Рішення № 3683864, 19.05.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2009 р. Справа № 12/64

За позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Комунальне теплопостачальне підприємство "Комуненергія" Рівненської міської ради

про стягнення інфляційних втрат, річних та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 657 594 грн. 40 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача : представник Слюсар М.О., довіреність № 169/10 від 26.12.2008р.

Від відповідача : представник Михайлов В.О., довіреність № 02-02/90 від 20.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 123533,74 грн. пені, 419763,57 грн. - суми збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів та 3 % річних у сумі 114300,09 грн., нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань за договором на постачання природного газу від 01.10.2007р. № 06/07-1305 БО-28.

В судовому засіданні 19 травня 2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить відмовити в позові в цій частині /а.с.68-70/.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/07-1305 БО-28 від 01.10.2007р.(далі –Договір) дочірньою компанією «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(надалі –позивач, постачальник) передано КТП «Комуненергія» Рівненської міської ради (надалі –відповідач, покупець) протягом жовтня-грудня 2007 року та березня-вересня 2008 року природний газ на загальну суму 21750515,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі /а.с.25-50/.

Умовами п.6 Договору визначено порядок та умови розрахунків за газ та послуги з його транспортування, відповідно до якого остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 10 числа, наступного за місяцем поставки.

Згідно з додатковою угодою № 3 від 24.03.2008р. до Договору остаточний розрахунок за обсяги газу спожиті і протранспортовані в січні-лютому 2008 року, покупець здійснює протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі за січень-лютий 2008 року /а.с.40/.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач оплату проводив несвоєчасно, повний розрахунок за спожитий природний газ здійснено 06 листопада 2008 року, що підтверджується розрахунком суми боргу та оборотно-сальдовою відомістю /а.с.14-24, 71-74/.

За змістом п.7.2 Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати спожитого природного газу у термін, обумовлений у п.6.1 Договору, визначено відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми простроченого платежу.

Відповідно до част.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з п.7.5 Договору неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Тобто сторони у Договорі погодили, що нарахування пені здійснюється за шість місяців, що передують зверненню з позовом.

Частиною 1 ст.259 ЦК України визначено, що позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 10.6 Договору сторони погодили, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

А тому суд не приймає твердження відповідача про пропуск позовної давності позивачем щодо позовних вимог про стягнення пені.

Поскільки несвоєчасне виконання відповідачем оплати за спожитий природний газ має місце, то позовна вимога про стягнення пені у сумі 123533,74 грн. за період прострочення з 01.10.2008р. по 06.11.2008р. є підставною та підлягає задоволенню на підставі ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, ст.ст.549-551 Цивільного кодексу України за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.5/.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки несвоєчасне виконання відповідачем оплати за спожитий природний газ має місце, то позовні вимоги про стягнення суми збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів за період з листопада 2007 року по листопад 2008 року у розмірі 419763,57 грн. та 3 % річних у сумі 114300,09 грн. за період з 11.11.2007р. по 06.11.2008р. підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача. При цьому розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, виконано позивачем з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядка застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі від 03.04.1997р. № 62-97р /а.с.6-11/.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті держмита за подання позовної заяви у сумі 6576,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Комунального теплопостачаючого підприємства "Комуненергія" Рівненської міської ради (вул.Д.Галицького, 27, м.Рівне, 33027, іден.код 25321716) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, іден.код 31301827) пеню у сумі 123 533 грн. 74 коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 419 763 грн. 57 коп, 3 % річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 114 300 грн. 09 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 6576 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Крейбух О. Г.

підписано "19" травня 2009 року

Помічник судді

Шандалюк О.М.