Рішення № 36822973, 20.01.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2014 рокуСправа № 912/1761/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1761/13

за позовом: прокурора Ульяновського району в інтересах держави в особі

позивача І - Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, м. Кіровоград,

позивача ІІ - Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кіровоград

до відповідачів:

І - Ульяновської районної державної адміністрації, Кіровоградська обл., м. Ульяновка

ІІ - товариства з обмеженою відповідальністю "Розношенське", Кіровоградська обл., Ульяновський р-н, с. Розношенське

ІІІ - державного підприємства "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Кіровоград

про визнання аукціону недійсним, скасування розпорядження, визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянку,

за участю представників сторін:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в суді прокуратури м. Кіровограда Угленко О.Ю., посвідчення № 019541 від 12.08.2013;

від позивача ІІ - головний спеціаліст юридичного відділу апарату Мукашов Д.В., довіреність № 01-25/11/1 від 15.01.2013;

від відповідача ІІ - Сигляк В.А., довіреність № 3 від 14.04.2013,

Прокурором Ульяновського району подано позов в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області та Кіровоградська обласна державна адміністрація, у якому прокурор просить суд:

- визнати аукціон з продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки загальною площею 1,6980 га на території Новоселицької сільської ради недійсним;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження про затвердження результатів аукціону та укладення договору оренди земельної ділянки від 02.12.2011 № 716-р;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.07.2012, укладений між Ульяновською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Розношенське";

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Розношенське" повернути земельну ділянку площею 1,6980 га, вартістю 806550,00 грн. на території Новоселицької сільської ради державі в особі Головного управління Держземагентства в Кіровоградській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що в ході проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокуратурою Ульяновського району Кіровоградської області виявлено ряд порушень вимог земельного законодавства в частині повноважень Ульяновської районної державної адміністрації щодо прийняття рішень у сфері земельних відносин. За висновком прокурора Ульяновська районна державна адміністрація, провівши аукціон з продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки загальною площею 1,6980 га на території Новоселицької сільської ради та затвердивши результати такого аукціону перевищила надані їй законом повноваження, що дає підстави для визнання таких аукціону і розпорядження райдержадміністрації, а також договору оренди землі, недійсними та повернення переданої в оренду земельної ділянки власнику. Свою позицію прокурор доводить, зокрема, тим, що об'єкт дорожнього сервісу, для будівництва якого надана спірна земельна ділянка, не є об'єктом, який пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади району, тому повноваження щодо передачі земель для таких потреб відноситься до компетенції Кіровоградської облдержадміністрації.

Крім того, прокурор вважає, що Ульяновська районна державна адміністрація, передавши спірну земельну ділянку для будівництва та експлуатації комплексу дорожнього сервісу, порушила встановлені законом вимоги щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області письмово викладену власну позицію щодо позовних вимог прокурора господарському суду не подало.

В своїх письмових поясненнях Кіровоградська обласна державна адміністрація (надалі - Кіровоградська ОДА) підтримала позовні вимоги прокурора в повному обсязі та просить їх задовольнити. Поряд з цим, у судовому засіданні 20.01.2014 представником Кіровоградської ОДА подано заяву про відмову від позову та припинення провадження у справі в частині позовних вимог, що стосуються Кіровоградської ОДА.

Відповідно до частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

В силу вимог частин 4-6 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Крім того, пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 (із змінами) "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" встановлено, що відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. У разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК; такі ж наслідки настають, якщо позивач відмовився від позову (повністю або в певній частині), а прокурор, зі свого боку, не підтримує відповідні позовні вимоги та не наполягає на їх задоволенні, про що він письмово або усно (із зазначенням про це в протоколі судового засідання) повідомив суд. Винятком з цих правил є відмова громадянина від позову, який було подано у його інтересах прокурором; у такому разі позов залишається без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 81 ГПК.

Господарський суд враховує також те, що прокурор у судовому засіданні 20.01.2014 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в тому числі і ті, що стосуються Кіровоградської ОДА.

Оскільки позивач ІІ (Кіровоградська ОДА) відмовився від позову, а прокурор підтримує позов в повному обсязі, відмова від позову Кіровоградської ОДА не приймається господарським судом, а позов підлягає вирішенню по суті.

Ульяновська районна державна адміністрація в своїх запереченнях позов не визнала, посилаючись на те, що при передачі спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "Розношенське" райдержадміністрація діяла в межах своїх повноважень у відповідності до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України. Крім того, відповідач І стверджує, що проведенню аукціону з продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки загальною площею 1,6980 га на території Новоселицької сільської ради та прийняттю розпорядження "Про затвердження результатів аукціону та укладання договору оренди земельної ділянки" від 02.12.2011 № 716-р передувало прийняття головою Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області розпорядження №528-р від 26.09.2011 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для продажу права оренди земельної ділянки на аукціоні" та розпорядження № 588-р від 26.10.2011 "Про затвердження акта визначення збитків, проекту землеустрою, технічного паспорту земельної ділянки, укладання договору на проведення земельних торгів та умов проведення земельних торгів", які не скасовані і є обов'язковими до виконання.

Поряд з цим, Ульяновською районною державною адміністрацією (надалі - Ульяновська РДА) подано суду клопотання про припинення провадження у даній справі в частині визнання недійсним аукціону з продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки загальною площею 1,6980 га на території Новоселицької сільської ради та визнання незаконним і скасування розпорядження про затвердження результатів аукціону та укладення договору оренди земельної ділянки від 02.12.2011 № 716-р на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що спір в цій частині підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства. Обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач І посилається, зокрема, на те, що спір в цій частині виник між Кіровоградською ОДА та Ульяновською РДА з приводу того, до компетенції (повноважень) якого саме органу виконавчої влади Кіровоградської ОДА чи Ульяновської РДА належить розпорядження спірною земельною ділянкою.

Зазначене клопотання суд вважає за необхідне розглянути за результатами дослідження всіх обставин справи.

ТОВ "Розношенське" у своєму відзиві зазначає про необґрунтованість вимог прокурора, посилаючись на відсутність порушень вимог чинного законодавства при набутті права оренди на земельну ділянку площею 1,6980 га. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Поряд з цим, відповідач ІІ підтримав клопотання відповідача І про припинення провадження у даній справі в частині визнання недійсними аукціону та спірного розпорядження з огляду те, що даний спір в цій частині є публічно-правовим.

Державне підприємство "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" позов не визнало, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Повноваження органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у користування передбачено статтею 122 Земельного кодексу України.

Пунктом "в" частини 3 цієї статті передбачено повноваження районних державних адміністрацій щодо передачі на їх території земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до частини 4 цієї статті обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За умовами частини 1 статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Як вбачається із матеріалів справи пунктом 1 розпорядження голови Ульяновської РДА №528-р від 26.09.2011 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для продажу права оренди земельної ділянки на аукціоні" (надалі - розпорядження №528-р, т.1, а.с.92) надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для продажу права оренди строком на 49 років, на аукціоні земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га, в тому числі по угіддях: 1,7 га пасовища, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Новоселицької сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області для розміщення та експлуатації об'єкту по наданню комерційних послуг, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади району. Пунктом 2, 3 цього ж розпорядження доручено ліцензійній організації розробити відповідну проектно-технічну документацію для продажу права оренди земельної ділянки на аукціоні і після проведення державної експертизи землевпорядної документації відділу Держкомзему у Ульяновському районі подати проект землеустрою до райдержадміністрації для подальшого розгляду, згідно з чинним законодавством.

Дане розпорядження прийняте Ульяновською РДА в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, воно відповідає вимогам частини 3 статті 122 Земельного кодексу України та є чинним станом на дату вирішення спору у даній справі.

На виконання цього розпорядження державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на аукціоні строком на 49 років для комерційного використання (для будівництва та експлуатації комплексу дорожнього сервісу для обслуговування жителів району) за рахунок земель державної власності (запасу) на території Новоселицької сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області (надалі - проект землеустрою, т.1, а.с.27-42).

Зазначений проект землеустрою пройшов державну експертизу, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації від 10.11.2011 №1352 (т.1, а.с. 42).

Згідно з положеннями частини 4 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

У зв'язку з чим в подальшому головою Ульяновської РДА було прийняте розпорядження №588-р від 26.10.2011 (надалі - розпорядження №588-р, т.1, а.с. 234). Цим розпорядженням затверджено акт визначення збитків власників землі та землекористувачів, пов'язаних з вилученням земельної ділянки для продажу річної суми орендної плати на аукціоні, терміном на 49 років, загальною площею 1,6980 га, у тому числі по угіддях: 1,6980 га пасовищ, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Новоселицької сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, для розміщення та експлуатації об'єкту по наданню комерційних послуг (комплексу дорожнього сервісу), пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади району; а також затверджено проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, технічний паспорт цієї земельної ділянки; доручено державному підприємству "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" проведення земельних торгів у формі аукціону; встановлено умови проведення земельних торгів та стартову ціну земельної ділянки.

Розпорядження № 588-р стало підставою для проведення земельних торгів. Зазначене розпорядження є чинним на момент вирішення спору у даній справі.

Організатором торгів з продажу ставки річної суми орендної плати на земельну ділянку державної власності площею 1,6980 га пасовищ для розміщення комплексу придорожнього сервісу, розташованої на території Новоселицької сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області виступила Ульяновська РДА, якою 26.10.2011 укладено договір №8 (т.1, а.с. 23-26) на проведення таких торгів з виконавцем - державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" (надалі - ДП "Кіровоградський науково-дослідний проектний інститут землеустрою").

Земельні торги (аукціон) відбулися 01.12.2011. Хід торгів (аукціону) зафіксовано у протоколі від 01.12.2011 (т.1, а.с. 52-55). Переможцем торгів (аукціону) по лоту №8 стало товариство з обмеженою відповідальністю "Розношенське" (надалі - ТОВ "Розношенське").

Відповідно до зазначеного протоколу продано ставку річної суми орендної плати на земельну ділянку державної власності площею 1,6980 га пасовищ, розташованої на території Новоселицької сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, що передається в оренду строком на 49 років. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та експлуатації комплексу дорожнього сервісу.

Господарський суд враховує, що, як зазначені вище розпорядження №528-р, №588-р, так і проведені згідно цих розпоряджень підготовчі дії Ульяновською РДА з продажу права оренди спірної земельної ділянки на земельних торгах, у формі аукціону, а також сам аукціон відповідають розпорядженню Кіровоградської ОДА від 23.07.2008 № 637-р "Про порядок проведення земельних аукціонів", яким голів районних державних адміністрацій зобов'язано здійснювати продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності відповідно до Тимчасового положення про порядок продажу земельних ділянок та передачі їх в оренду на конкурентних засадах на території Кіровоградської області, затвердженого рішенням Кіровоградської обласної ради від 31.05.2007 №226, і відповідно вказаному Тимчасовому положенню, зокрема.

За результатами земельних торгів (аукціону) головою Ульяновської РДА 02.12.2011 прийнято розпорядження № 716-р "Про затвердження результатів аукціону та укладання договору оренди земельної ділянки" (надалі - розпорядження №716-р, т.1, а.с. 17). Цим розпорядженням затверджено результати вищезазначеного аукціону та надано в оренду ТОВ "Розношенське" земельну ділянку загальною площею 1,6980 га земель, що використовуються в комерційних цілях, терміном на 49 років, яка знаходиться на території Новоселицької сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області для будівництва та експлуатації комплексу дорожнього сервісу, з дотриманням граничних термінів забудови.

Господарський суд враховує, що в оренду відповідачу ІІ було передано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в Ульяновському районі за межами населеного пункту, для будівництва та експлуатації об'єкту комплексу дорожнього сервісу для обслуговування жителів територіальної громади району.

Таким чином, приймаючи спірне розпорядження Ульяновська РДА діяла відповідно до положень частини 3 статті 122 та пункту 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, тобто в межах повноважень визначених чинним законодавством.

Доводи прокурора стосовно того, що об'єкт дорожнього сервісу - це об'єкт який не пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади району, а тому повноваження щодо передачі земель для таких потреб відноситься до компетенції Кіровоградської облдержадміністрації спростовуються наступним.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 122 Земельного кодексу України до повноважень районних державних адміністрацій віднесено передачу на їх території земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Тобто перелік об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади не є вичерпним.

Визначення об'єкту дорожнього сервісу дано в статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги", це - спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об'єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

Крім того, визначення поняття об'єкти сервісу дано в чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, Порядку видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування, який затверджено наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.09.2005 № 414 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2005 за №1266/11546, це - станції та пункти технічного обслуговування, пункти миття транспортних засобів, пункти технічного обслуговування (оглядові естакади та ін.), автозаправні та газозаправні станції, придорожні ринки, пункти торгівлі, харчування (споруди побутово-торговельного призначення), у т.ч. влаштовані за допомогою встановлення малих архітектурних форм, стоянки транспортних засобів (стоянки та майданчики для короткочасної зупинки, майданчики для відпочинку, стоянки, що охороняються) та видові майданчики, готелі, мотелі, кемпінги, туалети.

Але ні в Законі України "Про автомобільні дороги", ні у вищезгаданому Порядку не зазначено про те, що об'єкти дорожнього сервісу не пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Господарський суд також враховує, що до об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням жителів територіальних громад, можуть належати такі, що мають призначення щодо забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, однаковим задоволенням потреб жителів відповідної територіальної громади, для чого органами місцевого самоврядування здійснюється стратегічне планування та прогнозування соціально-економічного розвитку даної території, що супроводжується в тому числі складанням інвестиційного паспорту з відображенням соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів відповідної територіальної громади, необхідність інвестицій та можливі інвестиційні ризики з урахуванням характерних властивостей даної території. Відтак за наслідком будівництва відповідних об'єктів забезпечується необхідний рівень соціально-економічної стабільності, сприяння розвитку тих форм економічної діяльності і зайнятості, які узгоджуються з існуючими ресурсними можливостями громади, покращенню її життєвих стандартів.

Із матеріалів справи вбачається, що в Ульяновському районі проводився пошук інвестиційно привабливих земельних ділянок для залучення інвестицій в Ульяновський район з метою досягнення необхідного рівня соціально-економічної стабільності, сприяння розвитку економічної та інвестиційної діяльності і зайнятості, покращення життєвих стандартів громадян Ульяновського району.

Господарський суд вважає, що саме з такою метою звернулась Новоселицька сільська рада Ульяновського району з листом від 26.07.2010 №154 (т.2, а.с.75) в комісію по добору земельних ділянок, які виставляються на аукціоні або права на які виставляються для такого продажу, для виставлення спірної земельної ділянки на аукціон.

Господарський суд також враховує, що рішенням Ульяновської районної ради №149 від 20.01.2012 (т.2, а.с. 60-65) затверджено програму економічного і соціального розвитку району на 2012 рік, до якої включено в тому числі будівництво комплексу з надання послуг придорожнього сервісу ТОВ "Розношенське" на спірній земельній ділянці площею 1,6980 га.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що Ульяновською РДА в оренду відповідачу ІІ надано земельну ділянку для будівництва об'єкта, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади району. Викладене свідчить, що відповідач І діяв в межах компетенції, визначеної статтею 122 Земельного кодексу України.

Крім того, прокурор, як на підставу для задоволення позовних вимог, посилається на те, що спірна земельна ділянка була передана в оренду з порушення земельного законодавства в частині використання земель за їх цільовим призначенням та зміни їх цільового призначення (категорії), оскільки: по-перше, спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського значення, а згідно частини 5 статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу, а інших видів використання земель сільськогосподарського призначення законом не передбачено; по-друге, відповідач І в порушення вимог статей 20, 22 Земельного кодексу України, передав землі сільськогосподарського призначення під розміщення об'єкту дорожнього сервісу без зміни категорії земель на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Такі доводи прокурора спростовуються наступним.

За частиною1 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, як землі сільськогосподарського призначення та землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За умовами частин 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

В свою чергу, статтею 1 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, з наведених вище норм чинного земельного законодавства вбачається, що зміна цільового призначення земельної ділянки з однієї категорії на іншу з визначенням виду її використання в межах зміненої категорії земель, відбувається шляхом прийняття рішення відповідним органом влади, яким затверджується проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміненим цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до закону та надається земельна ділянка у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, мається на увазі використання земельної ділянки за цільовим призначенням, визначеним на підставі відповідного проекту землеустрою.

Господарський суд враховує, що землі, придатні для потреб сільського господарства, в силу вимог частини 1 статті 23 Земельного кодексу України повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Поряд з цим частина 3 цієї статті передбачає можливість надання сільськогосподарських угідь гіршої якості для потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, вищевказані положення Земельного кодексу України передбачають правову можливість надання сільськогосподарських угідь для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва.

Однак, надання сільськогосподарських угідь для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, передбачає необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії земель сільськогосподарського призначення на іншу категорію земель.

Але, як вже зазначалось вище, розпорядженням №588-р було затверджено проект землеустрою, відповідно до якого змінено категорію земель із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки - землі, що використовуються в комерційних цілях, що відповідає вимогам статті 20 Земельного кодексу України.

Факт зміни цільового призначення спірної земельної ділянки підтверджується листом відділу Держземагентства в Ульяновському районі Кіровоградської області №2540 від 14.11.2013 (т.1, а.с. 104).

Викладеним спростовуються висновки прокурора про те, що спірна земельна ділянка була передана в оренду з порушення земельного законодавства в частині використання земель за їх цільовим призначенням та зміни їх цільового призначення (категорії).

Оскільки, аукціон з продажу ставки річної суми орендної плати земельної ділянки загальною площею 1,6980 га на території Новоселицької сільської ради та розпорядження №716-р відповідають вимогам чинного законодавства, у господарського суду відсутні підстави для визнання їх недійсними.

26.07.2012 між Ульяновською РДА (орендодавець) та ТОВ "Розношенське" (орендар) укладено договір оренди землі (т.1, а.с.10-16, 218-227), за умовами якого орендар отримав в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку площею 1,6980 га для будівництва та експлуатації комплексу дорожнього сервісу.

Вказаний договір зареєстрований в відділі Держкомзему у Ульяновському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2012 за №352550004002439.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи свої вимоги в частині визнання недійсним спірного договору оренди землі, прокурор посилається на те, що такий договір укладений на підставі результатів аукціону та розпорядження, які не відповідають вимогам чинного земельного законодавства.

Проте, господарським судом встановлено, що Ульяновською РДА дотримано встановленого порядку продажу права оренди на аукціонах та відведення і надання земельної ділянки в оренду, тому спірний договір оренди землі не підлягає визнанню недійсним з підстав, зазначених прокурором в позовній заяві.

Оскільки відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.07.2012, укладеного між Ульяновською РДА та ТОВ "Розношенське", відсутні правові підстави для повернення орендованої земельної ділянки власнику.

З огляду на викладене в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Доводи Ульяновської РДА про те, що спір у даній справі в частині визнання недійсним аукціону та спірного розпорядження є публічно-правовим, враховуючи що спір виник між сторонами у справі, які є суб'єктами владних повноважень, спростовуються наступним.

В статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

В пункті 6 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно положень частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 №6 (зі змінами і доповненнями) зазначено, що питання про те, чи підсудна господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Зокрема, відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, статей 16, 393 Цивільного кодексу України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Аналізуючи матеріали справи, предмет позову, суб'єктний склад сторін, враховуючи положення постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6, господарський суд прийшов до висновку, що у даному випадку спір має приватноправовий характер оскільки спір виник із правовідносин, у яких органи державної виконавчої влади, зокрема, Кіровоградська ОДА та Ульяновська РДА реалізують повноваження власника землі. Отже, даний спір підлягає розгляду в господарському суді, а тому відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статті 49 Господарського процесуального України, враховуючи положення пунктів 2.11, 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", господарський суд судовий збір за трьома вимогами немайнового характеру про визнання недійсними: аукціону, розпорядження №716-р та договору оренди землі, в розмірі 3441,00 грн. покладає на позивача ІІ (Кіровоградську ОДА); судовий збір за вимогою немайнового характеру про зобов'язання повернути земельну ділянку в розмірі 1147,00 грн. - на позивача І (Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області) .

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Кіровоградської обласної державної адміністрації (25022, м. Кіровоград, площа Кірова, 1, ідентифікаційний код 00022543) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 3441,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, ідентифікаційний код 38802868) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1147,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84), Ульяновській районній державній адміністрації (26400, Кіровоградська обл., м. Ульяновка, вул. Леніна, 72), державному підприємству "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (25030, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 26).

Повне рішення складено 27.01.2014.

Суддя О.Б. Шевчук