Рішення № 3683047, 14.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.09 р. Справа № 10/61

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Кабанова Л. О. – довіреність;

від відповідача – Воробйова О. О. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь,

до відповідача – комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк,

про стягнення 397 735,83грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь, з позовом до відповідача, комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк, про стягнення інфляційних в сумі 189 720,37грн., 3% річних в сумі 23 112,84грн. та пені в сумі 184 902,62грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №10/2031 від 01.01.2004р. ( далі - Договір ) та Додаток №5 до нього, рішення господарського суду Донецької області №25/231 від 20.01.2009р., розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у судових засіданнях та відзиві погодився з розрахунком інфляційних, 3% річних та пені, але проти їх задоволення заперечував, посилаючись при цьому на тяжкий фінансовий стан.

Крім того, відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру стягуваної пені на 50% та розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців. В обґрунтування клопотання посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані оскільки своєчасно не отримує дотацій.

Позивач проти розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців категорично заперечував. Посилався на те, що його підприємство також має скрутне фінансове становище.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Донецької області №25/231 від 20.01.2009р., яке оскаржено не було та на час розгляду справи вступило у законну силу, встановлено наступні факти.

01.01.2004р. між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №10/2031.

З 03.09.2007 згідно рішення Донецької обласної ради № 4/24-557 від 28.12.2004р. із змінами, внесеними рішенням № 5/8-181 від 23.03.2007р., було створене КП „Компанія „Вода Донбасу”, шляхом перетворення ДВП по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”.

Відповідно до п. 1.2 Статуту підприємства в новій редакції КП „Компанія „Вода Донбасу” є правонаступником прав та обов’язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет”, у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на КП „Компанія „Вода Донбасу”.

Додатковою угодою від 05.09.2007р. до договору про постачання електричної енергії №10/2031 від 01.01.2004р. сторони внесли відповідні зміни відносно найменування та реквізитів споживача.

На виконання умов зазначеного договору позивач в період вересень 2008р.–жовтень 2008р. поставив відповідачу електричну енергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.

В порушення умов договору, відповідач зобов’язання щодо оплати спожитої активної електроенергії виконував неналежним чином з простроченням строків оплати, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за період з 01.09.2008р. по 31.10.2008р. становить 3 749 414,12грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 3 749 414,12грн.

не погасив, тому зазначена сума була стягнута з вищевказаним рішення суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішенням господарського суду Донецької області №25/231 від 20.01.2009р. встановлено факт виникнення з боку відповідача боргу за спожиту електроенергію в сумі 3 749 414,12грн. за період з 01.09.2008р. по 31.10.2008р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Розглянув розрахунок інфляційних в сумі 189 720,37грн. та 3% річних в сумі 23 112,84грн. за період з 16.12.2008р. по 01.03.2009р., що наданій позивачем, суд приходить до висновку про їх вірне нарахування та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 184 902,62грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Рішенням господарського суду Донецької області №25/231 від 20.01.2009р. встановлено факт наявності основного боргу за спожиту електроенергію в сумі 3 749 414,12грн., який утворився за період з 01.09.2008р. по 31.10.2008р.

Розглянув розрахунок пені наданій позивачем, суд приходить до висновку про її вірне нарахування за період з 16.12.2008р. по 01.03.2009р. та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 184 902,62грн.

Відповідачем заявлені клопотання про зменшення розміру стягуваної пені та відстрочку виконання рішення строком на 6 місяців. В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані оскільки своєчасно не отримує дотацій.

Розглянув клопотання відповідача щодо зменшення стягуваної суми пені, суд враховує наступне.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження обставин тяжкого фінансового стану підприємства, а саме: баланс підприємства на 30.09.2008р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008р., довідку про наявність заборгованості №03/01/568 від 03.03.2009р.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, що підтверджується наданими документами, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити належну до сплати суму пені до 147 922,10грн.

Що стосується клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення строком на 6 місяців суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані.

Розглянув вказані доводи відповідача та матеріали справи суд приходить до висновку, що доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем надано не було. Надані ним документи лише підтверджують скрутний фінансовий стан підприємства. Крім того, відповідач не обґрунтував, яким саме чином, відстрочка виконання рішення строком на 6 місяців вплине на можливість виконання рішення після спливу шестимісячного строку.

Враховуючи викладене, заява відповідача про розстрчоку виконання рішення строком на 6 місяців не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 509, 526, 551, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь до відповідача, комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м. Донецьк, про стягнення про стягнення інфляційних в сумі 189 720,37грн., 3% річних в сумі 23 112,84грн. та пені в сумі 184 902,62грн.

2. Зменшити розмір стягуваної пені до 147 922,10грн.

3. Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 26004900175231 у ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) інфляційні в сумі 189 720,37грн., 3% річних в сумі 23 112,84грн. та пеню в сумі 147 922,10грн.

4. Стягнути з комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войнич, 2, ЄДРПОУ 00131096, р/р 26004900175231 у ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) витрати по сплаті державного мита в сумі 3977,36грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 18.05.2009р.

Суддя Приходько І.В.

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.