Рішення № 3682389, 06.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.09 Справа№ 32/71

Суддя Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів.

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький», м.Львів-Винники.

Про стягнення 5 145,68 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з»явився.

Від відповідача: не з’явився

Заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький», м.Львів-Винники про стягнення 5 145,68 грн., з яких 4 573,78 грн. основний борг, 260,82 грн. пеня, 278,45 грн. інфляційні нарахування та 32,63 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 23.03.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.05.2009р. Рішення прийнято 06.05.2009р.

Представники сторін в судове засідання не з»явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень № 4115211 від 24.03.2009р. –вручено 26.03.2009р. та № 4115203 від 24.03.2009р. –вручено 27.03.2009р.

Представник позивача через канцелярію господарського суду подав заяву від 05.05.2009р. № 502-3654 про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу та пені, в зв»язку із сплатою відповідачем цих сум в добровільному порядку, просить стягнути 278,45 грн. інфляційних нарахувань та 32,63 грн. 3% річних, судові витрати покласти на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд, встановив:

24.10.2006р. між ВАТ «Львівобленерго»(постачальник) та ТзОВ «Компанія «Данило Галицький»(споживач) було укладено договір № 20125 про постачання електричної енергії (надалі –договір), згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розрахунковим періодом згідно п.2 додатку № 2 до договору вважається період з 24 числа попереднього місяця до 23 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Позивач свої зобов»язання згідно договору виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом про використану електричну енергію, підписаним сторонами. Відповідачу згідно умов договору та додатків до нього виставлялись рахунки на оплату спожитої ним електричної енергії.

Протягом жовтня 2008р. –січня 2009р. відповідач систематично не оплачував вартість спожитої електроенергії, в зв»язку з чим станом на 01.02.2009р. його боргу становив 4 573,78 грн.

Враховуючи той факт, що відповідач порушив умови договору щодо сплати боргу за спожиту електроенергію, позивач на підставі ст. 549 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»та п.4.2.1. договору нарахував пеню в сумі 260,82 грн.

Крім того, позивач згідно ст.625 ЦК України нарахував відповідачу втрати від інфляції в сумі 278,45 грн. та 32,63 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Станом на 06.05.2009р. у відповідача відсутня заборгованість по сплаті основного боргу та пені, оскільки ним було сплачено в сумі 4 573,78 грн. основного боргу та 367,16 грн. пені, факт сплати підтверджується випискою банку від 24.03.2009р.

Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 4 573,78 грн. основного боргу та 260,82 грн. пені, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв»язку з відсутністю предмету спору відносно цих сум.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 278,45 грн. інфляційних нарахувань та 32,63 грн. 3% річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки основний борг та пеня були сплачені відповідачем після порушення провадження у справі, судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611,612 ЦК України, ст.ст.193, 202, 275 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-84,115,116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький», вул.Шевченка, 1д м.Львів-Винники (р/р 26004648650601 в ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 325774, ЄДРПОУ 32800960) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” вул.Козельницька, 3, м.Львів (п/р із спеціальним режимом використання 26037305498 у ОПЕР в філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк», МФО 3256796, ЄДРПОУ 00131587) 278,45 грн. інфляційних нарахувань, 32,63 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Данило Галицький», вул.Шевченка, 1д м.Львів-Винники (р/р 26004648650601 в ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 325774, ЄДРПОУ 32800960) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” вул.Козельницька, 3, м.Львів (рахунок 26006002000004 у Львівській філії ВАТ Банк „Біг Енергія”; МФО 325008, ЄДРПОУ 00131587) 102,00 грн. держмита, 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. В частині стягнення 4 573,78 грн. основного боргу та 260,82 грн. пені провадження у справі припинити.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.