Рішення № 3683181, 14.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.09 р. Справа № 10/68

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Цвелікова В. М. – довіреність;

від відповідача – Чепракова Н. В. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральні електричні мережі м. Горлівка,

до відповідача – обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дзержинськтепломережа” м. Дзержинськ,

про стягнення 655 449,00грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка, з позовом до відповідача, обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дзержинськтепломережа” м. Дзержинськ, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 604 664,68грн., спожиту реактивну електроенергію в сумі 6143,56грн., інфляційні в сумі 10 972,62грн., 3% річних в сумі 2889,27грн. та пені в сумі 12 778,87грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №2129 від 10.04.2003р. (далі - Договір) та Додаток №5 до нього; акти прийом-передачі електричної енергії за грудень 2008р. та лютий 2009р., рахунки №14/2129 за грудень 2008р. та лютий 2009р., розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

14.05.2009р. позивачем надано уточнення до позовних вимог у зв’язку з перерахунком суми основного боргу та просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 301 751,74грн., інфляційні в сумі 10 972,62грн., 3% річних в сумі 2889,27грн. та пені в сумі 12 778,87грн.

Уточнення прийнято судом як таке, що відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві №675/юр від 13.05.2009р. та у судовому засіданні уточнені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі у сумі 301 751,74грн. визнав; проти позову в частині стягнення інфляційних в сумі 10 972,62грн., 3% річних в сумі 2889,27грн. та пені в сумі 12 778,87грн. - заперечував з посиланням на тяжкий фінансовий стан, але ї розрахунок визнав вірним. Крім того, відповідач надав клопотання про розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців, посилаючись при цьому на те, що продукції підприємства є суспільно необхідною для споживачів та тяжкий фінансовий стан.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.5.1 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживання електричної енергії без договору не допускається.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем в особі виробничої одиниці „Дзержинськтепломережа” був укладений договір про постачання електричної енергії №2129 від 10.04.2003р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року (тобто 31.12.2003р.) та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно умов Договору (п.п. 2.1.1, 2.2.2, 2.2.3), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків за елетроенергію” та вартість реактивної електричної енергії згідно з додатком №10 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії”.

Пунктом 3 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти календарних днів.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується Актами приймання-передачі за грудень 2008р. та лютий 2009р., що підписані сторонами.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії №14/2129 за грудень 2008р. та лютий 2009р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

Вказані обставини відповідач у судових засіданнях не спростовував.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до п. 3 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти календарних днів.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем рахунки №14/2129 за грудень 2008р. та лютий 2009р. своєчасно та у повному обсязі сплачені не були, що по суті відповідачем не заперечувалось.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором, з боку відповідача виник борг за спожиту активну електроенергію в сумі 301 751,74грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за спожиту електроенергію в сумі 301 751,74грн. за Договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення 10 972,62грн. та 3% річних в сумі 2889,27грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 12 778,87грн. за прострочення платежів за Договором, суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про наявність основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 301 751,74грн., який утворився за грудень 2008 р. та лютий 2009р.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевказане, розглянув розрахунок пені, що наданій позивачем, суд приходить до висновку про вірне застосування періоду та подвійної ставки НБУ. Отже, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення строком на 12 місяців суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані.

Розглянув вказані доводи відповідача та матеріали справи суд приходить до висновку, що доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем надано не було. Надані ним документи лише підтверджують скрутний фінансовий стан підприємства. Крім того, відповідач не обґрунтував, яким саме чином, розстрочка виконання рішення строком на 12 місяців вплине на виконання рішення.

Враховуючи викладене, заява відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців не підлягає задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усне клопотання на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України про зменшення нарахування пені, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану підприємства, а саме: баланс підприємства на 01.04.2009р. та довідку про розмір заборгованості населення за послуги водопостачання та водовідведення №юр/1500 від 13.05.2009р.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити належну до сплати суму пені до 11 500,98грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 526, 551, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка, заявлені до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Дзержинськтепломережа” м. Дзержинськ, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 301 751,74грн., інфляційні в сумі 10 972,62грн., 3% річних в сумі 2889,27грн. та пені в сумі 12 778,87грн.

2. Зменшити стягуваний розмір пені до 11 500,98грн.

3. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 260373051296 в ОПЕРВ ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 301 751,74грн.

4. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 26003045265000 відділення №693 АКБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) інфляційні в сумі 10 972,62грн., 3% річних в сумі 2889,27грн. та пеню в сумі 11 500,98грн.

5. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 7, ЄДРПОУ 00130903, р/р 26003045265000 відділення №693 АКБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) витрати по сплаті державного мита в сумі 3283,93грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 18.05.2009р.

Суддя Приходько І.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.