Рішення № 3683129, 13.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.09 Справа№ 25/52

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:

Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів)

до відповідача:

Комунального підприємства „Львіврембудпостач департаменту землеустрою та планування забудови міста” (м.Львів)

про :

стягнення заборгованості в сумі 30 306,87 грн.

Суддя :

В.М. Пазичев

При секретарі :

І.Є.Башак

Представники сторін:

від прокуратури:

Не з”явився

від позивача:

Кіндрат Б.Я.-представник, довіреність від 07.08.2008 року

від відповідача :

Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів) до Комунального підприємства „Львіврембудпостач департаменту землеустрою та планування забудови міста” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 30 306,87 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.03.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 02.04.2009 року. Ухвалою від 02.04.2009 року розгляд справи відкладено до 13.04.2009 року, у зв”язку з неявкою представника позивача та прокурора.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.03.2009 року, про відкладення від 02.04.2009 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

13.04.2009 року за вх.№7589 прокурор подав клопотання про розгляд справи за відсутності прокурора, у зв”язку з неможливістю забезпечити явку повноваженого представника.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.03.2009 року, про відкладення від 02.04.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.03.2009 року, про відкладення від 02.04.2009 року не виконав повністю, відзив на позов представив, в якому визнає суму заборгованості та просить суд розтермінувати сплату заборгованості на 4 місяці, явку повноважного представника не забезпечив.

В судовому засіданні 02.04.2009 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому визнає суму боргу в розмірі 30 306,87 грн., а також просить суд розтермінувати сплату заборгованості на 4 місяці. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив, однак, просив суд винести рішення, яким розтермінувати сплату заборгованості строком на 3 місяці.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача та прокурора.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 13.04.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

За твердженням прокурора, ЛМКП “Львівтеплоенерго” належить до комунальної власності, його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як в місцевий бюджет, так і Державний бюджет України. Кошти, які надходять від споживачів на рахунки ЛМКП “Львівтеплоенерго”, підприємство спрямовує на виплату податків та інших обов”язкових платежів до бюджетів різних рівнів, внесків до Пенсійного фонду України, оплату заробітної плати, сплату коштів за спожитий природний газ тощо.

Між ЛМКП „Львівтеплоенерго" та КП „Львіврембудпостач департаменту землеустрою та планування забудови міста” укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за №4211/А.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію відповідно до встановлених тарифів є істотними умовами укладених між КП „Львіврембудпостач департаменту землеустрою та планування забудови міста” та ЛМКП „Львівтеплоенерго" договору на постачання теплової енергії в гарячій воді. Права та обов'язки відповідача, порядок розрахунків за договорами передбачено у розділах „Права та обов'язки покупця (споживача)", “Порядок розрахунків", „Відповідальність сторін" договору.

Відповідно до умов зазначеного договору, ЛМКП "Львівтеплоенерго" зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором, своєчасно і в повному обсязі, тобто до 25 числа місяця, наступного за звітним. Так, згідно розрахунку позивача, доданого до позовної заяви за спожиту теплову енергію вбачається, що основна сума заборгованості відповідача перед ЛМКП "Львівтеплоенерго” становить 26 136,78 грн.

Згідно п.7.2.3 договору №4211/А, якщо з вини замовника послуг відбуваєься затримка у перерахуванні платежів у строки, що встановлені цим договором, замовник послуг сплачує постачальнику послуг пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення. Отже, згідно розрахунку позивача, пеня, яка підлягає сплаті відповідачем, складає 1 463,69 грн.

З огляду на те, що, як стверджує позивач, відповідач не виконує свої зобов”язання, з нього підлягають стягненню суми, на які збільшився борг відповідача перед позивачем внаслідок інфляційних процесів та 3% річних. Право ЛМКП “Львівтеплоенерго” вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту майнових прав та інтересів підприємства, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, належними до сплати ЛМКП “Львівтеплоенерго”.

На підставі наведеного, за розрахунком позивача, відповідач зобов”язаний сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми, тобто 500,93 грн., а також суму інфляційних витрат в розмірі 2 205,47 грн.

За твердженням прокурора, несвоєчасне виконання або невиконання відповідачем умов договору призводить до зменшення фінансових надходжень в бюджети різних рівнів, що призвело до заподіяння шкоди інтересам Держави. ЛМКП “Львівтеплоенерго” є постачальником теплової енергії, послугами якого користується більшість мешканців м.Львова, а тому зниження якості послуг, які надаються ЛМКП “Львівтеплоенерго”, через відсутність фінансування внаслідок неналежного виконання договірних зобов”язань окремими споживачами, призводить до порушення прав та законних інтересів членів територіальної громади.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від сплати заборгованості.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 30 306,87 грн.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладений обов”язок представляти інтереси Держави в суді у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах Держави передбачено п.6 ч.2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, ст.2 ГПК України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах. Держава зацікавлена в належній поведінці суб”єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України “Про енергопостачання”, одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно п.5 ст. 25 Закону України “Про енергопостачання”, у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Відповідно до п.6 ст.25 цього Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву представив, в якому визнає заборгованість перед позивачем, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та не спростованих відповідачем, сума боргу становить –26 136,78 грн., пеня –1 463,69 грн., 3% річних –500,93 грн., інфляційні нарахування –2 205,47 грн., оскільки, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, нарахування індексу інфляції і 3% річних проводиться за весь час прострочення в межах позовних вимог при відсутності інших клопотань заінтересованої сторони.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В судовому засіданні судом встановлено, що умови договору відповідачем не виконані, а відповідач в судовому засіданні 02.04.2009 року у встановленному чинним законодавством порядку позовні вимоги визнав.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах Держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів) до КП „Львіврембудпостач департаменту землеустрою та планування забудови міста” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 30 306,87 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст. ст. 24, 25 Закону України “Про теплопостачання”, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із КП „Львіврембудпостач департаменту землеустрою та планування забудови міста” (79066, м.Львів, вул.Вулецька,28; код ЄДРПОУ 22416646, МФО 325268, р/р 2600510033 в ЗАТ АКБ „Львів”) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79040, вул. Д.Апостола,1, м. Львів-МСП; код ЄДРПОУ 05506460; р/р 26030301000046 Західна регіональна філія АКБ “Трансбанк”, МФО –385435) – 30 306 (тридцять тисяч триста шість) грн. 87 коп.

3. Стягнути із КП „Львіврембудпостач департаменту землеустрою та планування забудови міста” (79066, м.Львів, вул.Вулецька,28; код ЄДРПОУ 22416646, МФО 325268, р/р 2600510033 в ЗАТ АКБ „Львів”) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) –303 (триста три) грн. 06 коп. – державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Розтермінувати виконання рішення, стягнення заборгованості в сумі 30 306 (тридцять тисяч триста шість) грн. 87 коп. здійснити рівними частинами протягом трьох місяців, а саме: квітня 2009 року, травня 2009 року, червня 2009 року.

5. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.