Ухвала суду № 36845212, 28.01.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/752/13-к Головуючий у 1-й інст. Ольшевська Надія Василівна

Категорія ч.3 ст.187 КК України Доповідач Заліщук М. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Заліщука М.С.,

суддів: Зав'язуна С.М., Жизнєвського Ю.В.,

при секретарі: Дорошенко Н.В.,

за участі:

захисника: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора: Науменка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, від 14 листопада 2013 року , -

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Нові Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області, громадянина України, ромської національності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 не одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, раніше судимого: - 17.11.2011 року Олевським районним судом, Житомирської області за ст. ст. 185 ч. З, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, -

Засуджено за ч.3 ст. 187 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власності останнього. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Олевського районного суду Житомирської області, від 17.11.2011 та остаточно призначено покарання ОСОБА_2 - 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є на праві власності останнього. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній-тримання під вартою.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави 313,40 грн. процесуальних витрати за проведення експертиз.

Початок відбування покарання постановлено рахувати з моменту затримання - з 29.12.2012.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Нові Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області, громадянина України, ромської національності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: - 20.09.2011 року Олевським районним судом Житомирської області за ст. ст. 185ч. 3, 75 України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, -

Засуджено за ч.3 ст. 187 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власності останнього. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Олевського районного суду Житомирської області, від 20.09.2011 та остаточно призначено покарання ОСОБА_4 - 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є на праві власності останнього.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнено з ОСОБА_4 на користь держави 313,40 грн. процесуальних витрати за проведення експертиз.

Початок відбування покарання постановлено рах?увати з моменту затримання, - з 14.11.2012.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Вербівка, Лугинського району, Житомирської області, громадянина України, ромської національності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, неодруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК Україні не судимого, -

Засуджено за ч.3 ст. 187 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власності останнього. Запобіжний захід ОСОБА_5, до вст?упу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою. Стягнено з ОСОБА_5 на користь держави 313,40 грн. процесуальних витрати за проведення експертиз. Початок відбування покарання рахувати з моменту затримання, тобто з 29.12.2012. Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Згідно вироку, 12 листопада 2012 року, о 22 годині ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який засуджений вироком Коростенського міськрайонного суду, від 10.10.2013 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою з метою заволодіння майном ОСОБА_7, на автомобілі, марки ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8, прибули до будинку АДРЕСА_5, який належить ОСОБА_7. Шляхом розбиття віконного скла проникли до веранди, а потім вибиття вхідних дверей проникли до вказаного будинку, із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, яке виразилось в нанесенні кулаками та ногами чисельних ударів в ділянку голови та тулуба ОСОБА_7, та з застосуванням ножа заподіяли ОСОБА_7 умисні легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я у вигляді крововиливу навколо лівого ока, а також легкі тілесні ушкодження, що потягли - собою короткочасний розлад здоров'я у вигляді різаних ран підборіддя і 2-х пальців обох кистей рук, та відкрито заволоділи грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 5000 гривень та металевим відром.

В апеляційній скарзі, захисник обвинуваченого, не погоджується з вироком суду в частині призначеного покарання, яке вважає занадто суворим. Вказує на те, що судом першої інстанції не в достатній мірі були враховані усі обставини по справі, які б могли істотно вплинути на винесення вироку в сторону його пом'якшення. За результатами апеляційного розгляду справи просить вирок змінити, та обрати обвинуваченому більш м'яку міру покарання.

Від прокурора Шокала В.І. надійшли заперечення на подану захисником апеляцію, згідно яких він вважає її безпідставною, наводячи відповідні доводи на обґрунтування своєї позиції.

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинувачених, які підтримали подану апеляцію, міркування прокурора про відсутність підстав для її задоволення, обговоривши доводи вказаної апеляційної скарги та перевіривши

вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що подана захисником апеляція не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів і автором апеляцій не оспорюються, як і не оспорюється правильність кваліфікації його дій. Докази його вини, які наведені у вироку, давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення по справі. З даними висновками суду і його оцінкою доказів погоджується й колегія суддів.

За змістом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24 жовтня 2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при обранні покарання у кожному конкретному випадку суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Доводи в апеляції про суворість призначеного покарання необґрунтовані. Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, призначаючи ОСОБА_2 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції.

Суд обґрунтовано призначив остаточне покарання ОСОБА_2 за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки він, після постановлення вироку, від 17.11.2011 будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку вчинив нове, особливо тяжке, кримінальне правопорушення.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні поданої апеляції, так-як суд першої інстанції достатньо врахував як дані про особу засудженого, так і всі обставини, які могли б бути враховані при призначенні йому покарання.

Підстав для зміни вироку, щодо ОСОБА_2 та пом'якшенню призначеного йому покарання, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, від 14 листопада 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 - без зміни.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення, а особою, яка перебуває під вартою в той же самий строк з дня вручення йому її копії.

Судді: