Рішення № 3684231, 28.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2009 р. Справа № 35/111-09

вх. № 2890/5-35

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Ушева М.І., дов. №09/19 від 09.01.09р. відповідача - Рум"янцеву І.Г., дов. №17/16 від 12.01.09р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" м. Маріуполь

до Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 3250713,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ( ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча") звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача (Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева") на свою користь 2981184,02 грн. основного боргу, 269529,72 грн. пені, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перед початком судового засідання представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву, визнає суму основного боргу в повному обсязі, зазначив, що вона виникла внаслідок тяжкого фінансового стану підприємства, а проти стягнення пені заперечує, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.07 р. у справі № Б-39/161-07 було порушено у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Між сторонами укладено контракт №256/13/08/265-364дп від 06.05.08р., відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов"язання поставити відповідачеві товар (металопродукція), а відповідач прийняти та сплатити його вартість, згідно до Специфікацій, що є невід"ємними частинами укладеного контракту.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Ч.2 ст.712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач свої зобов"язання за контрактом №256/13/08/265-364дп від 06.05.08р. виконав в повному обсязі та неалежним чином, поставивиши відповідачеві продукцію на загальну суму 3281184,02 грн, що підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також наявними в матеріалах справи квитанціями про приймання вантажу.

За поставлену продукцію, позивачем були виставлені відповідачеві платіжні вимоги-доручення на загальну суму 3281184,02 грн.

Відповідно до п.5.2 Контракту, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Як встановлено в процесі розгляду данної справи, відповідач отримав погоджений у контракті №256/13/08/265-364дп від 06.05.08р. товар, але в порушення п.5.2 даного договору, його вартісь сплатив частково, лише в сумі 300000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №6942 від 26.09.08р., внаслідок чого у відповідача утворився перед позивачем борг в сумі 2981184,02 грн., що документально підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем в процесі розгляду даної справи.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.692 Цивільного кодексу встановлено право продавця вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 2981184,02 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, п.7.1 спірного договору, в редакції Протоколу розбіжностей, вказано, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 269529,72грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відзиву на позовну заяву та додатку до нього, ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2007 р. у справі № Б-39/161-07 було порушено провадження про банкрутство ДП «Завод імені В.О.Малишева» та введено у дію мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

В п. 6 ухвали від 17.09.2007 р. у справі № Б-39/161-07 зазначено, що під час дії мораторію заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2007 р. у справі Б-І39/161-07 роз'яснено застосування пункту 6 ухвали господарського суду Харківської області від 17.09.2007 р.

Відповідно до абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Також необхідно зазначити, що протягом дії мораторію, тобто з моменту провадження у справі про банкрутство і до дня припинення провадження у справі про банкрутство не нараховуються неустойка (штраф, пеня)… Це правило діє незалежно від того, коли настав термін виконання цих зобов’язань: до чи після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, законом передбачено, що з моменту введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань, не діють зовсім.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 269529,72 грн. слід відмовити.

Витрати по сплаті держмита та за іноформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 612, 692 ЦК України, ст.ст. 184, 193 ГК України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім.Малишева" (61001, м.Харків, вул.Плеханівська,126, ЄДРПОУ 14315629) на користь Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129) 2981184,02 грн. основного боргу, 23385,69 грн. держмита та 108,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 269529,72 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписане 28.04.09р.