуктів від 17.01.2011 р., укладеного ТзОВ «Регіон Снаб Сервіс» та ТзОВ «АПП «Львівське», з додатками, копії податкових та видаткових накладних, облікових листів тракториста-машиніста, які підтверджують цільове використання сум податку на додану вартість, використання придбаного дизпалива для виробництва сільськогосподарської продукції.

Що стосується правомірності використання податкової пільги при перерахуванні коштів із спецрахунку ТзОВ «ГООД» суду представлено копії: договору купівлі-продажу обладнання, укладеного ТзОВ «АПП «Львівське» та ТзОВ «ГООД» від 22.06.2011 р., актів приймання-передачі обладнання, наказу № 53 від 17.08.2011 р. «Про затвердження робочої документації на переоснащення сценічної конструкції», акту № 1 приймання-здачі технічно переоснащеного обладнання (сценічної конструкції з подіумом) від 09.09.2011 року, відповідно до якого проведено комплексне технічне переобладнання об'єкту… для оптимального розвантаження (завантаження) сільськогосподарської продукції на вантажний та гужовий транспорт.

Дослідивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що ТзОВ «АПП «Львівське» у досліджуваних правовідносинах використало податкову пільгу відповідно до цілей та умов її надання. Тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. № 0000071600 є неправомірним.

Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За змістом ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на викладене позов слід задоволити частково, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС від 20.06.2013 р. № 0000051600 в частині збільшення ТзОВ «АПП Львівське» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем - 1507007,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 326267,57 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС від 20.06.2013 р. № 0000071600. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «АПП «Львівське» 2258 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС від 20.06.2013 р. № 0000051600 в частині збільшення ТзОВ «АПП Львівське» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем - 1507007,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 326267,57 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області ДПС від 20.06.2013 р. № 0000071600.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «АПП «Львівське» 2258 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.01.2014 року.