Постанова № 36833468, 22.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. Справа№ 910/17006/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників сторін:

позивача: Осадчий П.М. - пред. за дов. б/н від 30.08.2013;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2013р.

у справі № 910/17006/13 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція в Оболонському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року у справі №910/17006/13 позов задоволено повністю: зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" перерахувати грошові кошти з поточного рахунку № 260043219201, МФО 380980 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" відповідно до платіжних доручень № 3138 від 19.07.2013 р. на суму 2 188,00 грн. - авансовий внесок з податку на прибуток, № 3140 від 29.07.2013 р. на суму 350 000,00 грн. - сплата податку на додану вартість, № 3142 від 21.08.2013 р. на суму 200 000,00 грн. - сплата податку на додану вартість, № 3143 від 22.08.2013 р. на суму 865 802,00 грн. - сплата податку на додану вартість, № 3144 від 29.08.2013 р. на суму 42 000,00 грн. - сплата податку на додану вартість. Також, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 147,00 грн. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що через нестабільну ситуацію на ринку грошових коштів України, що призвело до дефіциту грошових ресурсів в національній валюті, не було здійснено проведення платіжних доручень позивача, натомість у діях відповідача відсутня вина у не проведенні платіжних доручень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що відповідач грубо порушив умови Договору, не здійснивши проведення платіжних доручень та фактично позбавив позивача можливості виконати свої податкові зобов'язання.

Відзиву на апеляційну скаргу третя особа не надала.

Ухвалою від 18.12.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 22.01.2014.

В судове засідання 22.01.2014 представник позивача з'явився, представники відповідача та третьої особи не з'явились, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дачу, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 80-81) представнику відповідача («Щербак») та представнику третьої особи («Кодаченко»), які отримали Ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження «25.12.2013».

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", третя особа: Державна податкова інспекція в Оболонському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України про зобов'язання перерахувати грошові кошти з розрахункового рахунку № 260043219201, МФО 380980 відповідно до платіжних доручень.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови Договору банківського рахунку №РКО 32192Т від 29.07.2009р., а саме, порушено право позивача на користування власними грошовими.

Вимоги ухвал суду першої інстанції від 05.09.2013; від 02.10.2013; від 16.10.2013 щодо надання відзиву на позовну заяву та направлення представника в судове засідання до суду першої інстанції відповідач не виконав.

З письмових пояснень третьої особи вбачається, що станом на 15.10.2013 р. позивачем податок на додану вартість не сплачений, тому свої податкові обов'язки щодо сплати основних нарахувань позивачем не виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель"; банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" (клієнт) було укладено Договір банківського рахунку № РКО - 32192Т (далі - Договір),

Відповідно до п. 1.1 Договору банк відкриває клієнту поточний рахунок № 260043219201, МФО 380980 у валюті (ах), що визначаються клієнтом в заяві на відкриття рахунку, та здійснює розрахункові та касові операції за цим рахунком відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України.

За вказаним Договором відповідач взяв на себе зобов'язання по: - веденню комплексного розрахунково-касового обслуговування позивача та виконувати за його дорученням усі розрахункові та касові операції, які не суперечать чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України; - здійсненню розрахунково-касового обслуговування позивача в операційний час та післяопераційний час за умови сплати комісійної винагороди відповідно до тарифів Банку; - проведенню розрахункових операцій за дорученням позивача проводити у відповідності до діючих правил здійснення безготівкових розрахунків. Проводити списання коштів з рахунку позивача за його дорученням; - забезпеченню своєчасного зарахування коштів на рахунок позивача; - забезпеченню збереження залишків грошових коштів на поточному рахунку позивача; - формуванню виписки з рахунку, що підтверджують списання (зарахування) коштів з рахунка позивача не пізніше наступного робочого дня після проведення операції та передавати їх за вимогою позивача, або особам, уповноваженим Клієнтом за довіреністю; - видачі позивачу готівкових коштів на виплату заробітної плати та на інші цілі в порядку, визначеному чинним законодавством України; - наданню інформації та консультації позивача з питань розрахунково - касового обслуговування (п.п. 3.1.1 - 3.1.12 Договору).

Позивач надав банку для виконання платіжні доручення на загальну суму 1 459 940,00 грн.:

№ 3138 від 19.07.2013 р. на суму 2 188,00 грн. (призначення платежу - авансовий внесок з податку на прибуток),

№ 3140 від 29.07.2013 р. на суму 350 000,00 грн. (призначення платежу - сплата податку на додану вартість),

№ 3142 від 21.08.2013 р. на суму 200 000,00 грн. (призначення платежу - сплата податку на додану вартість),

№ 3143 від 22.08.2013 р. на суму 865 802,00 грн. (призначення платежу - сплата податку на додану вартість)

№ 3144 від 29.08.2013 р. на суму 42 000,00 грн. (призначення платежу - сплата податку на додану вартість).

26.07.2013 позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих.. №101 з проханням негайно виконати обов'язки щодо проведення платіжних доручень позивача.

Також, 30.08.2013 позивачем направлена відповідачу Вимога про перерахування коштів за вих. №112.

Проте, відповідачем не були виконані платіжні доручення, кошти позивача перераховані не були, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що суд першої інстанції не вбачає правомірних підстав для невиконання відповідачем вищезазначених платіжних доручень позивача.

Колегія суддів підтримує правову позицію суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне:

Відповідно до вимог статті 1066 ЦК України Банк використовує кошти клієнта, гарантуючи його право безперешкодного розпорядження. Він не має права встановлювати непередбачені договором чи законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України не допускає обмежень прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами на його рахунку. Отже, дії відповідача, направленні на ухилення від повернення грошових коштів є протиправними. Крім того, Банком порушено ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначено ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до п. 8.4. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Відповідно до листа Національного банку України від 05.03.2009 р. N 25-113/592-3302 стаття 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон) встановлює строки проведення переказу коштів, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу (пункт 8.1 статті 8 Закону). Крім того, банки та їх клієнти мають право передбачити в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. В свою чергу, пункт 8.4 статті 8 Закону про переказ визначає строки виконання банками міжбанківського переказу, які не повинні перевищувати трьох операційних днів (для внутрішньобанківського переказу - двох операційних днів). Таким чином, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі.

Пунктом 4.2.2 Договору Клієнт має право вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших обумовлених Договором послуг.

Отже, відповідач зобов'язаний перерахувати кошти позивача за платіжними дорученнями. Відповідно до банківської виписки по рахунку позивача станом на 22.08.2013 (а.с. 38) наявні кошти в розмірі 1460 820,54 грн., а загальна сума за платіжними дорученнями складає 1 459 940,00 грн. тобто відповідач не мав правових та обґрунтованих підстав для не виконання господарської операції за дорученням позивача («Клієнта»).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що бездіяльність відповідача є неправомірною, а не виконання договірних зобов'язань вказує на вину контрагента за Договором, у зв'язку з чим позовні вимоги обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованими та задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2013р. у справі №910/17006/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17006/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха