Рішення № 3682379, 07.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.09 Справа № 13/76пд

За позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс», м. Луганськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська

про розірвання договору та стягнення заборгованості, пені.

Суддя Яресько Б.В.

Представники:

від позивача

Саркісян Я.Ш. дов. № 01/03-10/5559/0/2-08 від 30.07.2008 р.;

Шинкарьова О.А. дов. № И 01/03/5559/0/2-08 від 30.07.2008 р.;

від відповідача

Цукер І.Б. дов. № 1 від 31.03.2009 р.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Чорна І.М.;

Пасічник Д.С. дов. № 5124/10 від 16.03.09 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: прокурор звернувся з позовом в якому просить суд розірвати договір на право тимчасового користування (у тому числі на умовах оренди) за № 2448 від 29.05.1998 р. укладений на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 18.03.1998 № 115/14 між сторонами по справі, який зареєстрований у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.05.1998 за № 2448; стягнути з відповідача на користь виконавчого комітету Луганської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 2618 грн. 74 коп., пеню 293 грн. 20 коп.

Прокурор та позивач позов підтримали.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилаючись на те, що позивач є неналежним в частині вимог щодо стягнення орендної плати за землю.

Третя особа відзивом на позовну заяву від 23.04.2009 р. № 7599/10 позовні вимоги підтримала.

07.05.2009 р. відповідачем заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Луганським окружним адміністративним судом справи за його позовом до ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська про встановлення у нього відсутності обов’язку подавати податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, та встановити відсутність його обов’язку сплачувати загальнодержавний податок –плату за землю.

Як доказ наявності обставин що зумовлюють зупинення провадження у справі відповідачем надано копія його позовної заяви з відміткою про одержання Луганським окружним адміністративним судом 07 травня 2009 року.

Інші учасники проти задоволення клопотання заперечують.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Факт подання відповідачем 07.05.2009 р. до Луганського окружного адміністративного суду позовної заяви, не свідчить про її прийняття судом, та порушення ним справи. За таких обставин, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованим, підстави для зупинення відсутні, в зв’язку з чим клопотання судом відхиляється.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 18.03.1998 р. № 115/14 «Про надання в довгострокове користування на умовах оренди строком на 30 років земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Донбастеплоенергосервіс»для розміщення некапітальних споруд по вул. Клубній, 29 травня 1998 р. між сторонами по справі був укладений договір № 2448 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) за яким позивач передав відповідачу в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,0476 га строком до 18.03.2028 р. для розміщення некапітальних споруд по вул. Клубній.

Договір зареєстрований у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.05.1998 за № 2448.

Відповідно до п. 2.1. договору плата за землю сплачується відповідачем у виглядів орендної плати в розмірі земельного податку щомісячно, рівними частками. У випадку прострочення оплати, відповідач відповідно до п. 3.2. зобов’язаний сплатити пеню.

Згідно п. 3.2. договору відповідач зобов’язався приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі та реєстрації договору, використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення.

Прокурор звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить розірвати договір на право тимчасового користування (у тому числі на умовах оренди) за № 2448 від 29.05.1998 р. укладений на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 18.03.1998 № 115/14 між сторонами по справі, який зареєстрований у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.05.1998 за № 2448 з тих підстав, що відповідач не користується земельною ділянкою, що підтверджується зокрема рішенням господарського суду Луганської області від 12.03.2007 р. № 15/481пн, та систематично не сплачує орендну плату за землю; стягнути з відповідача на користь виконавчого комітету Луганської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 2618 грн. 74 коп. яка виникла за період з вересня 2007 р. по 28 лютого 2009 р., та пеню 293 грн. 20 коп. нараховану в розмірі 0,0656 % за день за період з 01.09.2008 р. по 28.02.2009 р.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивач є неналежним, оскільки з врахуванням того, що плата за землю є загальнодержавним податком, вона повинна сплачуватися в порядку передбаченому для податку, та права щодо контролю за її сплатою належать не позивачу, а податковим органам. Відповідач зазначає, що в нього відсутня заборгованість з податку –плата за землю.

Стосовно вимоги про розірвання договору оренди відповідач заперечує посилаючись на те, що відсутня заборгованість з плати за землю, не додержаний порядок розірвання договору передбачений ст. 188 Господарського кодексу України. Доказів використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням відповідач не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем сплати орендної плати за землю за період з вересня 2007 р. по 28 лютого 2009 р. в сумі 2618 грн. 74 коп., та обґрунтованості нарахування позивачем пені 293 грн. 20 коп.

Стосовно доводів відповідача, про те, що вимоги саме позивача щодо стягнення орендної плати за землю відповідно до умов договору оренди є безпідставними, слід зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 Закону України “Про оренду землі” (далі - закон) встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону “Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 вищезазначеного Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до статті 21 Закону “Про оренду землі” орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ) “Про плату за землю”

Статтею 2 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із Законом № 2535-ХІІ (стаття 5) об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно із статтею 14 Закону № 2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

При цьому власники землі та землекористувачі, як визначено статтею 15 Закону № 2535-ХІІ, сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За таких обставин, позивач –який є орендодавцем за договором оренди земельної ділянки, відповідно до умов договору, та Законів України «Про оренду землі», «Про плату за землю»має право вимагати від відповідача виконання зобов’язання по сплаті орендної плати за землю.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення сплати орендної плати за земельну ділянку за період з вересня 2007 р. по 28 лютого 2009 р.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю»несплата орендної плати протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Луганської області 12.03.207 р. по справі № 15/481пн було встановлено, що спірна земельна ділянка не використовується позивачем для розміщення належних йому некапітальних споруд.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).

Відповідачем не надано суду доказів що він приступив до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі та реєстрації договору, та використовує земельну ділянку відповідно до цільового призначення, для розміщення належних йому некапітальних споруд.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов’язань передбачених умовами договору та ст. 25 Закону України «Про оренду землі», що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі»є підставою для розірвання договору оренди.

Стосовно посилань відповідача на недотримання прокурором вимог ст. 188 Господарського кодексу України, суд зазначає, що з врахуванням положень ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України, та приймаючи до уваги, що позов заявлений не стороною за угодою, додержання порядку передбаченого ст. 188 Господарського кодексу України не є в даному випадку обов’язковим.

З врахуванням викладеного позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 187 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір на право тимчасового користування (у тому числі на умовах оренди) за № 2448 від 29.05.1998 р. укладений на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 18.03.1998 № 115/14 між виконавчим комітетом Луганської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс», який зареєстрований у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 29.05.1998 за № 2448

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс»м. Луганськ, к. Дзержинського, буд. 16, кв. 44, ідентифікаційний код 21840307 на користь виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського 14, борг з орендної плати за землю 2 618 грн. 74 коп., пеню 23 грн. 20 коп. на рахунок місцевого бюджету Жовтневого району, УДК у Луганській області, МФО 804013, код 24046538, рахунок 33216812700004, код платежу 13050200, наказ видати.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс», м. Луганськ, к. Дзержинського, буд. 16, кв. 44, ідентифікаційний код 21840307 на користь державного бюджету України державне мито у сумі 187 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

12 травня 2009 року