Ухвала суду № 36829476, 20.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 106/6079/13-а

20.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Придніпровська залізниця"- Киреєва Олена Юріївна, довіреність № 202 від 01.01.14;

представник позивача, Державного підприємства "Придніпровська залізниця"- Лісовий Іван Васильович, довіреність № 40 від 01.01.14;

представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник третьої особи, Департамент фінансів економічного розвитку Євпаторійської міської ради- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куликовська О.М. ) від 03.10.13 у справі № 106/6079/13-а

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (пр. К.Маркса 108, Дніпропетровськ,49000)

до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим (пр. Леніна 32,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

третя особа:

Департамент фінансів економічного розвитку Євпаторійської міської ради (вул. Дм. Ульянова, 19 а,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97408)

про визнання протиправними дії та стягнення заборгованості за пільгове перевезення пасажирів

ВСТАНОВИВ:

Постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2013 у задоволенні позову Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим, третя особа - Департамент фінансів економічного розвитку Євпаторійської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості за пільгове перевезення пасажирів, - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, посилаючись, зокрема, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03.10.2013 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представники позивача Державного підприємства "Придніпровська залізниця" у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі, просили її задовольнити, наполягаючи на скасуванні рішення суду першої інстанції, як незаконного та необґрунтованого.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим та третя особа - Департамент фінансів економічного розвитку Євпаторійської міської ради правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили, що у відповідності до положень статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Кримська дирекція залізничних перевезень" здійснюється пільгове перевезення окремих категорій громадян за державними програмами соціального захисту населення відповідно до Законів України від 28.02.1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", від 22 жовтня 1993 року № 3550-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування".

З метою задоволення потреб окремих категорій громадян у залізничному перевезенні в 2012 році між позивачем -ДП "Придніпровська залізниця" в особі ВСП "Кримська дирекція залізничних перевезень" ("Залізниця") і відповідачем ("Управління") укладено договір від 05 січня 2012 року № 39/ПР/ДН-4-12-377/НЮдч "Про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні" (далі - договір), предметом якого було регулювання взаємовідносин щодо здійснення пільгового перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, компенсація витрат за таке перевезення.

В розумінні пункту 14 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України даний договір є адміністративним договором.

Пунктом 1.1 договору визначено, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 89,102 Бюджетного кодексу України "Залізниця" надає послуги з пільгового проїзду окремим категоріям громадян, які мають відповідні пільги, встановлені законодавством України, а "Управління" проводить компенсацію пільгового проїзду, за перевезення у приміському сполученні за рахунок субвенцій з Державного бюджету, передбачених Законом України про Державний бюджетна відповідний рік, або з урахуванням ст. 46 Бюджетного кодексу України та чинних постанов Кабінету Міністрів України.

Згідно підпунктів 2.1.1., 2.1.2. договору, "Управління" зобов'язується з моменту прийняття Державного бюджету та затвердження кошторису доходів та видатків письмово інформувати „Залізницю" про розмір коштів, які будуть спрямовані на фінансування пільг. "Управління" компенсує збитки за перевезення у приміському сполученні окремих пільгових категорій громадян на залізничному транспорті загального користування на підставі наданих залізницею звітів та актів звіряння, після надходження грошових коштів з Державного бюджету України згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р., № 20 від 11.01.2005 р., № 117 від 29.01.2003 р. (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 2.2. договору "Залізниця" зобов'язується надавати послуги окремим категоріям громадян, які мають право на пільговий проїзд у приміському сполученні відповідно до затверджених норм законодавства. Не пізніше 3 числа місяця наступного за звітним надає "Управлінню" звіт про суму збитків від продажу пільгових квитків пасажирам у приміському сполученні відправлених зі станцій, які територіально належать до міста Євпаторія, з вказанням ПІБ пільговика, коду категорії пільговика, номера посвідчення, станції призначення, кількості проданих квитків та загальної суми, а також облікову форму, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009. До 3 числа місяця наступного за звітним надає "Управлінню" акт звірення розрахунків за пільгові перевезення.

Для проведення Управлінням праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим фінансування відшкодування залізниці збитків від перевезення пільгових категорій громадян у 2012 році згідно лімітної довідки №45 про бюджетні асигнування та кредитування на компенсаційні витрати за пільговий проїзд на 2012 рік було виділено 350000 ,00 грн. Зазначена сума також відображена у кошторисі на 2012 рік, яким затверджено виділення 350000,00 тис. грн. за рахунок субвенції з Державного бюджету України та плані асигнувань загального фонду бюджету на 2012 рік ( а.с. 94-96 ).

Відповідно до п. 3.1 цього договору загальна сума договору для компенсації збитків "Залізниці" складає 350 000,00 грн. згідно з помісячним розписом планових асигнувань на 2012 рік. В п. 3.2 договору зазначено, що компенсації підлягають збитки від пільгових перевезень у приміському сполученні, які створилися з 01.01. 2012 по 31.12. 2012 в межах виділених асигнувань з Державного бюджету на ці цілі (а.с.26). Отже, сторонами узгоджена загальна сума для компенсації збитків позивача у розмірі 350000,00 грн.

На виконання умов договору та згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 р. № 1359 позивачем за звітні періоди січень - грудень 2012 року було подано відповідачу облікові форми про недоотримані кошти на загальну суму 618542,02 грн. (а.с. 14-24).

Як вбачається з наданих відповідачем документів, через недостатність бюджетного фінансування УПСЗН на 2012 року Управлінням проводилося відшкодування витрат залізниці у межах затвердженого кошторису на 2012 рік на суму 350000,00 грн., тому позивачу станом на 01січня 2013 року компенсовано витрат саме на вказану суму, що не заперечувалося позивачем.

Між тим, згідно матеріалів справи представник позивача зазначає про наявність фактичної заборгованості в сумі 618542,02 коп., натомість відповідач заперечує заборгованість в межах субвенції з державного бюджету.

Вказуючи на наявність у відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків, завданих державному підприємству ДП "Придніпровська залізниця" у зв'язку з перевезенням окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні, позивачем, виходячи з даних лімітної довідки та розміру фактично відшкодованих збитків на підставі договору 05 січня 2012 року № 39/ПР/ДН-4-12-377/НЮдч, заявлено вимогу про стягнення 618 542,00 грн. компенсації у судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що умови укладеного договору відповідачем були виконані в повному обсязі, будь - які зміни до даного договору у встановленому порядку внесені не були, внаслідок чого суд дійшов висновку про відсутність обов'язку по відшкодуванню збитків за перевезення протягом 2012 року пільгових категорій громадян залізничним транспортом, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, у заявленому позивачем розмірі та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження судом першої інстанції та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про залізничний транспорт», Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 року (далі - Порядок №1359), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256 (далі - Порядок №256).

Згідно зі статтею 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини 2 статті 57 цього Кодексу).

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира. На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом (пункти 4, 5, 7, 9 Порядку №1359).

У пункті 10 Порядку №1359 зазначено, що залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Пунктом 3 Порядку №256 встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до пункту 5 Порядку №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

Пунктом 6 Порядку №256 встановлено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонам була узгоджена загальна сума договору для компенсації збитків на 2012 рік в розмірі 350000,00 грн., яка й була сплачена відповідачем, що позивачем не заперечується.

Таким чином, відповідачем сплачена компенсація витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в межах договору, укладеного сторонами, у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати зазначені витрати в сумі фактичних витрат позивача.

Крім того, колегія суддів враховує ту обставину, що Управлінням праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим щомісяця надавалась інформація департаменту фінансів та економічного розвитку Євпаторійської міської ради про перевищення суми наданих послуг згідно даних позивача відповідно до суми наданої субвенції та суми договору, тобто відповідачем були виконані вимоги Порядку №256 щодо повідомлення головних розпорядників коштів місцевих бюджетів про наявність додаткових фінансових зобов'язань.

Окрім цього, як свідчать матеріали справи, керівник департаменту фінансів та економічного розвитку Євпаторійської міської ради 11.10.2012 звертався до Міністра фінансів АР Крим з проханням збільшення сум субвенції з державного бюджету на 2012 рік до рівня фактичних збитків в розмірі 1 125,00 тис. грн. (а.с.102).

Посилання позивача на невиконання відповідачем вимог пункту 6 Порядку №256 та наявності у останнього можливості в повному обсязі компенсувати витрати залізниці на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, в обсягах, більших, ніж було передбачено договором від 05 січня 2012 року № 39/ПР/ДН-4-12-377/НЮдч та відповідно бюджетом, визнаються судовою колегією безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України також передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, принцип цільового використання коштів визначає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Джерелом компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян є субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на визначену мету.

Кошти, які надходять з державного бюджету у вигляді субвенцій місцевим бюджетам мають цільовий характер, а тому управління не має права без відповідних бюджетних призначень здійснювати додаткове або непередбачене фінансування, оскільки такі дії відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України розцінюються як нецільове використання коштів.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем були виконані всі зобов'язання щодо вимог договору від 05 січня 2012 року № 39/ПР/ДН-4-12-377/НЮдч про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні, прийняти зобов'язання у межах бюджетних асигнувань, виконані розрахунки у сумі 350000, 00грн., що відображається у акті звірки станом на 01.01.2013 року, відповідачем також була проведена додаткова робота у межах повноважень щодо виділення додаткових асигнувань.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності з боку позивача протиправності дій Управлінням праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради АР Крим як розпорядника бюджетних коштів з невідшкодування Державному підприємству "Придніпровська залізниця" збитків, завданих у зв'язку з перевезенням пільгових категорій громадян.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Куликовська О.М. ) від 03.10.13 у справі № 106/6079/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 27 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль