Ухвала суду № 36844547, 28.01.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

28.01.2014 року Справа № 904/8472/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

секретар: Валяр М.Г.

за участю:

кредитор: ФОП ОСОБА_1,

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року

у справі № 904/8472/13

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ", м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ",

м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року у справі № 904/8472/13 (суддя Бондарєв Е.М.) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Щоголєва Максима Ігоровича, якого зобов'язано вчинити певні дії.

Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року та припинити провадження у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- до ДПІ не було надано ліквідаційного балансу боржника для перевірки його повноти та достовірності;

- визнаючи боржника банкрутом, господарський суд не перевірив належним чином наявність у боржника на час порушення провадження у справі про банкрутство ознак неплатоспроможності;

- незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.01.2014 року.

ФОП ОСОБА_1 надав письмові заперечення на апеляційну скаргу та в засіданні суду надав пояснення.

Заслухавши пояснення ФОП ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження у даній справі з урахуванням наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2013 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ" про порушення провадження у справі про банкрутство (а. с. 1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ", м. Дніпропетровськ. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Призначено засідання суду на 14.11.2013 року (а. с. 87-89).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ", м. Дніпропетровськ визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Щоголєва М.І., якого зобов'язано вчинити певні дії (а. с. 91-96).

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2013 року в порядку статті 95 Закону, що передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Щоголєва М.І.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 року у справі № 916/832/13.

Матеріали справи свідчать, що 27.11.2013 року в газеті "Голос України" № 223 (5723) опубліковано оголошення про відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури (а. с. 117).

На час подання апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві в порядку вимог частини 3 статті 95 Закону не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ" в зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Доказів наявності грошових вимог до боржника Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві не представила і до апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на необхідність проведення податкової перевірки стосовно боржника, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданням державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пункту 10.1.8 Порядку обліку платників податків і зборів від 09.12.2011 року № 1588 (з наступними змінами і доповненнями) позапланова податкова перевірка платника податків, щодо якого порушена справа про банкрутство проводиться органом державної податкової служби, в якому перебуває на обліку такий платник податків.

Зазначивши про необхідність проведення податкової перевірки боржника Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві в апеляційній скарзі не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи ненадання документів для її проведення). Відповідні докази не додано і до апеляційної скарги.

Поряд з цим слід додати, що орган державної податкової служби у процедурах банкрутства не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. При цьому Державна податкова інспекція у разі незгоди з відмовою ліквідатора боржника надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що до органу державної податкової служби не було надано ліквідаційного балансу боржника для перевірки його повноти та достовірності, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог пункту 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Таким чином, доводи скаржника щодо необхідності перевірки податковою інспекцією достовірності і повноти ліквідаційного балансу боржника в межах провадження у справі про банкрутство не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Крім того, слід звернути увагу на те, що Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області листом № 9881/10/10-012 від 02.12.2013 року повідомила господарський суд про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВОРІ ІНВЕСТМЕНТ" обліковується як платник податків в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська (а. с. 110).

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визнання кредитором у справі про банкрутство колегія суддів дійшла висновку, що Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на час подання апеляційної скарги не набула статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови відповідно до положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві апеляційна скарга на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів Украни у м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року у справі № 904/8472/13.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.В. Заболотна

28.01.2014