Постанова № 3684566, 19.05.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2009 р.

Справа № 4/346-07-8620

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого: Петрова М.С.

Суддів: Разюк Г.П.

Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Толпиго О.Ф., довіреність № 01/13/51 від 16.01.09 р. (в судовому засіданні від 05.05.09 р.)

від відповідача: Копиця С.М., довіреність № 25 від 05.01.09 р.

від прокуратури: Цулейскірі С.С., посвідчення № 149 від 30.10.07 р.(в судовому засіданні від 19.05.09 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Південного району електричних мереж

на рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2009 року

по справі № 4/346-07-8620

за позовом Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі по тексту ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”)

про стягнення 5060,17 грн.

В С Т А Н О В И Л А :

13.11.07 р. 1-й заступник прокурора Приморського району м. Одеси в особі державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (далі по тексту Прокурор) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з ВАТ " ЕК „Одесаобленерго” зайво сплачених позивачем грошових коштів у сумі 5060,17 грн..

Свої позовні вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що за період з січня по грудень 2005 р., січня по квітень 2006 р. ВАТ „ЕК Одесаобленерго” всупереч умовам договору № Ю6054 від 22.07.03 р. безпідставно нараховувало позивачу до сплати вартість втрат електричної енергії в електромережах, а останній відповідно безпідставно їх сплачував, оскільки за умовами вказаного договору електролічильники позивача знаходилися на межі балансового розподілу електромереж, тому втрат електричної енергії не могло бути.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.09 р. (суддя Літвінов С.В.) позов Прокурора задоволено, з ВАТ „ЕК Одесаобленерго” стягнуто 5060,17 грн. зайво сплачених позивачем, а також 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що договір № Ю6054 від 22.07.03 р. про постачання електричної енергії хоча і укладений без акту розмежування балансової належності електромереж, межі балансового розподілу електромереж позивача і відповідача встановлені у додатку №5-1 до зазначеного договору, з якого вбачається що межа балансової належності визначена в електрощитах позивача, тобто там, де знаходяться електролічильники, а тому втрат електроенергії не може бути, а відповідно із цим відповідач безпідставно отримував від позивача у спірний період грошові кошти, сплачені за втрати електричної енергії.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ВАТ “ЕК „Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції та відмовити у задоволенні позову Прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ “ЕК „Одесаобленерго” посилається на те, що місцевий господарський суд неправильно оцінив умови договору №Ю6054 від 22.07.03 р. про постачання електричної енергії та наявні в матеріалах справи докази.

При цьому скаржник зазначає на те, що вказаний договір був укладений без акту розмежування балансової належності електромереж, тому місцевий господарський суд при вирішенні даного спору і встановлені межі балансової належності електромереж повинен був керуватися положеннями Правил користування електричною енергією, які діяли у спірний період, так як умовами договору №Ю6054 від 22.07.03 р. передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Таким чином, місцевий господарський суд виходячи з наявних у матеріалах справи доказах та Правил користування електричною енергією повинен був встановити на чиєму балансі знаходяться кабельні електричні лінії від ТП-2080, ТП-2031, ТП-759.

Однак, господарський суд 1 інстанції при встановлені вказаної обставини послався лише на довідку позивача про те, що у спірний період кабельні електричні лінії не знаходилися у нього на балансі, та не врахував інших доказів, а саме додаток №7 до договору про постачання електричної енергії №2271 від 25.04.06 р. - акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №2307 від 12.12.05 р., згідно якого кабельні електричні лінії від ТП-2080, ТП-2031, ТП-759 знаходяться на балансі позивача. Договір №3271 від 25.04.06 р. укладався сторонами одразу ж після договору № Ю6054 від 22.07.03 р., розрахункова схема позивача не змінювалася, ВАТ „ЕК Одесаобленерго” не передавало позивачу кабельні лінії на баланс і не могло їх передавати, оскільки ці лінії були з самого початку на балансі позивача про що свідчить перелік даних, необхідних для укладання договору на користування електричною енергією, який позивач надавав для укладання договору 2003 р. і в якому містяться дані для розрахунку втрат в електромережах позивача.

