Рішення № 3682540, 19.05.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" травня 2009 р.

Справа № 1/378

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Єрмоленко П.І. - дов. №4 від 19.11.07р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Дочірнього підприємства "Дьолер Україна" товариства з обмеженою відповідальнісю "Дьолер ГмбХ" (м.Київ с.Троєщина)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "М.П.С." (м. Житомир)

про стягнення 45275,38 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 45275,38 грн. заборгованості за отриманий товар згідно договору №22/08 від 29.11.07р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Житомирської області №288 від 17.04.09р. дану справу №1/378, яка знаходилась в провадженні судді Бобровича В.М., передано для розгляду судді Брагіній Я.В. (а.с.34).

Ухвалою суду від 21.04.09р. справу №1/378 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання для її розгляду (а.с.35).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №22/08 від 29.11.07р., розрахунки заборгованості, видаткові накладні, довіреності, вимогу про сплату боргу, акт звірки взаємних розрахунків, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.07р. між сторонами був укладений договір №22/08 від 29.11.07р. (а.с.6-8), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передавати у власність відповідача (покупця) товар, а саме: концентрати, допоміжні матеріали для виробництва безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, компоненти для харчової промисловості, а відповідач зобов'язаний приймати даний товар та оплачувати його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.4.1 даного договору, ціни на товар узгоджуються сторонами додатково і вказуються у видаткових накладних, що видаються постачальником. В ціну товару включені вартість тари, упаковки, маркування.

Згідно з п. 5.1 договору, постачальник передає покупцю товар у власність на умовах відстрочення платежу строком на 45 календарних днів від дня отримання партії товару покупцем за умови, що розмір заборгованості покупця за попередньо відвантажений товар не перевищує 80000 грн.

Оплата за товар здійснюється в українській гривні (п.5.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставляв, а відповідач приймав зазначений вище товар, що підтверджується видатковими накладними №0000001662 від 04.06.08р., №0000001722 від 11.06.08р., №0000001802 від 18.06.08р., №0000001985 від 03.07.08р., №0000002135 від 18.07.08р., №0000002141 від 21.07.08р., №0000002392 від 13.08.08р., №0000002632 від 04.09.08р., №0000002713 від 12.09.08р. та №0000002768 від 18.09.08р. і довіреностями ЯПВ №105066 від 04.06.08р., ЯПВ №105087 від 03.07.08р., НБК №131854 від 12.08.08р. та НБК №131863 від 03.09.08р. (а.с.10-24).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день розгляду справи в суді утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 45275,38 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печатками.

10.02.09р. позивач направив відповідачеві вимогу про сплату боргу №3 від 09.02.09р., яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с.25-28).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в акті звірки взаємних розрахунків суму боргу визнав.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "М.П.С.", 10007, м. Житомир, вул. Київське шосе, 131, кв. 811; поштова адреса: Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, 12, код ЄДРПОУ 34687703

на користь Дочірнього підприємства "Дьолер Україна" товариства з обмеженою відповідальністю "Дьолер ГмбХ", 02230, м. Київ, с. Троєщина, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 24918719

- 45275,38 грн. - боргу;

- 452,75 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу