ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" травня 2009 р. Справа № 12/63
За позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до відповідача Комунальне теплопостачаюче підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений природнийгаз в сумі 9 456 221 грн. 43 коп.
Суддя О.Г.Крейбух
Представники:
Від позивача : представник Слюсар М.О., довіреність № 169/10 від 26.12.2008р.
Від відповідача : представник Михайлов В.О., довіреність № 02-02/90 від 20.01.2009р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 6698064,33 грн. основного боргу за поставлений природний газ згідно з договором від 01.10.2007р. № 06/07-1304 ТЕ-28, 858024,55 грн. пені, 1638305,26 грн. - суми збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів та 3 % річних у сумі 261827,29 грн.
В судовому засіданні 19 травня 2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає, однак, не погоджується з нарахуванням пені, збитків від інфляції та 3 % річних і просить відмовити в позові в цій частині /а.с.78-80/.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/07-1304 ТЕ-28 від 01.10.2007р.(далі –Договір) дочірньою компанією «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(надалі –позивач, постачальник) передано КТП «Комуненергія»Рівненської міської ради (надалі –відповідач, покупець) протягом жовтня-грудня 2007 року та березня-серпня 2008 року природний газ на загальну суму 28972881,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі /а.с.32-57/.
Умовами п.6 Договору визначено порядок та умови розрахунків за газ та послуги з його транспортування, відповідно до якого остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 10 числа, наступного за місяцем поставки.
Згідно з додатковою угодою № 3 від 24.03.2008р. до Договору остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і протранспортовані в січні-лютому 2008 року, покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі за січень-лютий 2008 року /а.с.40/.
Відповідач оплату провів частково, сплативши 22 274 817,00 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, заборгованість становить 6 698 064,36 грн., що підтверджується розрахунком боргу та визнається відповідачем, а тому позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 698 064,36 грн. є підставною та підлягає задоволенню на підставі ст.526, 530 Цивільного кодексу України.
За змістом п.7.2 Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати спожитого природного газу у термін, обумовлений у п.6.1 Договору, визначено відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми простроченого платежу.
Відповідно до част.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Згідно з п.7.5 Договору неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Тобто сторони у Договорі погодили, що нарахування пені здійснюється за шість місяців, що передують зверненню з позовом.
Частиною 1 ст.259 ЦК України визначено, що позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Пунктом 10.6 Договору сторони погодили, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.
А тому суд не приймає твердження відповідача про пропуск позовної давності позивачем щодо позовних вимог про стягнення пені.
Поскільки несвоєчасне виконання відповідачем оплати за спожитий природний газ має місце, то позовна вимога про стягнення пені у сумі 858 024,55 грн. за період прострочення з 01.10.2008р. по 31.12.2008р. є підставною та підлягає задоволенню на підставі ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, ст.ст.549-551 Цивільного кодексу України за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.4/.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поскільки несвоєчасне виконання відповідачем оплати за спожитий природний газ має місце, то позовні вимоги про стягнення суми збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів за період з листопада 2007 року по лютий 2009 року у розмірі 1638305,26 грн. та 3 % річних у сумі 261827,29 грн. за період з 11.11.2007р. по 31.12.2008р. підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача. При цьому розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, виконано позивачем з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядка застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі від 03.04.1997р. № 62-97р /а.с.5-14/.
Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті держмита за подання позовної заяви у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
Керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Стягнути з Комунального теплопостачаючого підприємства "Комуненергія" Рівненської міської ради (вул.Д.Галицького, 27, м.Рівне, 33027, іден.код 25321716) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, іден.код 31301827) основний борг за поставлений природний газ у сумі 6 698 064 грн. 33 коп., пеню у сумі 858 024 грн. 55 коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1 638 305 грн. 26 коп, 3 % річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 261 827 грн. 29 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі118 грн 00 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Крейбух О. Г.
підписано "19" травня 2009 року
Помічник судді
Шандалюк О.М.
Судове рішення № 3683865, Господарський суд Рівненської області було прийнято 19.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/63. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: