Рішення № 3683352, 12.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09 Справа № 9/104

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Державного підприємства Хімічний завод "Південний", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 1 039 986 грн. 89 коп.

в присутності представників:

від позивача –Лавриненко В.С., дов. № 10 від 01.01.09,

від відповідача – Тавадян Л.Р., дов. б/н від 06.05.09, Козловський М.Г., дов. б/н від 06.05.09

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ТОВ "ЛЕО", заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у розмірі 987764,04 грн., інфляційні втрати –46037,71 грн., 3% річних у розмірі 6185,14 грн., за договором на постачання електричної енергії № 2 від 29.12.06 та судові витрати.

Письмовими поясненнями за № 08/04-72 позивачем зазначено, що при подачі позову помилково у розрахунку була вказана оплата за 20.03.09 у сумі 16000,0 грн., правильною сумою є 26000,0 грн.

У зв'язку з частковим погашенням боргу позивач неодноразово уточнював розмір позовних вимог та письмовою заявою від 12.05.09 остаточно зазначив, що сума позову складає 433486,89 грн., у т.ч. 381264,04 грн. –борг за спожиту активну електроенергію за період з грудня 2008 року по січень 2009 року, 3% річних у розмірі 6185,14 грн. та інфляційні втрати –46037,71 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зменшення розміру позовних вимог, суд, вирішуючи цей спір, виходить із зменшеного його розміру.

Відповідач, ДП ХЗ "Південний", у письмових запереченнях на позов визнає первісну позовну суму частково у розмірі 454259 грн., посилаючись на особливості виробничих процесів на підприємстві, за якими використовується паровий генератор, який виробляє власну електроенергію, що перевищує власні потреби. Залишок виробленої електроенергії відповідач подає зі своїх мереж до мереж позивача, що відображається в показниках комерційного приладу обліку (лічильнику), таким чином надана позивачем електроенергія частково повертається позивачу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір на постачання електричної енергії № 2 від 29.12.06, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до договору остаточний розрахунок за фактичну спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти операційних днів починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідач за період з грудня 2008 року по січень 2009 року спожив 3446589 кВт/год на загальну суму 1912598,39 грн., однак частково сплатив за спожиту активну електроенергію за цей період у розмірі 924834,35 грн.

За період з 23.03.09 після подачі цього позову відповідач сплатив 596500,0 грн., у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за активну електроенергію за вказаний період у розмірі 381264,04 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати –46037,71 грн., та 3% річних у розмірі 6185,14 грн. за час прострочення платежів.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії № 2 від 29.12.06, за яким позивач постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до договору остаточний розрахунок за фактичну спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти операційних днів починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідач за період з грудня 2008 року по січень 2009 року спожив 3446589 кВт/год на загальну суму 1912598,39 грн., однак частково сплатив за спожиту активну електроенергію за цей період у розмірі 924834,35 грн.

Крім того, за період з 23.03.09 після подачі цього позову відповідач сплатив 596500,0 грн., у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за активну електроенергію за вказаний період у розмірі 381264,04 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати –46037,71 грн., та 3% річних у розмірі 6185,14 грн. за час прострочення платежів.

Таким чином, враховуючи надані позивачем докази:

· банківські виписки щодо оплати спожитої відповідачем електроенергії,

· звіти відповідача про використану електроенергію за спірний період,

· акти про використану електроенергію за спірний період,

· рахунки на сплату спожитої електроенергії відповідачем тощо

суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з урахуванням письмової заяви від 12.05.09 з покладенням судових витрат на відповідача.

При подачі позову позивачем сплачене держмито платіжним дорученням № 527 від 03.02.09 у розмірі 11919,33 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ДП "Хімічний завод "Південний", 93001, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Заводська, 1-г, код 35283037, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у розмірі 381264,04 грн. на рахунок зі спеціальним режимом використання 260303289060 у філії ЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 304665,

- 3% річних у розмірі 6185,14 грн., інфляційні втрати –46037,71 грн., крім того, витрати зі сплати держмита – 10399,87 грн., інформаційно-технічні витрати –118,0 грн. на рахунок 2600518818 в ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

3. Повернути позивачу, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 1519,46 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.Г.Ворожцов