Рішення № 36822899, 23.01.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 січня 2014 р. Справа № 902/1550/13

Господарський суд вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром", м.Київ

до: Державного підприємства "Дослідне господарство "Корделівське" Національної академії аграрних наук України", с.Корделівка, Калинівський район, Вінницька область

про стягнення 3 257 651,3 грн. заборгованості

за участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

за участю представників:

позивача: Гаркавенко С.В., довіреність № 5 від 25.02.2013 року, паспорт НЕ 061985 виданий Ватутінським МВ УМВС України у Черкаській області 25.06.2002 року.

відповідача: Мудрик В.М., директор, паспорт серії АА № 267863 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 30.10.1996 року.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Корделівське" Національної академії аграрних наук України" про стягнення 3 257 651,3 грн. заборгованості за форвардним контрактом № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року.

Ухвалою суду від 15.11.2013 року порушено провадження у справі № 902/1550/13 та призначено до розгляду на 28.11.2013 року.

Ухвалами від 28.11.2013 року та від 11.12.2013 року розгляд справи відкладався до 11.12.2013 року та до 19.12.2013 року відповідно в зв'язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 19.12.2013 року розгляд справи було відкладено до 23.01.2014 року за клопотання представника відповідача з метою складання та подання до суду мирової угоди для її затвердження.

Цією ж ухвалою суду за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи на 15 днів відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В засіданні суду представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач належним чином вимог ухвал суду від 28.11.2013 року, від 11.12.2013 року та від 19.12.2013 року не виконав, доказів витребуваних даними ухвалами суду в засідання не надав, причин невиконання вищевказаних вимог ухвал суду не пояснив.

Разом з тим, представник відповідача в засіданні суду подав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, яку прийнято судом до розгляду (а.с.130, т.1).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

05.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (Покупець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Корделівське" НААН України (Продавець) укладено форвардний контракт № ФК 05/01-11-03 за умовами якого в порядку та на умовах визначеним даним контрактом Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність базовий актив: (ячмінь фуражний (Товар-1) у кількості 1500 тон ціною 750,00 грн. за 1 тн.; жито групи "А" (Товар-2) у кількості 42 тони ціною 500,00 грн. за 1 тн.; ріпак (Товар-3) у кількості 150 тон ціною 2 300,00 грн. за 1 тн.; Овес (Товар-4) у кількості 300 тон ціною 500,00 грн. за 1 тн.; горох (Товар-5) у кількості 130 тон ціною 800,00 грн. за 1 тн.; кукурудза (Товар-6) у кількості 700 тон ціною 750,00 грн. за 1 тн.; соняшник (Товар-7) у кількості 210 тон ціною 2 500,00 грн. за 1 тн.; соя (Товар-8) у кількості 104 тон ціною 1 500,00 грн. за 1 тн.; гречка 2-го класу (Товар-9) у кількості 152 тони ціною 1 800,00 грн. за 1 тн.; гірчиця (Товар-10) у кількості 60 тон ціною 1 800,00 грн. за 1 тн.), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною передбаченою Контрактом (п.п.1.1, 2.1, 4.1 Контракту) (а.с.10-16, т.1).

Загальна вартість контракту складає 3 332 600,00 грн. (п.4.4. Контракту).

Пунктом 3.2 Контракту передбачено наступні строки поставки Товару: для Товарів 1-5, 10 до 01.09.2011 року; для Товарів 6-9 до 30.10.2011 року.

Поставка вважається здійсненою з моменту підписання Акта приймання-передачі Товару на базисі поставки відповідно до умов п.3.1 Контракту (базис поставки Калинівський ХПП) (п.3.3 Контракту).

Пунктом 5.1 Контракту сторони узгодили графік оплати вартості Товару, а саме:

- перший транш у розмірі 60 % вартості Товару у строк до 01.06.2011 року;

- другий транш у розмірі 30 % вартості Товару у строк до 01.08.2011 року;

- третій транш у розмірі 10 % вартості Товару у строк до 15.09.2011 року.

Давши оцінку умовам Форвардного контракту № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року, а саме пунктам 3.2 та п.5.1 Контракту, суд приходить до висновку, що сторони фактично передбачили попередню оплату вартості Товару, який мав поставлятись Продавцем.

Після укладення даного Контракту сторонами було підписано декілька додаткових угод.

Так, 04.07.2011 року сторонами підписано додаткову угоду № 2 до Форвардного контракту № ФК 05/01-11-03 якою змінено кількість, ціну Товару-1, загальну вартість Контракту та вказано, що у зв'язку зі зміною ціни базового активу та загальної вартості Контракту (яка склала 4 957 616 грн.), оплата різниці загальної вартості Контракту покупцем здійснюється до 10.09.2011 року (а.с.17-18, т.1).

18.08.2011 року сторони підписали додаткову угоду № 3 до Форвардного контракту № ФК 05/01-11-03 якою змінено кількість, ціну Товару-3, загальну вартість Контракту та вказано, що у зв'язку зі зміною ціни базового активу та загальної вартості Контракту (яка склала 5 142 635 грн.), оплата різниці загальної вартості Контракту покупцем здійснюється до 10.09.2011 року (а.с.19-20, т.1).

01.09.2011 року сторонами укладено додаткову угоду № 4 до Форвардного контракту № ФК 05/01-11-03 якою змінено кількість, ціну Товару-2,3,6,7,8, загальну вартість Контракту та вказано, що у зв'язку зі зміною ціни базового активу та загальної вартості Контракту (яка склала 5 864 716 грн.), оплата різниці загальної вартості Контракту покупцем здійснюється в строк до 31.12.2011 року (а.с.21-23, т.1).

Як вбачається із матеріалів справи за період з 19.05.2011 року по 18.11.2011 року Покупець перерахував Продавцю 5 907 058,36 грн. за поставку Товару на умовах Форвардного контракту № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року та додаткових угод до нього, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 40-69, 109, т.1).

Свідченням того, що кошти перераховувались саме на виконання Форвардного контракту № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року та додаткових угод до нього є посилання в даних платіжних дорученнях в графі "Призначення платежу" саме на даний контракт, а також підтверджено в обопільно підписаному акті звірки станом на 01.10.2012 року і не заперечується представником відповідача в засіданні суду (а.с.71-74, т.1).

Також із матеріалів справи слідує, що Продавець на виконання Форвардного контракту № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року та додаткових угод до нього за період з 14.12.2011 року по 13.10.2011 року поставив Покупцю Товар на загальну суму 2 612 872,70 грн., що підтверджується видатковими накладними за вказаний період, обопільно підписаним сторонами актом звірки станом на 01.10.2012 року та не заперечується директором відповідача в засіданні суду (а.с.24-38, т.1).

При цьому суд зауважує, що поставка Товару здійснена відповідачем згідно видаткової накладної № 199/2 від 14.12.2011 року на суму 460 000,00 грн. внесено в рахунок поставленого товару згідно форвардного контракту № ФК 07/09-10-02 від 07.09.2010 року, оскільки номенклатура "Пшениця VI кл." відсутня в базовому активі контракту № ФК 05/01-11-03 від 05.04.2011 року, а натомість присутня в базовому активі контракту № ФК 07/09-10-02 від 07.09.2010 року, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 22/10/13-01 від 22.10.2013 року та власне не заперечується сторонами (а.с.70, т.1).

Крім того, судом встановлено, що відповідач 11.01.2012 року здійснив повернення позивачу отриманих коштів за Форвардним контрактом № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року в сумі 42 342,36 грн., що стверджується випискою з банку від 16.12.2013 року, а також 28.05.2012 року за накладною № 28 здійснив повернення постачальнику (позивачу по справі) за Форвардним контрактом № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року Товару на загальну суму 5 808,00 грн. (а.с.39, 110-112, т.1).

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем за оплачений, але не поставлений Товар становить 3 257 651,30 грн. (5 907 058,36 - 2 612 872,70 - 42 342,36 + 5 808,00).

Наявність боргу у вказаному розмірі та факт відсутності проведення розрахунків відповідачем стверджується розрахунком позивача від 23.01.2014 року та заявою директора відповідача від 23.01.2014 року.

Непоставка Товару Продавцем (відповідачем) в обумовлені контрактом строки спонукала звернутись Покупця (позивача) з даним позовом до господарського суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами Форвардного контракту № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 662-664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом раніше вже вказувались строки поставки Товару за Форвардним контрактом № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року.

Зокрема зазначалось, що відповідно до п.3.2 Контракту кінцевий строк поставки Товару встановлено для одних товарів до 01.09.2011 року, а для інших до 30.10.2011 року.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

На день розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів поставки позивачу Товару обумовленого Форвардним контрактом № ФК 05/01-11-03 від 05.01.2011 року чи доказів повернення коштів попередньої оплати, а тому виходячи з встановлених обставин справи і наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів в розмірі 3 257 651,30 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів поставки Товару чи повернення коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, видаткові накладні тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Дійшовши висновку про повне задоволення позову суд врахував процесуальну позицію відповідача, яка свідчить про повне визнання ним позовних вимог.

При прийнятті рішення судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року № 3-127гс11, яка в силу статті 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

23.01.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Корделівське" Національної академії аграрних наук України", вул.40-річчя Перемоги, 2, с.Корделівка, Калинівський район, Вінницька область, 22446 (ідентифікаційний код - 00497644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром", вул.Щусєва, 36, м.Київ, 04060 (ідентифікаційний код - 36529168) - 3 257 651 грн. 30 грн. - боргу, 65 153 грн. 03 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 січня 2014 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.