Постанова № 36840728, 28.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 р. Справа № 804/14104/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Дніпродзержинський спецкомбінат» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог послався на те, що на виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження ВП №37349445 про стягнення боргу з КП «Дніпродзержинський спецкомбінат». 02.04.2013 р. та 07.06.2013 р. постановами державного виконавця Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ накладено арешт на кошти страхувальника - КП «Дніпродзержинський спецкомбінат», в тому числі на окремий поточний рахунок №26040010076230 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які відкриті страхувальником в ПАТ «Укрсоцбанк». Такі дії державного виконавця, на думку позивача, є неправомірними, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III визначено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих документів. За таких обставин позивач просив суд:

-визнати дії Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції незаконними;

-зобов'язати Заводський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції зняти арешт з окремого поточного рахунку №26040010076230, що відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Комунальним підприємством «Дніпродзержинський спецкомбінат» (код ЄДРПОУ 03341753).

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що надала суду всі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та не заперечувала проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач свого представника в судове засідання в другий раз не направив, про місце та час проведення був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про місце та час його проведення був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у Заводському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції на виконанні перебуває наказ №904/551/13-г, виданий 12.03.2013 року господарським судом Дніпропетровської області, згідно якого стягнуто з КП «Дніпродзержинський спецкомбінат» на користь ФОП ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 22 005,50 грн., 3% річних 633,09 грн., витрати на оплату послуг адвоката - 3 000 грн., судового збору 1 607,56 грн.

Постановою державного виконавця Заводського ВДВС Дніпродзержинського РУЮ від 02.04.2013 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: №26003100502002, 26004100502001, 26066105105021 відкриті в філії АКБ «Укрсоцбанк» м.Дніпродзержинськ МФО 305051; №26068105906611, 26001105906612, 26002105906611 відкриті в Дніпропетровській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» м.Дніпропетровськ, МФО 305017; №26009105000069, 26009000080329, 26040010076230 відкриті в ПАТ «Укрсоцбанк» м.Київ, МФО 300023; №35433001011889 відкритий в ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, МФО 805012; №26009105000069Ю, 26009105000070 відкриті в Харківській обласній філії ПАТ «Укрсоцбанк» м.Харків, МФО 351016; №26008022089001 відкритий в філії «Дніпропетровське РУ ПАТ КБ «Південкомбанк» м.Дніпропетровськ, МФО 305266, та постановою державного виконавця Заводського ВДВС Дніпродзержинського РУЮ від 07.06.2013 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках: №26006000080236, 26009000080329, 26040010076230 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 03341753, які належать КП «Дніпродзержинський спецкомбінат».

Листом від 18.10.2013 року за №327 КП «Дніпродзержинський спецкомбінат» повідомило позивача про те, що відповідачем накладено арешт на рахунок №26040010076230 в ПАТ «Укрсоцбанк», на якому перебувають грошові кошти, які призначені для виплат матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим співробітникам підприємства.

В свою чергу третя особа звернулася до відповідача із заявою за №156 від 24.04.2013 про зняття арешту з окремого поточного рахунку №26040010076230 в ПАТ «Укрсоцбанк».

При цьому, позивач підтверджує, що станом на дату звернення до суду з даним позовом, відповідачем арешт зі спеціалізованого рахунку не знятий.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-XIV, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. №2240-III.

У відповідності до вимог ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Так, згідно статей 52, 57 цього Закону вбачається, що накладення арешту на банківський рахунок є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду.

Разом з тим, за положеннями статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч.2 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно заяви-розрахунку від 15.07.2013 року в ПАТ «Укрсоцбанк» відкрито КП «Дніпродзержинський спецкомбінат» окремий рахунок № 26040010076230, відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що окремий рахунок КП «Дніпродзержинський спецкомбінат» № 26040010076230, в ПАТ «Укрсоцбанк» - є спеціалізованим, а саме: є рахунком Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на який згідно чинного законодавства не може бути накладено арешт на виконання вищевказаного наказу господарського суду.

Отже, відповідачем неправомірно накладено арешт на окремий рахунок КП «Дніпродзержинський спецкомбінат» № 26040010076230 в ПАТ КБ «Укрсоцбанк», оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», кошти цього рахунку не можуть бути стягнуті на підставі виконавчих документів, і тому, арешт з рахунків повинен бути знятий.

Відповідно і дії державного виконавця в частині накладення арешту на зазначений рахунок (№ 26040010076230) вчинено неправомірно.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в супереч вимог ч.2 ст.71 КАС, не доведено правомірності накладення арешту на спеціалізований рахунок КП «Дніпродзержинський спецкомбінат».

За таких обставин суд доходить висновку, що позов доведений позивачем, не спростований відповідачем та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції щодо накладення арешту на окремий поточний рахунок № 26040010076230, що відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Комунальним підприємством «Дніпродзержинський спецкомбінат» (код ЄДРПОУ 03341753).

Зобов'язати Заводський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції зняти арешт з окремого поточного рахунку № 26040010076230, що відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Комунальним підприємством «Дніпродзержинський спецкомбінат» (код ЄДРПОУ 03341753).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.