При цьому скаржник звертає увагу суду на те, що на час підписання акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №2307 від 12.12.05 р., у позивача, якщо враховувати висновки місцевого господарського суду щодо належності у спірний період цих кабельних ліній ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, повинен був бути акт прийому-передачі кабельних ліній від ВАТ „ЕК Одесаобленерго”. Позивач такого акту до суду не надав і як зазначалося вище не міг надати. Підтвердженням цьому також є і додаток №3 до договору №Ю6054 від 22.07.03 р., в якому сторони визначили порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача, додаток №5-1 із визначенням відсотку втрат електроенергії, але місцевий господарський суд не надав належної оцінки цим доказам і дійшов невірного висновку щодо безпідставного отримання відповідачем 5060,17 грн.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні від 05.05.09 р. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Представник позивача в судове засідання від 19.05.09 р. не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений. 12.05.09 р. від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв’язку з його відпусткою.

Однак, судова колегія вказане клопотання залишила без задоволення, оскільки у Інституту було достатньо часу для заміни свого представника, знаходження юриста у відпустці не може бути поважною причиною для відкладення розгляду апеляційної скарги.

Згідно із ст.77 ГПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однією з таких обставин є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників процесу.

Із змісту ст.77 ГПК України випливає, що розгляд справи відкладається тільки у тому випадку, якщо обставини за якими відкладається розгляд справи є причиною неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що наявні у матеріалах справи доказі є достатніми для розгляду апеляційної скарги без представника Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і неявка останнього не може бути причиною неможливості розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні. Явка сторін при призначенні апеляційної скарги до розгляду судовою колегією не визнавалася обов’язковою. За вищенаведених обставин апеляційна скарга в судовому засіданні від 19.05.09 р. розглянута без участі представника Інституту.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача, Прокурора та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

22.07.03 р. між ВАТ „ЕК Одесаобленерго” (Постачальник) та Одеським регіональним інститутом державного управління Української академії державного управління при Президентові України (Споживач) (далі по тексту Інститут) укладено договір № Ю 6054 про постачання електричної енергії, згідно з умовами якого Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є невід’ємними його частинами.

Розділом 2 договору встановлено, що підчас виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Відповідно із п.7.3 договору, якщо розрахункові прилади обліку встановлені не на межі балансового розподілу мереж, то кількість урахованої ними електроенергії збільшується на величину втрат електроенергії в мережі від місця установлення приладів обліку до межі балансового розподілу електромереж, враховуючи втрати в головному трансформаторі та лінії Споживача. Порядок розрахунку втрат електроенергії визначається у додатку №3, який є невід’ємною частиною цього договору.

На виконання умов п.7.3 договору сторонами підписано додаток №3 до цього договору, в якому визначено порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі Споживача, а саме в трансформаторах та лініях електропередач. К додатку №3 до договору додана однолінійна розрахункова схема електромереж Інституту, з якої вбачається, що трансформатори та кабельні лінії знаходяться на балансі Інституту.

Акт розмежування балансової належності електромереж сторонами договору від 22.07.03 р. не підписувався.

В той же час у додатку №5-1 до договору від 22.07.03 р., де визначені об’єкти Споживача, підключені до мереж Постачальника, зазначено, що межа балансової належності по кожному об’єкту знаходиться в електрощитах.

Як вбачається із змісту додатку №3 та №5-1 вони суперечать один одному, так як в додатку №3 визначено порядок розрахунку втрат в електромережах Споживача, а в додатку №5-1 визначені межі балансової належності в електрощитах, тобто там, де знаходяться електролічильники Споживача і це свідчить про те, що втрат електроенергії в електромережах Споживача не може бути.

