Постанова № 36829409, 21.01.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3732/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

представника позивача: Бурець А.Я.

представника відповідача: Волчинецького І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області в особі Нетішинського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (Позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області в особі Нетішинського відділення (Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Так, з обставин справи встановлено, що працівниками Відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 240/22/32987115 від 18.03.2013 року, згідно з висновками якого встановлено порушення Позивачем податкового законодавства України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 1096040 грн., в т.ч. за рахунок завищення у сумі 1152416 грн. та заниження у сумі 56376 грн. Зазначені порушення виникли внаслідок здійснення Позивачем взаємовідносин з контрагентами - ТОВ "Оллерус-Буд", ТОВ "Проммаст-стандарт", ТОВ "Респект-2000", ПП "Фірма "Володар" та " ТК "Юнітекс-Трейд".

На підставі акту перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року №0000122201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1363343,5 грн., в тому числі за основним платежем - 1096040 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 267303,5 грн.

Згідно п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документи мають силу первинних у випадку фактичного здійснення господарської операції, з огляду на що для визначення податкового кредиту, сплачені в ціні товару суми податку на додану вартість повинні бути фактично здійснені і підтверджені належними первинними документами, складеними у відповідності до законодавчих вимог і які відображають реальність господарської операції

Таким чином, встановлення факту-здійснення господарської операції здійснюється шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ "Проммаст-стандарт" укладено договір поставки №32 від 20.10.2011 року, відповідно до умов якого ТОВ "Проммаст-стандарт" (постачальник) зобов'язується поставити товар, а покупець (ТОВ "Універсалбуд") зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар. Розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На підтвердження виконання умов договору Позивачем надано видаткові накладні №5526 від 24.10.2012 року, №8726 від 29.11.2011 року, №8357 від 1.11.2011 року, №6127 від 13.12.2011 року, податкові накладні №31 від 02.11.2011 року, №132 від 24.11.2011 року, №195 від 30.11.2011 року, сертифікат прийомки, копія сертифікату якості ПАТ "Волинь-Цемент" на портландцемент з шлаком.

Між Позивачем та ТОВ "Респект-2000" укладено договір субпідряду №11-07/06-05 від 06.07.2011 року, відповідно до умов якого субпідрядник (ТОВ "Респект-2000") зобов'язується на свій ризик виконати роботи з "Реконструкції системи очищення та повернення в технологічний цикл виробничо-дощових стічних вод ВАТ "Інтерпайп НТЗ" на основі робочого проекту "Припинення скидання забруднених стічних вод" - як власними механізмами та матеріалами, так і механізмами та матеріалами Підрядника, а Підрядник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку, визначеному цим договором та за цінами, які зазначені в кошторисній документації, що додається до цього договору. Розрахунки за виконані роботи здійснюються підрядником у безготівковому порядку на підставі актів виконаних робіт.

На підтвердження виконання даного договору Позивачем надано податкову накладну від 31.08.2011 року №30, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року та акт приймання-виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року.

Також між Позивачем та ТОВ "Респект-2000" укладено договір купівлі-продажу №11-08/10-2 від 10.08.2011 року, відповідно до якого ТОВ "Респект-2000" (продавець) зобов'язується передати у власність та поставити покупцю (ТОВ "Універсалбуд"), а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити будівельні матеріали і сплатити за нього грошову суму. Для оплати покупцем товару продавець зобов'язаний виписати та передати покупцю рахунок-фактуру; покупець оплачує товар в порядку 100% передплати в безготівковій формі на поточний рахунок продавця в день отримання рахунку-фактури. Передача продавцем товару оформлюється актом прийому-передачі товару, податковою накладною та підписанням представниками продавця і покупця товарної накладної на товар.

На підтвердження виконання даного договору Позивачем надано видаткову накладну №29 від 18.08.2011 року та податкову накладну від 18.08.2011 року №29.

Щодо взаємовідносин Позивача з ПП "Фірма "Володар" судом встановлено, що між ПП "Фірма "Володар" (продавець) та ТОВ "Універсалбуд" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №01-07/11-1 від 01.07.2011 року, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність та поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити пластикові вікна і сплатити за нього грошову суму. На товар продавцем повинна бути надана вся технічна й інша документація його виробника, включаючи інструкцію з експлуатації і сервісні книжки з гарантійними талонами. При передачі товару продавець зобов'язаний передати покупцю наступні документи: податкову накладну, товарну накладну на товар, копії сертифікатів відповідності. Для оплати покупцем товару продавець зобов'язаний виписати та передати покупцю рахунок-фактуру, на підставі якої оплачує товар в порядку 100% передплати на поточний рахунок продавця. Право власності на товар переходить до покупця в момент і за умови виконання останнім повної оплати ціни товару та приймання товару (передача товару оформляється актом прийому-передачі товару, податковою накладною та підписанням представниками продавця і покупця товарної накладної).

На підтвердження виконання даного договору Позивачем надано: видаткову накладну №34 від 04.07.2011 року, №91 від 12.08.2011 року, сертифікат відповідності (продукція: пристрої поворотно-відкидні, поворотні та відкидні для вікон та балконних дверей; профілі полівінілхлоридні з ущільнювачами для віконних та дверних конструкцій), податкові накладні №91 від 12.08.2011 року та №34 від 04.07.2011 року.

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ "Оллерус-Буд" судом встановлено наступне. Між ТОВ "Універсалбуд" (підрядник) та ТОВ "Оллерус-Буд"(субпідрядник) було укладено ряд однотипних договорів субпідряду на виконання будівельних робіт, відповідно до яких субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи як власними механізмами та матеріалами, так і механізмами та матеріалами підрядника, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку, визначеному договором та за цінами, які зазначені в кошторисній документації, що додається до цього договору. Розрахунки за виконані роботи здійснюються підрядником у безготівковому порядку на підставі актів виконаних робіт.

На підтвердження виконання договорів субпідряду Позивачем надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, акт здачі-приймання робіт, податкові накладні.

Щодо взаємовідносин Позивача з " ТК "Юнітекс-Трейд" судом встановлено, що між ТОВ "Універсалбуд" (підрядник) та " ТК "Юнітекс-Трейд"(субпідрядник) було укладено договір субпідряду №45 від 09.03.2011 року на виконання робіт з "Реконструкції системи очищення та повернення в технологічний цикл виробничо-дощових стічних вод ВАТ "Інтерпайп НТЗ" на основі робочого проекту як власними механізмами та матеріалами, так і механізмами та матеріалами підрядника, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку, визначеному договором та за цінами, які зазначені в кошторисній документації, що додається до цього договору. Розрахунки за виконані роботи здійснюються підрядником у безготівковому порядку на підставі актів виконаних робіт.

На підтвердження виконання договору субпідряду Позивачем надано податкові накладні, акти приймання-виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Надані первинні документи були досліджені судом апеляційної інстанції, на підставі чого колегія суддів дійшла висновку про реальність господарських операцій, оскільки на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання послуг та поставки товарів Позивачу зі сторони його контрагентів документально підтверджується, зазначені операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою придбання матеріальних цінностей було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки, зокрема, тим, що згідно пояснень керівника та головного бухгалтера ПП «Фірма «Володар», директора ТОВ «Олерус-Буд», засновника ТОВ «Проммаст-стандарт», засновника ТОВ «Респект» в рамках розслідувань відповідних кримінальних справ зазначені особи не мають відношення до вказаних підприємств та не підписували жодних документів, пов'язаних з їх господарською діяльністю, а тому віднесення Позивачем сум ПДВ по операціях з даними підприємствами до податкового кредиту є безпідставним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки покази осіб, опитаних в рамках кримінальної справи, оцінюються судом під час такої кримінальної справи в порядку ст.65,67 КПК України та не мають наперед встановленої сили. Враховуючи, що на момент проведення перевірки, прийняття податкового повідомлення-рішення та розгляду даної справи у суді Відповідачем не надано докази притягнення посадових осіб контрагентів Позивача до кримінальної відповідальності, як і не надано доказів визнання правочинів, укладених контрагентами Позивача, недійсними в судовому порядку. А тому, колегія суддів вважає, що Відповідачем безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким Позивачу донараховано суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Крім того, чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, наявність трудових та матеріальних ресурсів та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що правочини, укладені Позивачем з його контрагентами відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності Позивача із вказаними підприємствами, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області в особі Нетішинського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської ОДПІ (Нетішинське відділення) від 26.03.2013 року №0000122201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "27" січня 2014 р. .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.