Постанова № 36833559, 23.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року № 813/8714/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача - Криць-Гамзій Н.В.

представника відповідача - Савченка П.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Дніпро-Захід» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій, -

Встановив:

ПП "Дніпро-Захід" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 року №0002642210 в частині штрафних санкцій в розмірі 62535,50 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 року №0002642210 в частині штрафних санкцій в розмірі 62535,50 грн. є протиправним внаслідок його суперечності нормам Податкового кодексу України. Причиною цього є помилкове трактування відповідачем абзацу 3-4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України та накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків нарахованого податкового зобов'язання. Представник позивача, додатково пояснив, що визначений розмір штрафних санкцій - 50% суми нарахованого податкового зобов»язання - вважається неузгодженим в частині 25% до дня набрання судовим рішенням законної сили згідно оскаржуваного у суді податкового повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012р. (п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), а тому, нібито вчинені позивачем діяння, наведені у податковому повідомленні-рішенні №0000062321 від 11.01.2012р. не можуть вважатися порушеннями, доки рішенням суду не буде встановлено порушення платником податків норм податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач подав до суду письмові заперечення на позов, зазначив, що платник податку ПП «Дніпро-Захід» повторно порушило податкове законодавство з податку на додану вартість занизивши свої податкові зобов»язання внаслідок чого ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області правомірно нарахувало штрафну санкцію загальною сумою 125071,00 грн., оскільки перше здійснене порушення згідно акту позапланової виїзної документальної перевірки припало на січень 2011 року, а повторне аналогічне порушення за результатами планової виїзної документальної перевірки - за грудень 2012 року.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, вказаних запереченні, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні правовідносини.

Головним управлінням Міндоходів у Львівській області проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Дніпро-Захід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої було складено акт планової виїзної перевірки від 18.10.2013р. № 51/22-70/23961110. На підставі цього акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення №0002642210 від 07.11.2013р., яким ПП «Дніпро-Захід» визначено суму грошового зобов"язання по податку на додану вартість в розмірі 375212,00 грн. (основний платіж 250141,00 грн. та штрафні санкції - 125071,00 грн.). Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 14.1.191, п. 185.1, п. 189.4, п. 187.1 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями). Зміст порушень п. 14.1.191, п. 185.1, п. 189.4, п. 187.1 ПК України полягали у тому, що ПП "Дніпро-Захід" відповідно до наданих видаткових накладних та договорів поставки здійснило поставку товарів в грудні 2012р., згідно видаткових накладних, без передачі права власності на товар. Згідно укладених угод, право власності на товар переходить до Покупця в момент оплати за отриманий товар. Податкове зобов"язання на відвантажений товар ПП "Дніпро-Захід" не нараховувало.

ПП «Дніпро-Захід» визнає суму грошового зобов"язання - основний платіж в розмірі 250141,00 грн. та штрафні санкції в частині 62535,50 грн.

Також, Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Дніпро-Захід» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010р., січень 2011р., за результатами якої було складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 27.12.2011р. № 4347/23-209/23961110. На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012р. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), пп. 7.2.1., п. 7.2., п. 7.4.1. пп. 7.4.4., п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997р. №168/97-ВР. Зміст порушень п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України полягали у тому, що наявність у ПП "Дніпро-Захід" документів, не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв"язку з тим, що відомості, які містяться в таких документах не має можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях.

Згідно строків встановлених ст. 56 Податкового кодексу України, ПП «Дніпро-Захід» оскаржило зазначене ППР №0000062321 від 11.01.2012р. в адміністративному порядку.

21.03.2012 р. ПП «Дніпро-Захід» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішення суб"єкта владних повноважень. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. по справі №2а-2470/12/1370 за позовом ПП «Дніпро-Захід» до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

ПП «Дніпро-Захід» оскаржило постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року по справі №2а-2470/12/1370 до Львівського апеляційного адміністративного суду. Станом на час розгляду справи у суді рішення Львівським апеляційним адміністративним судом не прийнято.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Щодо застосування до позивача штрафних фінансових санкцій в розмірі 50% то рішення податкового органу є протиправним, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.113.1 ст.113 Податкового кодексу України, строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сумм штрафних (фінансових) санкцій здійснюється у порядку, визначеному цим кодексомдля сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Статтею 123 Податкового кодексу України визначено порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Зокрема положеннями п.123.1 цієї статті передбачено, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

При повторному протягом 1 095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Визначені статтею 123 Податкового кодексу України санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідачем не враховано право ПП «Дніпро-Захід» на оскарження рішень контролюючих органів, передбачене ст. 56 Податкового кодексу України. Згідно норм цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п.56.1 ст.56 ПК України). У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України). Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.56.3 ст.56 ПК України). Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 ст.56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 року № 6-рп/2012, закон є цілісним документом, всі його положення мають розглядатися у взаємозв'язку, системно.

З системного аналізу вказаних норм чинного законодавства вбачається, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області визначаючи розмір штрафних санкцій, не взяла до уваги той факт, що визначена сума грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012р. вважається неузгодженою до дня набрання судовим рішенням законної сили, а тому, при визначенні розміру штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення відповідач від 07.11.2013 року №0002642210 відповідач не міг застосовувати 50% суми нарахованого податкового зобов»язання.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до ч.2 ст.58 Конституції ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011р. № 2198/11/13-11 щодо застосування підвищених розмірів штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень, як це передбачено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, судам слід мати на увазі, що визначені розглядуваною законодавчої нормою санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Тому повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Тобто повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення.

У разі повторного визначення податкових зобов'язань за вчинення різних податкових порушень підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен.

За результатами перевірок ПП «Дніпро-Захід» (ППР №0000062321 від 11.01.2012р., №0002642210 від 07.11.2013р.), ДПІ у Галицькому районі м. Львова встановлено порушення позивачем різних норм Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), а тому не вважається повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України визначення контролюючим органом податкових зобов'язань за вчинення різних порушень норм податкового законодавства та підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен.

Такої ж позиції, дотримується Державна податкова служба України, надавши свої роз»яснення у листі від 21.11.2011 року № 6761/7/15-3417-26 "Щодо застосування штрафних санкцій", де чітко передбачено, що підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50 %) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу.

Суд встановив, що виявлення ДПІ у Галицькому районі м. Львова порушення, за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Дніпро-Захід» за період грудень 2010р., січень 2011р., на підставі якої прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012р., не підтверджує та не свідчить про вчинення платником податків порушень, наведених у цьому податковому повідомленні-рішенні.

Податковим кодексом України, платнику податків надано право звернутися до суду, у разі, коли він вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012р. повністю протиправним внаслідок його суперечності нормам законодавства України і таким, що спростовується фактичними даними обліку платника податків, а тому, оскаржує його у судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), а тому, нібито вчинені позивачем діяння, наведені у податковому повідомленні-рішенні №0000062321 від 11.01.2012р. не можуть вважатися порушеннями, доки рішенням суду не буде встановлено порушення платником податків норм податкового законодавства.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутній факт повторного вчинення протиправних діянь позивачем, тому, підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 року №0002642210 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0002642210 від 07.11.2013 року в частині штрафних санкцій в розмірі 62 535,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Дніпро-Захід» 1720,50 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 28.01.2014 року.