Враховуючи вищенаведене та відсутність акту розмежування балансової належності електромереж, судова колегія вважає, що межу розподілу електромереж сторін, а відповідно і наявність або відсутність обов’язку Споживача сплачувати втрати електроенергії, необхідно визначати відповідно із Правилами користування електричною енергією, чинними на час укладання договору від 22.07.03 р. (далі по тексту Правила).

Відповідно із п.1.2 Правил межа балансової належності, це точка розподілу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або повного господарського відання.

Згідно із однолінійною розрахунковою схемою електромереж Інституту, доданою до додатку №3 до договору від 22.07.03 р. (а.с.14) кабельні лінії від трансформаторів належать Інституту. Вказані кабельні лінії зазначені Інститутом і в переліку даних, необхідних для укладання договору на користування електричною енергією, які Інститут надавав ВАТ „ЕК Одесаобленерго” перед укладанням договору від 22.07.03 р. У даному переліку зазначено, що кабельні лінії знаходяться на балансі Інституту і визначена їх довжина для розрахунку втрат електроенергії.

25.04.06 р. договір на постачання електричної енергії від 22.07.03 р. сторонами було переукладено. При цьому до договору від 25.04.06 р. Інститут також додав розрахункову схему (т.1 а.с.34), в який кабельні лінії також знаходяться на балансі Інституту.

Незважаючи на вищенаведене, Інститут надав до суду 1 інстанції довідку про те, що кабельні лінії станом на 22.07.03 р. не знаходилися на його балансі, а відповідно із цим ці кабельні лінії на період дії договору від 22.07.03 р. за твердженням позивача знаходилися на балансі ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, однак акт прийому-передачі кабельних ліній від ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, який перед укладанням договору від 25.04.06 р. повинен був бути складений сторонами, Інститут не надав, що свідчить про те, що на період дії договору від 22.07.03 р. ці кабельні лінії знаходилися на балансі Інституту.

Підписання сторонами договору від 22.07.03 р. додатку №3, в якому визначено порядок розрахунку втрат електроенергії також свідчить про те, що кабельні лінії знаходилися на балансі Інституту, у зворотному випадку Інститут не підписував би цей додаток, так як у нього не було би втрат електроенергії в його мережах.

Судова колегія не приймає до уваги довідку Інституту (т.2 а.с.15) про те, що кабельні лінії не знаходилися у нього на балансі у період дії договору від 22.07.03 р., оскільки вона суперечить наявним у матеріалах справи доказам.

За таких обставин судова колегія вважає, що у додатку №5-1 до договору від 22.07.03 р. сторони помилково зазначили межу балансової належності в електрощитах позивача, а тому місцевий господарський суд не надавши оцінку умовам договору в цілому та всім наявним у матеріалах справи доказам дійшов помилкового висновку щодо межі балансової належності електромереж сторін, а відповідно із цим неправомірно задовольнив позов Прокурора, оскільки ВАТ „ЕК Одесаобленерго” відповідно із умовами п.7.3 договору від 22.07.03 р. правомірно нараховувало до сплати вартість втрат електроенергії в мережах Інституту у спірний період, так як електролічильники Інституту не знаходилися на межі балансової належності його електромереж.

Правомірність нарахування і сплати втрат електроенергії в мережах не оспорювалося і самим Інститутом доки КРУ в Одеській області не здійснило перевірку його господарської діяльності і не дійшло помилкового висновку щодо неправомірності сплати Інститутом втрат електроенергії у спірний період.

З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга ВАТ „ЕК Одесаобленерго” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 13.03.09 р. –скасуванню, позов Прокурора –залишенню без задоволення.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Південного району електричних мереж задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 13.03.09 р. –скасувати, у позові відмовити.

2.Стягнути з Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (65000, м. Одеса, вул. Генуезьська, 22, р/р 35223004000017 в Головному управлінні ДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23213365) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65029, м.Одеса, вул. Садова, 3, р/р № 26000005010040 у Од. філії ВАТ „Перший інвестиційний банк” в м.Одесі, МФО 388476, код 00131713) держмито у сумі 51 грн. 00 коп.

3.Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов