Рішення № 3683854, 19.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.09 Справа№ 17/56

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ «Тридента Агро», м. Київ

до відповідача: ТзОВ «Агро-Лан», смт. Куликів

про: стягнення 77 903,50 грн.

Представники :

Від позивача: Багатченко Ю.В. –адвокат (Довіреність б/н від 12.03.2009р.)

Від відповідача: Панюра Н.Ф. –представник (Довіреність № 67 від 14.05.2009р.)

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ «Тридента Агро», м. Київ до ТзОВ «Агро-Лан», смт. Куликів про стягнення 77 903,50 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.04.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 30.04.2009р. та 14.04.2009р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених Відзиві на позовну заяву № 66 від 14.05.2009р. Як вбачається із Відзиву, основну заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 44 078,50 грн. відповідач визнає, однак заперечує проти індексації суми боргу із врахуванням курсу долара США. Окрім того відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення витрат на послуги адвоката, а також в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

08.09.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № ЗУФ-130/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, на виконання умов якого позивач передав, а відповідач прийняв засоби захисту рослин на загальну суму 44 078,50 грн. Факт передачі товару підтверджується Видатковими накладними № РН-ЛВ00409 від 15.09.2008р. на суму 41 886,90 грн. (Довіреність на отримання товару серії ЯПЛ № 333237 від 08.09.2008р.) та № РН-ЛВ00447 від 12.11.2008р. на суму 2 191,60 грн. із підписами повноважних представників сторін.

У п. 5.3. Договору сторонами погоджено порядок оплати товару, згідно якого 20 % від вартості товару відповідач повинен був оплатити в строк до 01.10.2008р. без обов'язкового виставлення рахунку-фактури; 80 % від вартості товару відповідач зобов’язався сплатити в строк до 01.12.2008р. без обов'язкового виставлення рахунку-фактури.

08.09.2008р. сторонами підписано також Додаток № 1 до Договору №ЗУФ-130/09/08 купівлі-продажу, яким передбачено, що у випадку, якщо курс долара США на день оплати буде вищим ніж курс долара США на день підписання Договору, визначення суми, яка підлягає оплаті проводиться із врахуванням індексації за рахунок зростання курсу долара США.

Із врахуванням положень вищезазначеного додатку до Договору вартість поставленого відповідачу товару становить 59 964,21 грн.

Як встановлено в процесі розгляду справи, отриманого товару відповідач у визначені Договором строки не оплатив.

За порушення строків оплати на підставі п.п. 8.2., 8.4. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 4 415,04 грн., а також штраф у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару, що становить 8 994,63 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 3 979,70 грн. інфляційних втрат та 549,92 грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог складає 77 903,50 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач зобов’язань за Договором №ЗУФ-130/09/08 купівлі-продажу товару від 08.09.2008р. належно не виконав та отриманого від позивача товару не оплатив, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 59 964,21 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо вартості поставленого товару, оскільки п. 5.1. Договору передбачено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід’ємною частиною цього Договору.

Порядок визначення ціни товару встановлений Додатком №1 до Договору від 08.09.2008р.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 8.2. Договору № ЗУФ-130/09/08 купівлі-продажу товару від 08.09.2008р. передбачено, що за прострочення виконання зобов’язання покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення.

Із врахуванням положень вищезазначених правових норм, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з ТзОВ «Агро-Лан»4 415,04 грн. пені, 3 979,70 грн. інфляційних втрат та 549,92 грн. 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8 994,63 грн., який нараховано на підставі п. 8.4. Договору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій унормований ст. 231 ГК України, п. 6 якої передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Окрім того, згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В даному випадку пеня і штраф нараховується за одне й те ж правопорушення, а саме –невиконання умов договору щодо оплати товару (п.п.8.2., 8.4. Договору), тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу до задоволення не підлягають.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У позовних вимогах позивач просить суд стягнути з відповідача 3 700,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3 700,00 грн. по розгляду даної справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи Договір № 68/03/09 від 11.03.2009р., акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 12.03.2009р., акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 23.03.2009р. та платіжне доручення № 857 від 16.03.2009р. про оплату наданих послуг на суму 3 700,00 грн.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ «Агро-Лан»(80362, Львівська обл, Жовківський р-н, смт. Куликів, вул. Шевченка, 65. Код ЄДРПОУ 32141207) на користь ТзОВ «Тридента Агро» (03040, м. Київ, вул. М.Стельмаха, 3 Код ЄДРПОУ 25591321) 59 964,21 грн. боргу, 4 415,04 грн. пені, 3 979,70 грн. інфляційних втрат та 549,92 грн. 3% річних, всього –68 908,87 грн.; 3 272,80 грн. витрат на послуги адвоката; 689,09 грн. державного мита та 104,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 8 994,63 грн. штрафу в позові відмовити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя