Рішення № 3683179, 20.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.09 р. Справа № 7/71

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м.Горлівка

До відповідача: ДП „Шахта „Ім. Ю.А. Гагаріна” м.Горлівка

Предмет спору: стягнення 2 876, 81 грн. боргу, 1 406, 54 грн. інфляційних, 193,62 грн. 3% річних.

За участю представників:

від позивача: Матюшенко А.І. - предст.за дов.

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 14.05.2009р. в порядку ст.77 ГПК України оголошено перерву до 20.05.2009р.

СУТЬ СПРАВИ

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ДП „Шахта „Ім. Ю.А. Гагаріна” м.Горлівка про стягнення 2 876, 36 грн. боргу, 1 406, 54 грн. інфляційних, 193,62 грн. 3 % річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір виконання робіт (надання послуг) №168 від 28.02.2006р.; акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2006р. №1, №2, №3, №4; акт звірки розрахунків; вимоги про сплату боргу №02-3838 від 08.08.2007р., №02-5686 від 06.12.2007р.; поштові квитанції №1952 від 08.08.2007р., №4696 від 11.12.2007р.

Заявою б/н від 22.04.2009р. позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 2 876, 81 грн. заборгованості, 3% річних – 138, 08 грн., інфляційні – 1 409, 64 грн.

У відзиві №1/830 від 14.04.2009р. відповідач заборгованість у сумі 2 876, 36 грн. визнав, стосовно заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних пояснень не надав, посилаючись на той факт, що позивач не представив розрахунок зазначених сум.

У відзиві №1/1055 від 13.05.2009р. та у судовому засіданні 14.05.2009р. відповідач суму заборгованості визнав у повному обсязі, тобто у сумі 2 876, 81 грн., в підтвердження чого також надав акт звірки розрахунків станом на 01.05.2009р. підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств. У судовому засіданні 14.05.2009р. відповідач заявив усне клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, що зафіксовано протоколом судового засідання від 14.05.2009р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір виконання робіт (надання послуг) №168 від 28.02.2006р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.1 Договору, замовник (відповідач) отримує, а виконавець (позивач) зобов’язується виконати ревізію та наладку обладнання 6кВ осередки №4 „Підйом стволу №3”, відповідно до передбачу вальної сміти, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Вартість робіт та умови розрахунків передбачені у розділі 3 Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору, замовник зобов’язується перерахувати 50% передплати на розурахунковий рахунок виконавця, після чого виконавець переходить до ремонту обладнання.

Замовник зобов’язується протягом 10 днів після закінчення ремонту здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи.

Згідно п.2.2 Договору, його укладено на строк до 01.05.2006р.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що строк дії договору в установленому порядку сторонами не продовжувався.

Згідно актів виконаних робіт за грудень 2006р. №№ 1, 2, 3, 4, підписаних обома сторонами без зауважень, позивач надав відповідачу послуги з ревізії та налагоджуванню обладнання на суму 9076,36 грн., що також підтверджено представником відповідача у судових засіданнях.

Відповідач отримані послуги оплатив частково у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути 2876,81 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Зі статті 174 Господарського кодексу України вбачається, що зобов’язання можуть виникати, в тому числі, із угод між суб’єктами господарської діяльності, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Позивач направив на адресу відповідача вимоги на оплату 2876,81 грн. від 08.08.2007 р. № 02-3838 та від 06.12.2007 р. № 02-5686, що підтверджується відповідними поштовими чеками №1952 від 08.08.2007р., №4696 від 11.12.2007р. та відповідачем у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач отримані у грудні 2006р. послуги оплатив частково, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 2876,81 грн., яка підтверджена матеріалами справи, актом звірки, підписаним обома сторонами без зауважень, визнана відповідачем і підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов’язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов’язання виникають нові додаткові зобов’язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно такі додаткові зобов’язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов’язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов’язання.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача за період з 10.01.2007р. по 20.03.2009р.1 406, 54 грн. інфляційних, з 10.01.2007р. по 20.03.2009р. 193,62 грн. 3 % річних.

Відповідач просить зменшити суму штрафних санкцій (інфляційних та 3% річних).

З огляду на вищевикладене, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти стягнення з нього суми інфляційних нарахувань та 3% річних за вказаний вище період, оскільки у відповідача за зазначений період значилась заборгованість перед позивачем у зв’язку із несвоєчасним та неповним виконанням своїх договірних зобов’язань стосовно оплати вартості виконаних робіт. Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на той факт, що індекс інфляції та 3% річних являються штрафними санкціями, оскільки індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв’язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов’язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов’язань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобов’язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

3% річних та інфляційні перераховані судом у відповідності до діючого законодавства, складають: 3% річних – 137, 85 грн., інфляційні – 1 236, 92 грн., та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м.Горлівка до Державного підприємства „Шахта „Ім. Ю.А. Гагаріна” м.Горлівка про стягнення 2 876, 81 грн. боргу, 1 406, 54 грн. інфляційних, 193,62 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта „Ім. Ю.А. Гагаріна” (84614, Донецька область, м.Горлівка, вул.Плєханова, 43, р/р 26004052101491 в ТФ „Приватбанк”, МФО 335515, ЗКПО 32782087) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 7, ЗКПО 00130903; р/р 26003045265000 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, отримувач Центральні електричні мережі) – заборгованість у сумі 2 876, 81 грн., інфляційні у сумі 1 236, 92 грн., 3% річних у сумі 137, 85 грн., державне мито у сумі 92, 87 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 112, 07 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати прийняття.

Суддя Сгара Е.В.