Постанова № 36828781, 26.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 р. Справа № 804/16556/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Москаленко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії "П'ятихатський райавтодор" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, в особі П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії "П'ятихатський райавтодор" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, в особі П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що вважає податкову вимогу від 29.07.2013 року № 1032-20 такою, що суперечить чинному законодавству і підлягає скасуванню. Посилався на те, що позивач відповідно до пп. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податковою кодексу України звільнений від сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать до земель дорожнього господарства. Земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні позивача, згідно статті 283 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню. Зауважив, що податкова вимога не може бути погашена за рахунок переплати, яка виникла по особовому рахунку позивача у зв'язку з поверненням йому сум надміру сплаченого земельного податку, оскільки позивач звільнений від сплати земельного податку. Посилався на те, що податковий орган не може стягувати у будь-який спосіб податковий борг зі сплаченого земельного податку з платника податків, за яким податковим органом визнано право (пільгу) не сплачувати такий податок, тобто якого звільнено від сплати податку. Окремо зазначив, що факт повного повернення позивачу грошових коштів, сплачених ним як земельний податок, та зарахування цих коштів в рахунок погашення недоїмки по податку з доходівфізичних осіб свідчить про те, що відповідачем визнано за ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» право (пільгу) не сплачувати земельний податок. Даний факт, на думку позивача, є беззаперечною підставою для визнання необґрунтованою податкової вимоги від 29.07.2013 року № 1032-20 та її скасування, оскільки у платника податків, звільненого від сплати земельного податку, не може бути податкового боргу зі сплати такого податку. Враховуючи вищевикладене представник позивача позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в письмових запереченнях, які містяться в матеріалах справи з позовними вимогами не погодився. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 29.07.2013 року Верхньодніпровською ОДПІ було прийнято податкову вимогу №1032-20, яка містила відомості про факт виникнення грошового зобов'язання у позивача із земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 2041,13грн. Дана заборгованість виникла до 29.07.2013 року внаслідок несплати позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань. Позивачем 29.07.2013 року до Верхньодніпровської ОДПІ було подано уточнюючий розрахунок із земельного податку №9045948626 від 29.07.2013 року, згідно якого всі нарахування із цього податку за 2013 рік було знято. Тобто податковий борг було погашено повністю. В письмових запереченнях посилався не те, що податкова вимога №1032-20 від 29.07.2013 року вважається відкликаною із 29.07.2013 року у зв'язку із погашенням податкового боргу. Тобто фактично у адміністративному позові ставиться вимога про скасування вже не існуючого документу. У зв'язку з викладеним в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. 26.12.2013 року надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу за даною явкою сторін та наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач (філія «П'ятихатський райавтодор») перебуває на обліку у П'ятихатському відділенні Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник окремих податків.

Підпунктом 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плані за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є землекористувачі.

Відповідно пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 кодексу, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 290.1 ст. 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Протягом 2011-2013 років позивачем сплачувався земельний податок за земельні ділянки, які були надані йому в постійне користування. Сплата земельного податку здійснювалась за місцем розташування філії «П'ятихатський райавтодор» і відповідно до припису п. 290.1 ст. 290 Податкового кодексу України податок зараховувався до відповідних місцевих бюджетів порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Всього протягом 2011-2013 років позивачем фактично було сплачено до бюджету 51 875,71 грн. земельного податку.

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області відповідно до п.1.1.4.1 Плану роботи інспекції на 1 квартал 2013 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 15.05.2013 р. №06-19/63 (далі - акт ревізії).

В акті ревізії викладено висновки щодо виявлених під час ревізії порушень.

ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 03.06.2013 року отримано від Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області лист від 01.06.2013 року №04-06-05-15/6866 «Про направлення обов'язкових вимог» (далі - Вимога про усунення порушень).

Так, в п. 2 Вимоги про усунення порушень зазначено наступне.

Ревізією встановлено проведення зайвих витрат грошових коштів внаслідок сплати земельного податку за землі дорожнього господарства (земельні ділянки, на яких розташовані житлові будівлі, виробничі бази та адміністративно-складські будівлі філій), сплата якого не передбачена чинним законодавством, що є порушенням вимог пп. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 4 П(С)БО №16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 р. № 318.

У зв'язку із зазначеним, на суму зайвої сплати земельного податку необхідно провести звірки з відповідними податковими органами та вирішити питання щодо зарахування переплати земельного податку в рахунок погашення заборгованості за іншими податками.

Таким чином, контролюючим органом - Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області - вказано на безпідставність сплати позивачем до бюджету земельного податку з юридичних осіб, та зобов'язано позивача вирішити питанні; повернення та зарахування зайво сплаченого податку в рахунок інших податків (зборів).

Відповідно до пункту2 статті 71 Земельного кодексу України, до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспорі ними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;

в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

г) захисні насадження.

Приписами статті 31 Закону України «Про транспорт» від 10.11.94 р. №232/94-ВР визначено, що до земель автомобільного транспорту належать землі, надані в користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражного та паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранспортні, транспортно-експедиційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні та для перечеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об'єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.

До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

паралельні об'їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди;

майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу;

будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини, в тому числі ділової.

Згідно з пп.283.1.4 п.283.1 ст.283 283.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

На виконання п. 2 Вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про усунення порушень позивачем 29-31.07.2013 року до Податкового органу було надано уточнюючі Податкові декларації з плати за землю на зменшення сум раніше нарахованих зобов'язань:

1) по Лихівській селищній раді:

- за 2011 рік - від 30.07.2013 року № 9017229851;

- за 2012 рік - від 30.07.2013 року № 9087700006;

2) по Грушуватській сільській раді:

- за 2011 рік - від 30.07.2013 року № 9017229825;

- за 2012 рік - від 31.07.2013 року № 9087700196;

- за 2013 рік - від 29.07.2013 року № 9045922049;

- за 2013 рік - від 29.07.201 3 року № 9045946285;

3) по Саївській сільській раді:

- за 2011 рік - від 30.07.2013 року № 9017229860;

- за 2012 рік - від 31.07.2013 року № 9087700193;

- за 2013 рік - від 29.07.2013 року № 9045948626;

- за 2013 рік - від 29.07.2013 року № 9045920146;

4) по П'ятихатській міській раді:

- за 2011 рік - від 30.07.2013 року № 9017229861;

- за 2012 рік - від 31.07.2013 року № 9087700190;

- за 2013 рік - від 29.07.2013 року № 9045924001.

Листом від 29.07.2013 року № 01-14/538 позивач подав до податкового органу Заяву про повернення сум грошового зобов'язання та погашення за рахунок повернених коштів грошового зобов'язання з інших платежів. Згідно даної заяви позивач просив перерахувати грошові кошти в розмірі 51 875,71 грн., сплачених як земельний податок у 2011-2013 роках, на розрахунковий рахунок позивача у банку. Зазначену заяву відповідачем отримано 31.07.2013 року.

Після отримання відповідачем вищезазначених документів ним було поновлено переплату по особовому рахунку позивача, та на його адресу надано наступні повідомлення про залік переплат:

- від 24.09.13 р., згідно якого переплату по платежу «Земельний податок юридичних осіб» (код 13050100) у сумі 23 730,06 грн. зараховано 20.09.2013 року в погашення недоїмки по платежу податок з доходів фізичних осіб» (код 11010100);

- від 03.10.13 р. згідно якого переплату по платежу «Земельний податок юридичних осіб» (код 13050100) у сумі 18 314,15 грн. зараховано 02.10.2013 року в погашення недоїмки по платежу «Податок з доходів фізичних осіб» (код 11010100);

- від 09.10.13 р. згідно якого переплату по платежу «Земельний податок юридичних осіб» (код 13050100) у сумі 2 711,72 грн. зараховано 08.10.2013 року в погашення недоїмки по платежу «Податок з доходів фізичних осіб» (код 11010100);

- від 17.10.13 р. згідно якого переплату по платежу «Земельний податок юридичних осіб» (код 13050100) у сумі 8 931,09 грн. зараховано 17.10.2013 року в погашення недоїмки по платежу «Податок з доходів фізичних осіб» (код 11010100);

Загалом згідно перелічених повідомлень про залік переплат в погашення недоїмки по платежу «Податок з доходів фізичних осіб» (код 11010100) відповідачем було зараховано переплату по платежу «Земельний податок юридичних осіб» (код 13050100) у загальній сумі 53 687, 02 грн., яка виникла по особовому рахунку позивача внаслідок подання уточнюючих розрахунків (різниця у 1811,31 грн. виникла за рахунок помилкової подвійної сплати земельного податку як філією, так і апаратом управління).

З рішень податкових органів про розгляд скарг позивача вбачається, що оскаржувана вимога згідно зі ст. 60 Податкового кодексу України вважається відкликаною, оскільки сума податкового боргу, самостійно погашена платником податків.

Суд звертає увагу на те, що ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» має пільгу зі сплати земельного податку і не повинен його сплачувати, а тому і податковий борг не може бути погашений за рахунок переплати з цього податку, як не може мати місця і сам факти виникнення такого боргу у платника, звільненого від сплати земельного податку.

Відповідно до п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Як вбачається з положень вищезазначеної норми така підстава, як відсутність уплатника податків податкового боргу серед підстав вважати податкову вимогу відкликаною відсутня.

Враховуючи вищевикладене спростовуються доводи відповідача з приводу того, що податковий борг позивача було погашено шляхом подання розрахунку №9045948626 від 29.07.2013 року і саме цей розрахунок є підтверджуючим документом в розумінні підпункту 14.1.152 пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, а податкова вимога №1032-20 від 29.07.2013 року вважається відкликаною із 29.07.2013 року у зв'язку із погашенням податкового боргу. При цьому відповідач не брав до уваги заяву позивача, про те, що він не є платником даного податку.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч.4 п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 3.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236 (далі - Порядок №1236) після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Відповідно до п.3.6 Порядку №1236 структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Згідно з п.3.7 Порядку №1236 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що не зважаючи на те, що відповідно до сальдовки і пояснень представника відповідача податкова вимога вважається відкликаною 29.07.2013 року оскільки всі нарахування із цього податку за 2013 рік було знято, тобто податковий боргу було погашено повністю, проте вона 31.07.2013 року була направлена на адресу позивача, що підтверджується штемпелем поштового відділення на конверті, копія якого міститься в матеріалах справи. Тобто надіслана, з пояснень відповідача, вже після того, як фактично відкликана та з порушенням строків визначених вищенаведеними нормами.

Крім того суд зауважує, що сама вимога містить розбіжності, а саме - в податковій вимозі зазначено, що станом на 28.07.2013 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 792,63 грн., наряду з цим зазначено сума податкового боргу усього 2041,13 грн.

Представник відповідача з приводу вищенаведеного зазначив, що все це є технічною помилкою.

Представник позивача в судовому засіданні визнав, що податковий борг виник по особовому рахунку станом на 28.07.2013 року, тобто до подання ним на адресу відповідача уточнюючихрозрахунків по земельному податку 29-31.07.2013 року та до виникнення по особовому рахунку переплати. Однак після зазначення позивачем того, що він не є платником земельного податку, прийняття відповідачем уточнюючих розрахунків позивача, виникнення переплати по особовому рахунку та повернення грошових коштів позивачу (зарахування їх в рахунок інших платежів) відповідачем (податковими органами вищого рівня) не було прийнято рішення по скасування податкової вимоги від 29.07.2013 року №1032-20, через що її у відповідності до пп.60.1.2 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України також не можна вважати відкликаною.

Як вбачається з матеріалів справи в ході адміністративного узгодження податкова вимога від 29.07.2013 року № 1032-20 скасована не була і нарахована сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі, не зменшувалась.

Таким чином, суд вважає висновки позивача про протиправність дій податкового органу обґрунтованими.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином та в повному обсязі не довів правомірність оскаржуємої вимоги та правомірність того, що вона вважається відкликаною відповідно до ст.60 Податкового кодексу України через погашення податкового боргу, проте позивач взагалі не є платником зазначеного податку.

Також суд враховує обов'язкову вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про усунення порушень, якою визначено, що позивачем проведено зайві витрати грошових коштів внаслідок сплати земельного податку за землі дорожнього господарства (земельні ділянки, на яких розташовані житлові будівлі, виробничі бази та адміністративно-складські будівлі філій), сплата якого не передбачена чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкова вимога Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області від 29.07.2013 р. №1032-20 про наявність податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 2041,13 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судові витрати здійснені позивачем підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії "П'ятихатський райавтодор" дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, в особі П'ятихатського відділення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкову вимогу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області від 29.07.2013 р. №1032-20 про наявність податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 2041,13 грн. в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 27.12.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно