Постанова № 36843385, 20.01.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 року справа № 823/4033/13-а

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Холода Р.В., розглянувши в приміщенні суду у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2013 року Київський міський центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 20678,27грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в період перебування на обліку в Київському міському центрі зайнятості незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 20678,27грн., а саме допомогу по безробіттю з 19.12.2011р. по 06.09.2012р. в сумі 17393,24грн., стипендію з 07.09.2012р. по 13.09.2012р. в сумі 396,35грн., вартість навчання в сумі 2888,68грн.

Ухвалою від 02 січня 2014 року відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу в разі невизнання адміністративного позову в строк до 20 січня 2014 року подати Черкаському окружному адміністративному суду заперечення проти позову та відповідні докази на підтвердження своїх заперечень.

Відповідач не погоджуючись із адміністративним позовом подав заперечення (вх.№538/14 від 15.01.2014р.) в яких зазначив, що правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Механізм проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлений Порядком розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державною податковою адміністрацією України від 13 лютого 2009 року №60/62 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку зазначено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

За твердженням відповідача, позивач в порушення зазначеної вище норми, на час перебування відповідача на обліку в Солом'янському районному центрі зайнятості (Київський міський центр зайнятості) з 19 грудня 2011 року по 07 грудня 2012 року зазначену перевірку не проводив. З огляду на інформацію, наведену позивачем, перевірка проводилася вже 23 серпня 2013 року, тобто в той період, коли відповідач вже не перебував на обліку в центрі зайнятості.

Таким чином, відповідач не визнає адміністративний позов та вважає вимоги позивача безпідставними.

Розглянувши подані позивачем документи, вивчивши матеріали справи та заперечення відповідача суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно персональної картки №026911121200008 ОСОБА_1 12 грудня 2011 року звернувся до Солом'янського районного центру зайнятості для вирішення питання про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

19 грудня 2011 року на підставі поданої заяви, ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Крім того, на підставі заяви 04 вересня 2012 року між Солом'янським районним центром зайнятості та відповідачем укладено договір №026912090400001 про направлення ОСОБА_1 на навчання в НПУ імені М.П. Драгоманова за професією, спеціальністю, навчальною програмою «психологія менеджера» зі строком навчання з 07.09.2012р. по 30.10.2012р. з метою подальшого працевлаштування.

В подальшому, в процесі звірки отриманих даних з файлу (в електронному вигляді) Державної податкової інспекції з інформацією щодо розслідування страхових випадків за ІV-й квартал 2012 року виявлено, що під час перебування на обліку в Солом'янському районному центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 отримав дохід в ТОВ «ІСТ БРОКЕР ЮЕЙ».

З метою підтвердження інформації Голосіївським районним центром зайнятості було здійснено перевірку ТОВ «ІСТ БРОКЕР ЮЕЙ», про що свідчить акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості витрат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №335 від 23.08.2013р.

Висновками вказаного акту встановлено, що ОСОБА_1 з 21.02.2011р. виконує роботи в ТОВ «ІСТ БРОКЕР ЮЕЙ» відповідно договору №31515 та згідно акту наданих послуг від 21.11.2012р. відповідачу за період з 02.11.2012р. по 01.12.2012р. було виплачено 559,38грн.

При цьому, реєструючись в центрі зайнятості, ОСОБА_1 не надав відомостей щодо перебування у цивільно-правових відносинах з ТОВ «ІСТ БРОКЕР ЮЕЙ» відповідно договору №31515, що підтверджується заявою відповідача від 19.12.2011р.

Таким чином, у зв'язку з вищевказаними обставинами, ОСОБА_1 не мав права на перебування у статусі безробітного та отримання допомоги по безробіттю і на отримання матеріальної допомоги в період проходження професійного навчання.

Наказом №193 від 29.08.2013р. Солом'янського районного центру зайнятості ОСОБА_1 зобов'язано протягом п'ятнадцяти календарних днів після отримання повідомлення про цей наказ повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю та матеріальну допомогу в період проходження професійного навчання в розмірі 20678,27грн.

Повідомлення про повернення незаконно отриманих коштів були вручені особисто відповідачу 09.09.2013р. та 11.09.2013р., про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 6 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону.

Указом Президента України від 16.01.2013р. №19/2013 затверджено Положення про Державну службу зайнятості України, відповідно до пункту 1 якого Державна служба зайнятості України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 6 вказаного Положення Державна служба зайнятості для виконання покладених на неї завдань має право проводити в установленому порядку перевірку цільового використання коштів Фонду, які спрямовуються на надання соціальних послуг, виплату матеріального забезпечення; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також несплачені у добровільному порядку.

Згідно з пунктом 7 вказаного положення служба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.

Таким чином, законодавчо територіальні органи Державної служби зайнятості наділені повноваженнями щодо контролю за використанням коштів Фонду та їх стягненням з безробітних у разі їх отримання на підставі недостовірних відомостей.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 4 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14 вищезазначеного Порядку, встановлено якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Беручи до уваги, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного відповідач мав трудові відносини з ТОВ «ІСТ БРОКЕР ЮЕЙ», тобто був зайнятою особою, кошти, виплачені йому як допомога по безробіттю за вказаний період підлягають стягненню.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем також не надано доказів щодо оскарження дій позивача стосовно стягнення з ОСОБА_1 коштів, виплачених як допомога по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг в сумі 20678,27грн.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження відповідача щодо проведення перевірки документів, поданих особою до державної служби зайнятості після зняття його з обліку, як безробітної особи, оскільки відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач, в період виплати йому допомоги по безробіттю, фактично відносився до зайнятого населення та був працевлаштований, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б, ідентифікаційний код - 03491091) кошти в розмірі 20678 (двадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 27 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод