Рішення № 3683425, 13.05.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

13.05.2009 р. Справа № 19/41

За позовом Державного підприємства „Довжанське лісомисливське господарство”, с. Довге Іршавського району

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Факторімпекс”, смт. Чинадієво Мукачівського району

про стягнення 25 401 грн. 39 коп. заборгованості за відпущену лісопродукцію,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача –

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством „Довжанське лісомисливське господарство”, с. Довге Іршавського району заявлено позов до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Факторімпекс”, смт. Чинадієво Мукачівського району про стягнення 25 401 грн. 39 коп. заборгованості за відпущену лісопродукцію.

Позивач просить задоволити позов, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 11/12/2008/104 від 11.12.2008 року, а саме, не оплатив за поставлену лісопродукцію у розмірі 25 401 грн. 39 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 31.03.2009 року, 15.04.2009 року та 29.04.2009 року, надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 13964993 від 04.04.2009 року, повідомлення – судова повістка № 14058180 від 23.04.2009 року та повідомлення – судова повістка № 14130018 від 06.05.2009 року. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу), у судові засідання 15 квітня 2009 року, 29 квітня 2009 року та 13 травня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Між сторонами спору 11.12.2008 року був укладений договір № 11/12/2008/104, відповідно до якого продавець (позивач) взяв на себе зобов’язання продати, а покупець (відповідач) взяв на себе зобов’язання купувати та оплачувати на умовах договору лісопродукцію по сортаменту та ціні, згідно додатків до договору, які є невід’ємною частиною договору.

Розділом 2 договору передбачено, що оплату за продукцію покупець (відповідач) здійснює на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання прийомо –здаточного акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору № 11/12/2008/104 від 11.12.2008 року, товарно – транспортних накладних № РН-0000950 від 12.12.2008 року, № РН-0000955 від 15.12.2008 року, № РН-0000963 від 17.12.2008 року, № РН-0000978 від 24.12.2008 року, № РН-0000990 від 29.12.2008 року, № РН-000038 від 27.01.2009 року, № РН-000119 від 13.02.2009 року та специфікацій – накладних № 1086 від 12.12.2008 року, № 1088 від 15.12.2008 року, № 1091 від 17.12.2008 року, № 1092 від 18.12.2008 року, № 1097 від 29.12.2008 року, № 0028 від 27.01.2009 року, № 0119 від 13.02.2009 року позивачем було поставлено відповідачу лісопродукції на загальну суму 40 401 грн. 40 коп.

У зв’язку з частковим погашенням боргу за відпущену лісопродукцію за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 25 401 грн. 39 коп. що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, станом на 11.03.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість відпущеної йому лісопродукції в розмірі 25 401 грн. 39 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 25 401 грн. 39 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV та ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 25 401 грн. 39 коп. заборгованості за відпущену лісопродукцію.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 254 грн. 01 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, ст. ст. 629, 655, п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Факторімпекс”, Мукачівський район, смт. Чинадієво, вул. Попова, 7 (код ЄДРПОУ 00310189) на користь Державного підприємства „Довжанське лісомисливське господарство”, Іршавський район, с. Довге, вул. Січових Стрільців, 2 (код ЄДРПОУ 22114572) суму 25 401 (Двадцять п’ять тисяч чотириста одна гривня) грн. 39 коп. заборгованості за відпущену лісопродукцію, а також суму 254 (Двісті п’ятдесят чотири гривні) грн. 01 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.