Рішення № 36842988, 23.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1573/13-ц Головуючий у І інстанції Криворучко І.В. Провадження № 22-ц/780/128/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 44 23.01.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.

При секретарі: Франюк Т.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації та визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Бориспільської РДА Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування розпоряджень Бориспільської РДА Київської області та визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 26.07.2012 року розпорядженням № 2456 Бориспільської РДА Київської області йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га. для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради.

В ході розробки проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність, позивач дізнався, що розпорядженнями Бориспільської РДА Київської області від 16.11.2012 року відповідачам було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення останнім у власність тієї ж земельної ділянки, на яку претендував позивач. В подальшому Бориспільської РДА Київської області вказана земельна ділянка була передана у власність відповідачам.

Позивач вважав, що під час передачі спірних земельних ділянок у власність відповідачів було порушено встановлений порядок, передбачений чинним земельним законодавством.

Позивач просив, визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бориспільської РДА Київської области від 16.11.2012 року № 4248, № 4247 та № 4259 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бориспільської РДА Київської области від 07.12.2012 року № 4662 про затвердження проекту землеустрою та передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га., кадастровий номер 3220887 600:05:001:0035, надану на ім'я ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської ради, серії ЯЙ № 943841, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 25.12.2012 року. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га. кадастровий номер 3220887600:05:001:0031, надану на ім'я ОСОБА_5, для ведення особистого селянського господарства на -території Старівської ради, серії ЯЙ № 943833, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 25.12.2012 року. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га. кадастровий номер 3220887600:05:001:0030, надану на ім'я ОСОБА_6, для ведення особистого селянського господарства на території Старівської ради, серії ЯЙ № 943843, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 25.12.2012 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Бориспільської РДА Київської области від 16.11.2012 року № 4248, № 4247 та № 4259 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Бориспільської РДА Київської области від 07.12.2012 року № 4662 про затвердження проекту землеустрою та передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га., кадастровий номер 3220887 600:05:001:0035, надану на ім'я ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Старівської ради, серії ЯЙ № 943841, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 25.12.2012 року. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га. кадастровий номер 3220887600:05:001:0031, надану на ім'я ОСОБА_5, для ведення особистого селянського господарства на -території Старівської ради, серії ЯЙ № 943833, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 25.12.2012 року. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га. кадастровий номер 3220887600:05:001:0030, надану на ім'я ОСОБА_6, для ведення особистого селянського господарства на території Старівської ради, серії ЯЙ № 943843, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 25.12.2012 року.

Не погоджуючись з рішенням суду, Бориспільська РДА Київської області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 В апеляційній скарзі посилалась на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на час надання відповідачам Бориспільською РДА Київської області дозволу на розробку проекту землеустрою існували підстави, передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки місце розташування земельних ділянок відповідачів не відповідало вимогам закону, так як межі земельних ділянок на які вони претендували накладалися на межі земельної ділянки, відносно якої 26.07.2012 року Бориспільською РДА Київської області позивачу було надано дозвіл розробити проект землеустрою щодо передачі її у власність.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах закону.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3, як особа, що зацікавлена у безоплатному отриманні у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. на території Старівської сільської ради, звернувся до Бориспільської РДА Київської області із відповідним клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою. До клопотання додав схему розташування земельної ділянки.

26 липня 2012 року головою Бориспільської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 2456 яким йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність бажаної земельної ділянки. Отже з часу прийняття даного розпорядження позивач набув право на отримання у подальшому у власність конкретної земельної ділянки на території Старівської сільської ради, а прийняттям спірних розпоряджень його право на отримання у власність даної земельної ділянки було порушено. (а.с. 12-13).

З проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки видно, що станом на 26 липня 2012 року землевпорядна організація ТОВ «Альянсюстиція» склала відомість вирахування дирекційних і внутрішніх кутів, відстаней між точками повороту меж з контролем, координат та площі земельної ділянки ОСОБА_3 За результатами визначення координат земельної ділянки позивача складено кадастровий план зовнішніх меж земельної ділянки.

