Ухвала суду № 36835864, 22.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 р.Справа № 814/2915/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство «Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління» (далі - позивач, ПрАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) №0000512202 від 14.06.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить законодавству та є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідач в своїх запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, вважає, що рішення ДПІ відповідає вимогам законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року, прийнятою в порядку письмового провадження, позовні вимоги задоволені повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №0000512202 від 14.06.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 85 859,00 грн. та застосування штрафної санкції на суму 42 793,00 грн.

Відповідачем на зазначену постанову подано апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі ДПІ просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління». Апелянт вважає, що фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Промкомплект Україна» не було, а представлені позивачем первинні документи хоча і оформлені відповідно до встановлених вимог, однак не відображають реального характеру господарських операцій, що відбулись між ПАТ «Первомайське ШРБУ» та ПП «Промкомплект Україна».

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Предметом доказування у даній категорії справ є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Згідно акту перевірки причиною виникнення від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 85 586,00 грн. є формування податкового кредиту по постачальнику ПП «Промкомплект Україна».

Як було встановлено, 20.02.2012 року між позивачем та ПП «Промкомплект Україна» у письмовій формі було укладено договір на поставку будівельних матеріалів, предметом якого був товар: відсів, суміш ф. 0-70, щебінь ф. 5-20, щебінь ф. 20-40, бруски, дошки 6,5 м.

Позивачем до податкового кредиту за березень-квітень 2012 року включено:

- податкову накладну №81 від 28.02.2012 року на загальну суму 102 042,00 грн., у тому числі ПДВ 9 977,44 грн. (відсів з доставкою); оплату проведено 28.02.2012 року на загальну суму 102 042,00 грн.;

- податкову накладну №95 від 02.04.2012 року на загальну суму 59 864,64 грн., в тому числі ПДВ 9 977,44 грн. (відсів); оплату проведено 02.04.2012 року на загальну суму 59 864,64 грн.;

- податкову накладну №341 від 03.04.2012 року на загальну суму 59 864,64 грн., в тому числі ПДВ 9 977,44 грн. (відсів), оплату проведено 03.04.2012 року на загальну суму 59 864,64 грн.;

- податкову накладну №342 від 04.04.2012 року на загальну суму 58 980,72 грн. в тому числі ПДВ 9 830,12 грн. (відсів, суміш ф. 0-70), оплату проведено 04.04.2012 року на загальну суму 58 980,72 грн.;

- податкову накладну №343 від 04.04.2012 року на загальну суму 59 760,00 грн., в тому числі ПДВ 9 960,00 грн. (суміш ф. 0-70), оплату проведено 04.04.2012 року на загальну суму 59 760,00 грн.;

- податкову накладну №344 від 05.04.2012 року на загальну суму 59 328,00 грн., в тому числі ПДВ 9 888,00 грн. (суміш ф. 0-70, щебінь), оплату проведено 05.04.2012 року на загальну суму 59 328,00 грн.;

- податкову накладну №345 від 06.04.2012 року на загальну суму 59 356,80 грн., в тому числі ПДВ 9 892,80 грн. (щебінь ф. 5-20, щебінь ф. 20-40), оплату проведено 06.04.2012 року на загальну суму 59 356,80 грн.;

- податкову накладну №347 від 09.04.2012 року на загальну суму 54 318,65 грн., в тому числі ПДВ 9 053,11 грн. (щебінь ф. 20-40, бруски, дошки 6,5 м.), оплату проведено 09.04.2012 року на загальну суму 54 318,65 грн.

Відповідно до положень пп. 198.6 ст. 198 ПК України підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Таким чином, законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним переданням/виконанням товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом такого звітного податкового періоду, що передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Згідно до положень п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З наведених норм ПК України випливає, що у разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники ПДВ, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими діючим законодавством, останній має право на включення уми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за звітний період.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач набув право на бюджетне відшкодування за березень-квітень 2012 року в сумі 85 586,00 грн., оскільки було встановлено, що сплата податку на додану вартість в ціні товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами (платіжними дорученнями).

Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про те, що посилання відповідача на ненадання позивачем документів щодо транспортування від постачальника ПП «Промкомплект Україна» до покупця ПрАТ «Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачем надано копії видаткових накладних на доставку відсіву, а також докази знаходження будівельного матеріалу (відсіву) на склади позивача - матеріальний звіт за січень-лютий 2012 року, які наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький