Рішення № 36823182, 24.01.2014, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2470/13-ц

Провадження № 2/309/9/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2014 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

при секретарі: Раковці Г.Ю.

з участю позивача: ОСОБА_1

адвоката позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Ряшко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом

ОСОБА_1

до

Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

в особі філії - Закарпатське обласне управління №10006

про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів та моральної шкоди,

с у д -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, витрат на лікування та моральної шкоди. Посилається на те, що наказом № 509-к від 03.06.2013 року його звільнено на підставі п.3 ст.40 КЗпП України у зв'язку із систематичним невиконанням обов'язків, покладених трудовим договором. Наказ винесений на підставі службового розслідування від 22.03.2013 р., наказу №155/1 від 27.03.2013 р. та постанови правління АТ «Ощадбанку» від 09.04.2013 р. за №191. За результатами проведеної в період з 06.03.2013 р. по 15.03.2013 р. ревізії було проведено службове розслідування та видано наказ №115/1 від 27.03.2013 р. по ПАТ філія «Закарпатське обласне управління Ощадбанку», де в п.1.2 поставлено питання про звільнення позивача за неодноразове, систематичне невиконання посадових обов'язків, а саме у зв'язку з недотриманням працівниками ТВБВ законодавчих та інших нормативних актів НБУ з питань касової роботи.

Вважає своє звільнення безпідставним та таким, що проведено з порушенням трудового законодавства. Позивач не заперечує, що за час його роботи до нього неодноразово застосовувались заходи дисциплінарного впливу у вигляді доган, за результатами перевірки з питань фінансового моніторингу 15.08.2012 р. йому було оголошено догану. На підставі вказаної догани позивача було звільнено з роботи 03.06.2013 р. Підстав для звільнення позивача не було, оскільки згідно його посадових обов'язків він, як керуючий ТВБВ, не мав доступу до сховища, не мав можливості і повноважень на перевірку та перерахунок грошових коштів. Позивачем здійснювалося загальне керівництво та організація роботи відділення, а щодо грошових коштів, які зберігаються в сховищі, їх перерахунку, відкриття за закриття сховища були визначені конкретні посадові особи: заступник керуючого Штефуца М.Я., головний бухгалтер Фречка М.А., завідуюча касою перерахунку ОСОБА_3 Позивач ніякого відношення до готівкових коштів не мав, так як виконання даних функцій протирічить його посадовій інструкції.

27.03.2013 р. до комітету професійної спілки Хустського ТВБВ Ощадбанку поступило подання начальника філії ЗОУ «Ощадбанку» про надання згоди на звільнення позивача із займаної посади керуючого ТВБВ. Того ж дня на засіданні профкому було прийнято рішення про надання згоди на його звільнення із займаної посади. Однак, з 05.10.2011 р. позивач є також членом районного комітету профспілки державних установ Хустського району. Вважає, що відповідачем було порушено ст. 252 КЗпП України, ст.41 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.17 Статуту професійної спілки працівників державних установ України. Накладення на позивача дисциплінарних стягнень здійснювалось із грубим порушенням діючого законодавства: без попередньої згоди Хустського районного комітету профспілки працівників державних установ.

Також у результаті психоемоційного напруження, безперервних щоденних стресів у позивача загострилась гіпертонічна хвороба та стенокардія напруги, 27.03.2013 р. він змушений був піти на амбулаторне лікування. В кабінеті позивача працівники поміняли дверний замок. Після такої ганьби, яка стала відома у місті та районі, серед його друзів, знайомих, родини, клієнтів банку, позивач змушений був продовжувати лікування в умовах стаціонару у кардіологічному відділенні Хустської ЦРЛ. Відносно нього поширювалися чутки про крадіжку коштів банку в сумі 1 млн. гривень. За два тижні він втратив вагу, не міг їсти, нормально спати. Внаслідок даних подій перервалися сталі зв'язки з суспільством. Результатом постійних переживань стало різке загострення хвороб, а саме: остеохондрозу, артрозу суглобів, які він був вимушений лікувати з 23.04.2013 р. по 01.06.2013 р., протягом квітня-червня місяців постійно відвідував різних лікарів.

Позивач також зазначає, що йому несвоєчасно виплачували допомогу по тимчасовій непрацездатності. Допомогу за період з 27.03.2013 р. по 05.04.2013 р. отримав після 15.04.2013 р., а допомогу за період з 06.04.2013 р. по 22.04.2013 р. отримав 25.05.2013 р. Не маючи коштів на придбання ліків позивач змушений був укласти договір позики для їх придбання. На життя позичав кошти у знайомих, що приносить йому приниження та страждання. Допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 23.04.2013 р. по 01.06.2013 р. йому не виплачено до теперішнього часу, при звільненні йому також не виплачено зарплату, кошти за 27 днів невикористаної відпустки. Загальна сума не виплачених коштів в період з 06.04.2013 р. по 03.06.2013 р. складає більше 10,5 тис. гривень.

Просить суд скасувати наказ про його звільнення від 03.06.2013 року №509-к, поновити на роботі на посаді керуючого Хустським ТВБВ № 10006/0114, зобов'язати нарахувати та виплатити заборгованість по тимчасовій непрацездатності за період з 23.04.2013 р. по 01.06.2013 р., стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 03.06.2013 р., відшкодувати кошти, витрачені на лікування за період з 27.03.2013 р. по 01.06.2013 р. в сумі 4600 гривень та моральну шкоду в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат керівника ОУ «Ощадбанку».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його адвокат ОСОБА_2, яка діє на підставі угоди, уточнили позовні вимоги. Просять суд визнати недійсним та скасувати наказ №509-к від 03.06.2013 р., поновити позивача на роботі на посаді керуючого Хустським ТВБВ №10006/0114, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити заборгованість по тимчасовій непрацездатності за період з 23.04.2013 р. по 01.06.2013 р., кошти за час вимушеного прогулу починаючи з 03.06.2013 р., стягнути кошти, витрачені на лікування за період з 27.03.2013 р. по 01.06.2013 р. в сумі 4 980 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Просять суд уточнений позов задоволити.

Представник відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» Ряшко Анатолій Володимирович, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав, підтримав обставини, викладені в запереченні на позовну заяву. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В поданих суду письмових запереченнях на позовну заяву зазначено, що наказом начальника філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» №509-к від 03.06.2013 р. ОСОБА_1 звільнено з посади керуючого ТВБВ №10006/0114 філії - Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк» на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання обов'язків, покладених трудовим договором. Відповідно до акту, складеного заступником начальника управління ревізій та контролю АТ «Ощадбанк» Свідзінським В.В. та начальником відділу ревізії та контролю філії-Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк» Ануфрієвим О.С. від 15.03.2013 р. встановлено факт нестачі готівки у сховищі ТВБВ у сумі 687 500 грн. Під час службового розслідування виявлено факти зловживання посадовими обов'язками працівниками ТВБВ, а саме касового вузла, які за попередньою змовою, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнювали та використовували на власні потреби грошові кошти ТВБВ. Порушено вимоги п.3.10 Правил перерахування установами АТ «Ощадбанк» валютних цінностей, що знаходяться в інкасаторських сумках, затверджених Постановою правління АТ «Ощадбанк» від 11.04.2012 р. за №230-1; пп.5.3,пп.5.11.2,пп.5.11.4 Положення про порядок організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах ВАТ «Ощадбанк», затвердженого Постановою правління банку від 26.02.2008 р. №62; п.9.1 Порядку організації касової роботи в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого Постановою правління банку від 29.01.2004 р. №11-1 зі змінами та доповненнями; п.2.1.4 Розділу 2 Глави 7 Інструкції з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах АТ «Ощадбанк», затвердженої Постановою правління банку від 13.12.2012 р. №693, п.1.7 Розділу 1 Глави 4 Інструкції №693; п.1.10 Розділу 1 Глави 2, п.п.2.14,2.15 Розділу 2 Глави 2. Наведене свідчить про низьку виконавську дисципліну та неналежне виконання ОСОБА_1 своїх функціональних обов'язків в частині забезпечення повної схоронності готівкових коштів у ТВБВ, а також невиконання вимог нормативних документів АТ «Ощадбанк», що призвело до викрадення коштів зі сховища цінностей ТВБВ та нанесення збитків відповідачу в сумі 687 500 грн.

Відповідно до п.4 посадової інструкції керуючого ТВБВ №10006/0114 філії Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк» від 26.07.2010 р., керуючий несе відповідальність за: якість і своєчасність виконання покладених на нього обов'язків; забезпечення повної схоронності готівки, цінностей, цінних бланків та іншого майна в відділенні та підзвітних ТВБВ; недотримання працівниками відділення та підзвітних ТВБВ вимог чинного законодавства та нормативних документів банку при виконанні банківських та інших операцій; дотримання вимог з організації бухгалтерського обліку, операційної діяльності та забезпечення фіксування фактів операцій у первинних документах; порушення чинного законодавства та нормативних документів НБУ та внутрішньобанківських нормативних документів. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків керуючий несе дисциплінарну, матеріальну та іншу відповідальність, згідно з чинним законодавством. Згідно Положення про територіально відокремлене безбалансове відділення №10006/0114 філії-Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк», затверджене Постановою правління від 01.04.2010 р. №140, керуючий відділенням повинен: забезпечувати належне виконання покладених на відділення завдань та функцій, здійснюючи керівництво діяльністю відділення; несе відповідальність за забезпечення повної схоронності готівки, цінностей, цінних бланків та іншого майна у відділенні та підзвітних йому ТВБВ і за недотримання працівниками відділення та підзвітних йому ТВБВ вимог чинного законодавства та нормативних документів банку при виконанні банківських та інших операцій. Відповідно до Правил перерахування установами АТ «Ощадбанк» валютних цінностей, що знаходяться в інкасаторських сумках, затверджених Постановою правління АТ «Ощадбанк» від 11.04.2012 р. №230-1, керуючий ТВБВ несе відповідальність за організацію роботи з перерахування валютних цінностей в інкасаторських сумках, забезпечення їх схоронності. 15.08.2012 р. наказом начальника філії-Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк» №773-К була оголошена догана, яка на час звільнення позивача не втратила юридичної сили, то звільнення позивача проведено з урахуванням норм чинного законодавства про працю України, при цьому дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення згідно зі ст.148 КЗпП України застосовано до ОСОБА_1 не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнення позивача від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Вважають, що звільнення позивача з підстав, передбачених п.3 ст.40 КЗпП України є правомірним та таким, що відповідає вимогам трудового законодавства, так як ОСОБА_1 порушено вимоги нормативних документів АТ «Ощадбанк» при проведенні підлеглими працівниками операцій з готівкою, не виконувалися обов'язки, визначені посадовою інструкцією та Положенням про ТВБВ №10006/0114 філії-Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк». Згода на звільнення ОСОБА_1 була надана профспілковим комітетом ТВБВ 27.03.2013 р. згідно подання філії-Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк» від 27.03.2013 р. №20-36/51-350. Відповідачу було відомо, що ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації ТВБВ №10006/0114 філії Закарпатської ОУ АТ «Ощадбанк». Відповідно до ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника без згоди профспілкового органу допускається, зокрема, у випадку звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу). Також позивачу зараховано та виплачено належну допомогу по тимчасовій втраті працездатності на загальну суму 6 715,11 грн. за весь період перебування його на лікуванні на належний картковий рахунок позивача, що підтверджується розрахунковим листом за квітень, травень, червень 2013 р., випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.03.2013 р. по 03.07.2013 р.. протоколами засідання комісії із соціального страхування філії-ЗОУ. Вважають, що позовні вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до ч.1 ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті. Позивача правомірно звільнено із займаної посади, з дотриманням вимог трудового законодавства України, що позбавляє його права на відшкодування моральної шкоди. Не може бути задоволена вимога позивача про відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням, через відсутність фактів заподіяння шкоди здоров'ю відповідача винними діями відповідача. Вважають вимоги позивача безпідставними та просять відмовити у їх задоволенні повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що наказом філії - Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 03.06.2013 року № 509-к ОСОБА_1 звільнено з посади керуючого територіально відокремленого безбалансового відділення № 10006/0114 філії-Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» з роботи 03.06.2013 року у зв'язку з систематичним невиконанням обов'язків, покладених трудовим договором на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. /а.с. 8 т.1/.

Згідно актів заступника начальника управління ревізій та контролю Свідзінського В.В. та начальника відділу ревізій та контролю філії-Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» Ануфрієва О.С. від 15.03.2013 року було встановлено факт нестачі готівки у сховищі ТВБВ у сумі 687 500 грн. Під час службового розслідування виявлено факти зловживання посадовими обов'язками працівниками ТВБВ, а саме касового вузла, які за попередньою змовою, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнювали та використовували на власні потреби грошові кошти ТВБВ. Недотримання вимог нормативних документів АТ «Ощадбанк» при проведенні операцій з готівкою, відсутність контролю керуючого за даними операціями свідчить про низьку виконавську дисципліну та неналежне виконання керуючим ТВБВ ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, що призвело до викрадення коштів зі сховища ТВБВ та нанесення збитків банку /а.с.24-36 т.1/.

За результатами розгляду матеріалів перевірки щодо зловживань у ТВБВ №10006/0114 філії-Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк», Постановою правління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 09.04.2013 року, вирішено звільнити із займаної посади відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України керуючого ТВБВ №10006/0114 АТ «Ощадбанк» філії-Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього посадовою інструкцією, затвердженою начальником філії-Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк» від 26.07.2010 р., а саме за незабезпечення вимог: інструкції з організації касової роботи та здійснення касових операцій в установах АТ «Ощадбанк», затвердженої Постановою правління банку від 13.12.2012 р. №693 в частині: призначення відповідальних осіб за зберігання готівки та цінностей у сховищі цінностей відділення та укладення з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність; ведення Книги обліку видачі зі сховища цінностей готівки та цінностей для обробки, контрольного перерахування, ревізій та повернення у сховище цінностей; проведення позапланової ревізії готівки та цінностей у сховищі цінностей при тимчасовій зміні відповідальних осіб, що призвело до викрадення готівки протягом тривалого часу та її нестачі на загальну суму 687 500 грн.; Положення про порядок організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого Постановою правління банку від 26.02.2008 р. №62, в частині складання довідок та ведення Журналу обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою і порожніх сумок /а.с. 13-19 т.1/.

На засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТВБВ №10006/0114 від 27.03.2013 р. розглянуто подання начальника філії-Закарпатського обласного управління Мутки І.М. та надано згоду на звільнення із займаної посади керуючого ТВБВ №10006/0114 філії-Закарпатського ОУ АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 на підставі п.3 ст.40 КЗпП України /а.с. 20,21 т.1/.

Частинами 1, 8 ст. 43 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

З листів голови райкому профспілки працівників держустанов Вайдулич М.І. від 22.07.2013 р. та голови Закарпатської обласної профспілкової організації працівників державних установ України Петечук М.М. від 29.07.2013 р. №50 вбачається, що профспілкова організація Хустського відділення «Ощадбанку» подала заяву на вступ до територіальної організації профспілки працівників державних установ Хустського району у 2011 році. 27.07.2011 року рішенням райкому профспілки працівників держустанов, вказана профспілкова організація прийнята до складу районної організації. На засіданні профспілки від 05.10.2011 р. на підставі п.5 ст.64 статуту професійної спілки працівників державних установ України здійснено заміну у складі Хустського райкому профспілки: виведено зі складу райкому Купріянову Х.В. і обрано ОСОБА_1 /а.с. 216,227,228-233 т.2, а.с.10-31 т.3/.

З вищенаведеного випливає, що ОСОБА_1 являвся також членом Хустської районного комітету Закарпатської обласної профспілкової організації працівників державних установ України, що стверджується поданими доказами /а.с.217-226 т.2/.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів» із наступними змінами, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як вбачається з оспорюваного наказу позивача звільнено з посади керуючого територіального відокремленого безбалансового відділення №10006/0114 філії-Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» на підставі п.3 ст.40 КЗпП України без попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої ОСОБА_1, тобто Хустської районного комітету Закарпатської обласної профспілкової організації працівників державних установ України, а також з порушенням строку звільнення працівника, передбаченого ч.6 ст.43 КЗпП України.

Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у тих випадках, коли крім додержання загальних вимог щодо порядку звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з чинним законодавством на звільнення певних категорій працівників (наприклад, неповнолітніх, працівників, обраних до складу народних депутатів, профспілкових органів, ради (правління) підприємства, ради трудового колективу) необхідна також згода відповідного органу, вона має бути і в тому випадку, коли за ст.43-1 КЗпП України допускається звільнення без згоди профспілкового органу підприємства, установи, організації (крім ліквідації). Якщо за погодженнями чинного законодавства у цих випадках згода відповідного органу має бути попередньою, суд бере до уваги лише таку згоду, оскільки іншого законом не передбачено.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 і п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 Кодексу правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника (ст.22 Постанови від 06.11.1992 р. №9).

Згідно довідки по перевірці ТВБВ №10006/0114 від 20.06.2012 р. щодо дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму, керуючим ТВБВ № 10006/0114 ОСОБА_1 складено пояснюючу записку від 03.07.2012 р. №1702, з якої вбачається, що проводяться заходи по усуненню виявлених недоліків. Наслідки перевірки ТВБВ обговорені на виробничих нарадах із керівниками служб та відділів, і з працівниками всіх ТВБВ району 02.07.2012 р. /а.с. 37,38 т.3/.

Відповідно до наказу №773-К від 15.08.2012 р. «Про послідуючий контроль за повнотою усунення порушень по перевірці ТВБВ № 10006/0114 з питань фінансового моніторингу» філії-Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», з метою здійснення контролю та на виконання п.3 наказу по філії-Закарпатському обласному управлінню від 18.07.2012 року №673-к, щодо виконання заходів за підсумками проведеної перевірки встановлено недостовірне надання інформації, наданої листом від 31.07.2012 року за підписом керуючого ТВБВ №10006/0114 ОСОБА_1 За результатами послідуючого контролю встановлено, що порушення вимог пп.5.16,5.17,5.18 Положення №189 в частині відсутності анкет клієнтів за актуальною формою та ведення їх в електронному вигляді, а також порушення вимог ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п.3 ст.9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» в частині не проведення ідентифікації клієнтів, які встановлюють з банком ділові відносини виконано не в повному обсязі, про що в листі було вказано, що всі недоліки усунуто, ці факти свідчать про недостовірні відомості, що є підтвердженням неналежного виконання п.2 наказу начальника Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 18.07.2011 р. №179/1 в частині своєчасного здійснення аналізу клієнтів та незабезпечення керуючим ТВБВ №10006/0114 ОСОБА_1 вимог цього наказу щодо належної організації процесу проведення ідентифікації клієнтів. Враховуючи викладене та з метою належного виконання вимог законодавства України, яке регулює відносини з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та рекомендацій, викладених у листі Управління фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк» від 22.05.2012 р. за незабезпечення в терміни вказані п.1 наказу начальника обласного управління АТ «Ощадбанк» від 18.07.2012 року №673-к, щодо виконання належної організації роботи по проведенню ідентифікації клієнтів банку та за нездійснення контролю за роботою відповідальних працівників за проведення фін. моніторингу, виконання ними завдань, функцій та надання недостовірних даних щодо усунутих недоліків керуючому ТВБВ №100680114 ОСОБА_1 оголошено догану, в разі не усунення зазначених в довідці порушень до 23.08.2012 р. буде розглянуто питання про його відповідність займаній посаді. З даним наказом позивач не погоджувався. /а.с. 95-97 т.1/.

У відповідності до вимог ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В порушення ст.147, 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосоване до позивача без письмового пояснення, хоча позивач в судовому засіданні стверджував, що такі пояснення надав власноручно написані. Так, в матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач неналежно виконував свої службові обов'язки станом на момент видачі наказу від 15.08.2012 № 773-К. В наказі не конкретизовано, за невиконання яких саме службових обов'язків, з посиланням на відповідний пункт посадової інструкції чи положення, притягнуто позивача до відповідальності, не зазначено, які саме службові документи є неналежним чином оформлені, та в чому полягає неналежна організація роботи та неналежний контроль за роботою відповідальних працівників, не вказана дата вчинення проступку.

Суд вважає, що надання недостовірної інформації чи не надання інформації не є підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а тому наказ №773-К від 15.08.2012 р. не відповідає вимогам трудового законодавства, не слугує підтвердженням систематичного невиконання позивачем посадових обов'язків.

В пояснюючій записці від 06.03.2013 року ОСОБА_1 вказує, що про факт нестачі готівки в сховищі банку йому було повідомлено заступником Штефуца М.Я. 05.03.2013 р. Позивач був присутній при перерахунку готівки, після чого було встановлено факт нестачі готівкових коштів в сумі 687 500 грн. Завідуюча касовим вузлом ОСОБА_3 повідомила, що нестачу допустила вона та попередня завідуюча касовим вузлом ОСОБА_4, які використовували дані кошти на власні потреби, перекривали коштами від інкасації та запозиченими коштами від інших осіб. По даному факту було складено акт, вжито відповідних заходів, а саме: від працівника ОСОБА_3 було відібрано ключі від сейфу та печатку, видано розпорядження про відсторонення від роботи ОСОБА_3 та тимчасово покладено виконання її обов'язків на старшого контролера-касира ОПРЧ Тудавець Н.І., зобов'язано працівників Штефуца М.Я. та Фречка М.А. провести раптову ревізію сховища, що було зроблено /а.с. 129, 130 т.3/.

Факт нестачі готівки у сховищі ТВБВ у сумі 687 500 грн. саме через зловживання посадовими обов'язками працівниками ТВБВ встановлено також актами заступника начальника управління ревізій та контролю Свідзінського В.В. та начальника відділу ревізій та контролю філії-Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» Ануфрієва О.С. від 15.03.2013 року.

В наказі від 03.06.2013 р. № 509-к не конкретизовано які саме дисциплінарні проступки стали безпосередньою підставою для розірвання трудового договору з позивачем на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, коли і за яких обставин їх було вчинено.

З врахуванням викладених обставин, суд констатує, що позивача звільнено з роботи без законних підстав і з порушенням встановленого законом порядку звільнення з роботи.

Порушене трудове право позивача підлягає захисту шляхом скасування наказу № 509-к від 03.06.2013 року як незаконного, поновлення позивача на роботі.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З відповідача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2013 року по 24.01.2014 року у розмірі 20 667,40 гривень згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМ України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктами 9, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та

зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору (ст.ст.3,4,11,31 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст.11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Ураховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи, висновок суду про стягнення грошового еквівалента моральної шкоди є правильним.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових прав, шляхом поновлення на роботі, а саме самостійне юридичне значення (постанова Верховного суду України від 25.04.2012 року №6-23 цс 12).

Враховуючи ту обставину, що заробітна плата працівника є єдиним джерелом для влаштування свого життя та життя своєї родини, а відсутність грошових коштів на це, привело до втрати нормальних життєвих зв'язків та додаткових зусиль з боку позивача для організації свого життя, суд вважає, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, виходячи з принципу розумності та справедливості, підлягають задоволенню та стягненню на його користь моральної шкоди у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Вимоги позивача про стягнення заборгованості по тимчасовій непрацездатності за період з 23.04.2013 р. по 01.06.2013 р., відшкодування витрат на лікування за період з 27.03.2013 р. по 01.06.2013 р. в сумі 4 980 грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно загальних засад вирішення питань про відшкодування матеріальної шкоди та у відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пленумом Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Позивачем не доведено того факту, що саме через неправомірні дії відповідача ним було понесено витрати на лікування, а між ними та завданою шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Згідно протоколів засідання комісії /уповноваженого/ із соціального страхування філії-Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» №12 від 12.04.2013 р., №14 від 22.04.2013 р., №18 від 29.05.2013 р., №21 від 04.06.2013 р., комісія із соціального страхування вирішила призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_1 на підставі наданих листків непрацездатності. Вказану допомогу позивачу нараховано та виплачено, що стверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1, розрахунковими листами за квітень, травень та червень місяці 2013 року /а.с. 127-147 т.2/.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 232-235, 237-1 КЗпП України, суд, -

Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Скасувати наказ № 509-к від 03.06.2013 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді керуючого територіально відокремленого безбалансового відділення № 10006/0114 філії - Закарпатське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатське обласне управління № 10006 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 червня 2013 року по 24 січня 2014 року в сумі 20 667 /двадцять тисяч шістсот шістдесят сім/ гривень 40 копійок та моральну шкоду в розмірі 2 000 /дві тисячі/ гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Закарпатське обласне управління № 10006 на користь держави 243, 60 гривень судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: Сідей Я.Я.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.