Ухвала суду № 36829483, 20.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 119/4158/13-а

20.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Курапової З.І. ,

Воробйової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Хожаінова О.В. ) від 10.09.13 у справі № 119/4158/13-а

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим (вул. Українська, 44,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

третя особа:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксон" (вул. Українська, 31,Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання незаконними дій, зобов`язання виконати дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.13 позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Аксон" про визнання незаконними дій, зобов`язання виконати дії, задоволено частково.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим щодо невключення до трудового стажу ОСОБА_2 при розрахунку розміру пенсії за віком період її роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Аксон" з 01.01.1995 року по 31.08.1996 року на підставу запису в трудовій книжці.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим врахувати в розрахунок стажу ОСОБА_2 період її роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Аксон" з 01.01.1995 року по 31.08.1996 року та провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з урахуванням цього періоду.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим подати у двохмісячний термін з дати набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.13 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У той же час, апеляційна скарга надійшла від позивача, в якій, посилаючись, також на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання щодо скасування постанови Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.13 та ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

У судове засідання 20.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на призначення пенсії за віком на підставі Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

03.09.2012 позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК з заявою про призначення пенсії за віком. Пенсія була призначена Протоколом № 100 від 26.10.2012, період роботи позивачки в Товаристві з обмеженою відповідальністю „Аксон" з 01.01.1995 року по 31.08.1996 року не врахований при нарахуванні стажу, про що позивача повідомлено письмово листами від 30.11.2012 № 337/Н-11 та 18.12.2012 №351/Н-11.

Обґрунтовуючи неврахування відповідачем спірного періоду роботи, відповідачем зазначено, що при проведенні Управлінням Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК ТОВ «Аксон» встановлено, що первинна документація - особові рахунки, відомості з нарахування заробітної плати за період з 1995 по 1996 роки на ОСОБА_2 в ТОВ «Аксон» відсутні. Внаслідок перевірки достовірності даних про заробітну плату встановлено, що довідка про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.08.1996 , видана ТОВ «Аксон», не підтверджена первинною документацією. Результати перевірки викладені в Акті № 173 від 22.10.2012 , Акті № 63 від 01.04.2013 .

В подальшому листом від 22.10.2012 (а.с.32) ТОВ „Аксон" відкликано довідку № 5 від 07.08.2012, видану ОСОБА_2, як видану безпідставно, також повідомлено про втрату особових рахунків ОСОБА_2

Для підтвердження факту роботи позивача в ТОВ „Аксон" у спірний період позивач звернувся до суду з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон", третя особа - Управління Пенсійного фонду України у м.Феодосии, про визнання незаконними та зобов'язання здійснити певні дії.

Рішенням Апеляційного суду АРК від 27.02.2013 у цивільній справі № 22-ц/191/306/13 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксон", третя особа - Управління Пенсійного фонду України у м.Феодосии, про визнання незаконними та зобов'язання здійснити певні дії (а.с.13-14) зобов'язано ТОВ „Аксон" видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату за період її праці за 1995-1996 роки відповідно Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про нарахування та виплату, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2006 року № 919.

Отже, рішення набрало законної сили та відповідно до ст. 14 ЦПК обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Разом з тим, на дату розгляду даної справи рішення у в матеріалах справи відсутня інформація щодо виконання рішення Апеляційного суду АРК від 27.02.2013.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України 12.08.1993 року № 637, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про трудовий стаж, визначені зазначеним Порядком. Згідно п.20 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств.

Згідно положень ст.27 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Статтею 24 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж- період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Матеріали справи містять копію трудової книжки позивача (а.с.44-47), в якій є записи про роботу ОСОБА_2 в Товаристві з обмеженою відповідальністю „Аксон", в тому числі у період з 01.01.01995 по 12.08.1996 , тобто дані трудової книжки також підтверджують стаж праці позивача у вказаному підприємстві.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав достатні правові підстави для задоволення позову в частині визнання незаконними дій відповідача щодо невключення до трудового стажу ОСОБА_2 при розрахунку розміру пенсії за віком період її роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю „Аксон" з 01.01.1995 по 12.08.1996 на підставі запису в трудовій книжці, а також щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія Автономної Республіки Крим врахувати в розрахунок стажу ОСОБА_2 період її роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю „Аксон" з 01.01.1995 по 12.08.1996 , та провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з урахуванням цього періоду, оскільки відповідач при вирішенні спірного питання діяв всупереч закону і порушив права позивача.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції по тексту судового рішення помилково зазначено кінцеву дату спірного періоду, який підлягає зарахуванню в розрахунок стажу позивача, а саме: замість "12.08.1996" помилково зазначено "31.08.1996". Тим не менш, цей недолік не впливає на законність постанови суду першої інтонації та має бути виправлений судом першої інстанції в порядку ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи відповідача щодо необґрунтованості судового рішення у цивільній справі № 22-ц/191/306/13, з огляду на те, що воно набрало законної сили, є неспроможними, при цьому будучи учасником процесу у зазначеній цивільній справі, вважаючи рішення суду незаконним, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим не було позбавлено можливості скористатися правом на касаційне оскарження в порядку 324 ЦПК України, проте цим правом відповідач не скористався.

За таких обставин, доводи відповідача носять характер припущень і не підтверджені жодними доказами, тоді як за вимогами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України саме відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі наданих ним документів.

Доводи апеляційної скарги позивача, якими він обґрунтовує вимогу про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для -обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 р. № 919 затверджений Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі за текстом - Порядок). Цей Порядок встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Згідно п.2 Порядку, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 1 січня 1998 р. визначається заданими Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається: 1) за наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їх правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи.

У випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.

При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який визначається заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено пенсію.

Довідка про заробітну плату у випадках, передбачених цим підпунктом, надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їх правонаступником;

Відповідно до пункту 4 Порядку відсутність на підприємстві, в установі, організації або в їх правонаступника документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час та причини, що призвели до втрати таких документів, підтверджується довідкою роботодавця, правонаступника органу вищого рівня, Національного банку України щодо ліквідованих банків або відповідної архівної установи.

В силу положень ст.64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи в тому числі мають право: Дотримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог про визнання незаконними дій відповідача у зв'язку з покладенням на позивача обов'язку надати довідку, обов'язок надання якої законодавчо не покладений на особу, що звертається за призначенням (перерахунком) пенсії.

Пунктом 45 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління ПФУ 25.11.2005 N 22-1, встановлено, що документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію, відповідно до Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду від 25.03.2004 N 4-1. У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії із інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії. Обов'язкова форма виписки у Порядку не встановлена.

Враховуючи, що позивачу надано виписку з відповідного розпорядження № 100 від 26.10.2012, оформлену листами від 21.02.2013 № 36/Н-11, № 351/Н-П від 18.12.2012, Розрахунком стажу, листом № 337/Н-11 від 30.11.2012, вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача у зв'язку з відмовою у видачі виписки з розпорядження про призначення пенсії за віком та відмовою в ознайомленні безпосередньо з таким розпорядженням, зобов'язання видати виписку з розпорядження про призначення пенсії є також необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, відсутні також і правові підстави для задоволення вимог до відповідача утриматися від незаконних роз'яснень з питань призначення пенсії, які пред'явлені без належних та допустимих доказів порушення відповідних прав та інтересів.

Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції, з урахуванням норм чинного законодавства, доказів наявних в матеріалах справи, та пояснення наданих в судовому засіданні, дійшов правомірного висновку щодо часткового задоволення даного позову.

Апелянтами не надано достатніх доказів в підтвердження доводів заявлених ними апеляційних скарг, у зв'язку з чим останні задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного вище, судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційних скарг як відповідача так і позивача та скасування або зміни судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Хожаінова О.В. ) від 10.09.13 у справі № 119/4158/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис З.І.Курапова

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль