Ухвала суду № 36825642, 13.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року м. Київ К-41681/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпрес»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010

у справі №2а-1767/10/2370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпрес»

до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Імпрес» про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.04.2010 №0000282301/0 відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2009, за наслідками якої було складено акт перевірки від 02.04.2010 №75/23-10/22800770.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.8 ст.4, пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у зв'язку із чим занижено зобов?язання з ПДВ на суму 604672 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2010 №0000282301/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 604672 грн. основного платежу та 302336 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 907008 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та фірмою «ITRACO GmbH» (Німеччина) (продавець) укладено контракт №DL-07-02 від 09.03.2007 на поставку обладнання - машини флексографічної печатної Nilpeter MO-3300 Servo на загальну суму 2337500,00 Євро, до якої включена вартість упаковки, маркування, перевезення, страхування обладнання на період транспортування, вартості монтажу обладнання. За умовами контракту покупцем перераховуються кошти 100% від загальної суми контракту на банківський рахунок продавця протягом 54-х місяців, починаючи з січня 2008 року згідно графіка платежів. За надані розстрочки покупець додатково сплачує проценти із розрахунку 10% річних від залишку основної заборгованості, щомісячнодо15-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Згідно додаткової угоди від 01.09.2008 №1 процентна ставка за користування товарним кредитом з 01.09.2008 зменшена до 6%. Нарахування процентів та терміни їх перерахування нерезиденту визначені додатком до контракту, які нараховуються кожного останнього робочого дня місяця за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату нарахування.

Відповідно до підпункту 1.11.2 пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. З огляду на приписи підпункту «а» пункту 6.5 статті 6 цього Закону, місцем поставки послуг від нерезидента вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі, якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Таким чином, відсотки, передбачені угодою про товарне кредитування, по суті є послугами, які поставляються нерезидентом на митній території України, і як наслідок такі послуги повинні обкладатися ПДВ за правилами імпорту послуг, а саме, датою виникнення податкових зобов?язань при імпорті послуг є або дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату послуг, або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася першою (пп.7.3.6 цього Закону).

Закон України «Про податок на додану вартість» містить норму, якою визначається база оподаткування податком на додану вартість при збільшенні договірної вартості товарів (робіт, послуг) на суму процентів. Зокрема, пунктом 4.8 статті 4 Закону встановлено, що у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (в т. ч. і у вигляді товарного кредиту), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя (іншого боргового інструмента), а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя (іншого боргового інструмента).

Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу (поставки) на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під проценти, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування податком на додану вартість у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для донарахування позивачу зобов?язань з податку на додану вартість та правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги правильності висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в ній мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпрес» відхилити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун