Ухвала суду № 36822345, 22.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 р.Справа № 815/5236/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.,

за участю представника апелянта - Рабович І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 10.04.2013р. №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00грн., з яких 51901,00грн. - основний платіж, 12975,00грн. - штрафні (фінансові) санкції, посилаючись на відсутність порушень чинного податкового законодавства, на які наголошено податковим органом у Акті перевірки №2068/22-1/37477495 від 27.03.2013р., оскільки при здійсненні господарських операцій із платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» та ТОВ «Соло-25», не було допущено порушень податкового законодавства, які б слугували підставою для заниження податку на додану вартість на суму 41192грн., у т.ч. у розрізі податкових періодів: лютий 2012р. - у сумі 14232грн., березень 2012р. - у сумі 5719грн., квітень 2012р. - у сумі 6433грн., травень 2012р. - у сумі 4312грн., червень 2012р. - у сумі 10496грн., т.я. господарські операції з контрагентами - ТОВ «ТК «Смарт» та ТОВ «Соло-25», проведені з повним дотриманням законодавчих вимог, та належним чином оформленням необхідних документів бухгалтерського обігу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням по справі, позивач надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 15.03.2013р. по 20.03.2013р. на підставі направлення від 14.03.2013р. №000898/687, виданого Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, інспектором податкової служби І рангу, Барановою Оксаною Олександрівною, згідно з вимогами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, з урахуванням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772, та відповідно до Наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 14.03.2013р. №751 «Про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ «Електро Центр» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» за податковий період травень-червень 2012року, ТОВ «Соло-25» за податковий період лютий-травень 2012», проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Електро Центр» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» за податковий період травень-червень 2012року, ТОВ «Соло-25» за податковий період лютий-травень 2012р.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС складено Акт №2068/22-1/37477495 від 27.03.2013р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електро Центр» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ТОВ «ТК «Смарт» за податковий період травень-червень 2012року, ТОВ «Соло-25» за податковий період лютий-травень 2012р.», у висновках якого наголошено, що фахівцями податкового органу під час проведення перевірки встановлено порушення Товариством вимог п.п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 41192грн., у т.ч. у розрізі податкових періодів: лютий 2012р. - у сумі 14232грн., березень 2012р. - у сумі 5719грн., квітень 2012р. - у сумі 6433грн., травень 2012р. - у сумі 4312грн., червень 2012р. - у сумі 10496грн.

На підставі складеного Акта перевірки №2068/22-1/37477495 від 27.03.2013р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС 10.04.2013р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001072210 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 51490,00 грн.

Не погодившись з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Електро Центр» звернулось до Державної податкової служби в Одеській області з первинною скаргою (від 17.04.2013р. б/н) про його скасування, за результатами розгляду якої ДПС в Одеській області прийнято рішення №1170/10/10-2007 від 01.06.2013р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 10.04.2013р. №0001072210, а скаргу директора ТОВ «Електро Центр» Жабко І.М. - без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням, ТОВ «Електро Центр» звернулось з повторною скаргою (від 11.06.2013р. б/н) до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої Міністерством 02.07.2013р. прийнято рішення №6005/6/99-99-10-01-15 Про результати розгляду повторної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 10.04.2013р. №0001072210, а також рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані, документально не підтверджені, та не відповідають приписам чинного податкового законодавства.

Судова колегія погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Так, за нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Позивачем надано до суду первинні документити, а саме: рахунки, накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури.

Однак, суд не може обмежуватись виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту та валових витрат, визначених постачальником. При цьому необхідною умовою є те, що подані документи у сукупності повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на отримання податкової вигоди, тобто відомості у представлених документах повинні бути достовірними.

Судом встановлено що підставою для заниження ТОВ «Електро Центр» податку на додану вартість на суму 41192 гривень слугували фінансово-господарські операції між ТОВ «Електро Центр» та ТОВ «ТК «Смарт», ТОВ «Соло-25».

Так з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Електро Центр» (Покупець) та ТОВ «Торгова компанія «Смарт» (Постачальник), був укладений Договір поставки №28/05-17 від 28.05.2012р., згідно з п.п.1.1,1.2 якого відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю кабельно-провідну та електротехнічну продукцію. Кількість, найменування (характеристики, асортимент) конкретних партій товарів вказуються у супровідних документах на товар.

Крім того, 01.02.2012р. між ТОВ «Електро Центр» (Покупець) та ТОВ «Соло-25» був укладений Договір поставки №01/02-12, згідно з п.п.1.1,1.2 якого відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю кабельно-провідну та електротехнічну продукцію. Кількість, найменування (характеристики, асортимент) конкретних партій товарів вказуються у супровідних документах на товар.

Подані Товариством первинні документи не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999року №996-XIV (зі змінами та доповненнями), а також Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), оскільки зі змісту вказаних документів, не можливо встановити в якому, зокрема, обсязі, поставлено кабельно-провідну та електротехнічну продукцію, та яким чином визначалися та вираховувалися їх вартісні показники.

Наведені факти є юридично значимими для даної справи, оскільки свідчать про недостовірність відомостей у поданих платником (позивачем у справі) первинних документах, а відтак відповідні документи не можуть бути розцінені як такі, що мають силу первинних документів та підтверджують факт надання робіт (послуг) у дійсності.

Податкові наслідки у вигляді реалізації платником права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного прибутку на суму понесених витрат правомірні лише при наявності документів, що відповідають критеріям достовірності та здатності підтвердити реальність господарської операції.

Крім того, податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, видані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності даних Підприємств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставним.

Судова колегія не приймає до уваги надані в судовому засіданні позивачем документи, на підтвердженння реальності здійснення господарської операції, оскільки вони не стосуються матеріалів справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджуєтьсяз з висновком суду першої інстанції, про те, що позовні вимоги не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам чинного податкового законодавства, а тому не підлягають задаволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Центр» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 24.01.2014 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.