31 липня 2012 року Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі складено довідку з державної статистичної звітності по формі 6-зем про кількісну характеристику земельної ділянки ОСОБА_3 (а.с. 14).

09 серпня 2012 року Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі визначено умови відведення земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_3, а також видано висновок про наявні обмеження на використання земельних ділянок. (а.с. 15).

Як видно з матеріалів справи, 16 листопада 2012 року розпорядження Бориспільської РДА Київської області за № 4248, № 4247 та № 4259 відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Старівської сільської ради.(а.с. 92, 107, 121).

Відповідно до п.п. 3 та 4 вказаних розпоряджень, проект землеустрою слід розробити відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», а також погодити з органом земельних ресурсів, органом містобудування та архітектури, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом та органом охорони культурної спадщини.

Згідно із п. 5 зазначених розпоряджень, проект землеустрою слід подати комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою лише після його погодження органом земельних ресурсів, органом містобудування та архітектури, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічним органом та органом охорони культурної спадщини. Відомості щодо скасування чи внесення змін до вказаних розпоряджень Бориспільської РДА Київської області у матеріалах справи відсутні.

07 грудня 2012 року Бориспільська РДА Київської області прийняла розпорядження № 4662 про затвердження проекту землеустрою щодо передачі відповідачам у власність земельних ділянок на території Старівської сільської ради, яким було передано у власність відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельні ділянки площею по 2,00 га. кожному. На підставі даного розпорядженню відповідач ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельні ділянки серії ЯЙ № 943841, ОСОБА_5 - державний акт серії ЯЙ № 943833 та ОСОБА_6 - державний акт серії ЯЙ № 943843. (а.с. 69-71, 133).

Із зведеного кадастрового плану земельних ділянок, виконаного TзOB «Альянсюстиція» видно, що земельні ділянки відповідачів майже повністю накладаються на земельну ділянку позивача.

При цьому позивач вважає, що оскільки дозвіл на розробку проекту землеустрою було надано розпорядженнями голови Бориспільської районної державної адміністрації пізніше, лише 16 листопада 2012 року, тому у нього виникло першочергове право на отримання у власність земельної ділянки.

Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об»єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Пункт "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України гарантує право кожному громадянину на одержання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 5 ст.116 Земельного кодексу України також визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтями 140-149 Земельного кодексу України передбачено, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Таким чином, Земельним кодексом України не передбачено такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час винесення розпорядження), згідно з якою громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідної районної державної адміністрації із зазначенням цільового призначення земельної ділянки, її орієнтовних розмірів, а також додають до нього відповідні графічні матеріали.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Районна державна адміністрація розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов»язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Районна державна адміністрація у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов»язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Тобто, надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з етапів розгляду заяви громадянина про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності.

На час розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підстави визначені ч.7 ст.118 ЗК України були відсутні, у зв»язку з чим було видане відповідне розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу.

При цьому із змісту статті 118 Земельного кодексу України видно, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також його погодження мають на меті визначення меж земельної ділянки в натурі, а також з»ясування обставин, що можуть бути перешкодою для надання такої ділянки громадянину. Відповідно до ч.2 вказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Крім того, на час звернення позивача із даним позовом відсутнє рішення Комісії з розгляду питань, пов»язаних з погодженням документації із землеустрою про відмову у погодженні проекту чи іншого органу, що визначений чинним законодавством.

Також відсутнє рішення адміністрації про відмову у передачі у власність земельної ділянки чи навіть підтверджень про подачу позивачем на розгляд Комісії відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок запланованих для передачі йому у власність.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки відповідачі набули право власності у встановленому законом порядку, отримавши відповідно державні акти на право власності на земельні ділянки, а позивач не має права вимоги за даним позовом, оскільки не набув право власності на земельну ділянку, тобто за відсутності зареєстрованого права власності на земельну ділянку, не можна стверджувати про порушення прав, які не виникли, тому рішення суду підлагає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Бориспільської районної державної адміністрації Київської області - задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації та визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: