ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.05.09 Справа № 18/71пн(10/273пн)
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації, м. Луганськ
до закритого акціонерного товариства «Народна фінансово–страхова компанія «Добробут»(м. Київ) в особі Луганського представництва ЗАТ «Народна фінансово–страхова компанія «Добробут», м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –
Свердловське міське управління земельних ресурсів, м. Свердловськ Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –
Служба автомобільних доріг України у Луганській області, м. Луганськ
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників:
від заявника: Шидлаускас П.В., посв. від 09.10.2006;
від позивача: Мельник О.М. за дов. від 25.03.2008;
від відповідача: Клепіков Г.Л. за дов від 15.04.2009;
від 3-ї особи (Свердловське міське управління земельних ресурсів): не прибув;
від 3-ї особи (Свердловське міське управління земельних ресурсів): Секірський А.В. за дов. від 09.04.2009;
викликана посадова особа головного управління Держкомзему у Луганській області:
Пожидаєв Є.В. за дов від 07.05.2009.
Суть спору: прокурором заявлено вимоги про спонукання відповідача привести самовільно зайняту земельну ділянку у належний до використання стан та повернути її позивачу.
Заявами від 19.06.2008 та від 1407.2008 прокурор уточнив свої вимоги та просить зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну площею 0,0030 від розташованого на ній павільйону розміром 6 на 3 метри, який використовується відповідачем для надання страхових послуг населенню.
Свердловське міське управління земельних ресурсів та головне управління Держкомзему у Луганській області підтримали позовні вимоги прокурора.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він правомірно користується спірною земельною ділянкою на підставі дозволу на розміщення малої архітектурної форми від 24.07.2006 № 00289/71/05-06, який виданий ДП «Український дорожній сервіс».
Відповідач також зазначив, що права позивача (Луганської обласної державної адміністрації) не порушені, так як спірна земельна ділянка віднесена до земель Бірюківської селищної ради Свердловського району.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, третіх осіб та викликану особу, суд
В С Т А Н О В И В:
Прокурор в позовній заяві вказав, що відповідач у порушення вимог земельного законодавства самовільно (без оформлення правовстановлювальних документів на землю) зайняв земельну ділянку площею 0,0030 га та встановив на ній павільйон розміром 6 на 3 метри для надання страхових послуг населенню (реалізації страхових полісів).
Прокурор зазначив, що вказана земельна ділянка розташована за межами населених пунктів, на території, яка враховується в Бірюківській селищній раді Свердловського району Луганської області, біля магістральної автомобільної дороги державного значення М-03 Київ - Харків- - Довжанський км 875+960, праворуч, по ходу кілометражу, у прикордонного пункту «Довжанський».
На підставі вказаних доводів та ст. 212 Земельного кодексу України прокурор заявив вимоги про спонукання відповідача звільнити самовільно зайняту ним вищевказану земельну ділянку.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він правомірно користується спірною земельною ділянкою на підставі дозволу на розміщення малої архітектурної форми від 24.07.2006 № 00289/71/05-06, який виданий ДП «Український дорожній сервіс».
Відповідач також зазначив, що права позивача (Луганської обласної державної адміністрації) не порушені, так як спірна земельна ділянка віднесена до земель Бірюківської селищної ради Свердловського району.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, третіх осіб та представника головного управління Держкомзему у Луганській області, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:
10.08.2004 позивач звернувся до Свердловської міської ради з заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 20 м2, яка розташована біля пункту пропуску «Должанський», для будівництва пункту для надання страхових послуг.
17.11.2004 уповноваженою комісією Свердловської міської ради був складений Акт вибору земельної ділянки для розміщення пункту для надання страхових послуг населенню ЗАТ «НФК «Добробут».
У вказаному Акті зазначено, що площа земельної ділянки орієнтовною складає 30 м2, ділянка знаходиться на землях Бірюківської селищної ради Свердловського району в районі КПП «Довжанський», ділянка віднесена до категорії земель автомобільного транспорту.
У висновках, які є додатком до вказаного Акту, зазначено, що обстежена земельна ділянка придатна для розміщення пункту для надання страхових послуг населенню.
Місцезнаходження земельної ділянки визначено на Плані території, прилеглої до КПП «Должанський», який є додатком до вищевказаного Акту вибору земельної ділянки.
03.08.2006 Службою автомобільних доріг України у Луганській області відповідачу був виданий Дозвіл від 24.07.2006 № 00289/71/05-06 на розміщення малої архітектурної форми на землях дорожнього господарства вздовж автомобільної дороги М-03 Київ –Харків –Довжанський (місце розташування малої архітектурної форми: Км 875 + 960 м, праворуч, біля прикордонного пропускного пункту «Довжанський»у Луганській області; площа земельної ділянки, що надається для розміщення МАФ: орієнтовно –0,011 га, відстань від крайки існуючої частини автодороги до об’єкта становить 10 метрів).
Вказаний Дозвіл включає в себе схему розміщення малої архітектурної форми на якій графічно, з прив’язкою на місцевості, визначено місцезнаходження павільйону відповідача для надання страхових послуг.
29.09.2006 Бірюківською селищною радою Свердловського району прийнято рішення № 69, яким відповідачу було узгоджено місце розташування земельної ділянки площею 30 м2 в районі МАПП «Должанський»для розміщення павільйону страхового агента.
Цим же рішенням Бірюківська селищна рада зобов’язала відповідача оформити документи на право користування земельною ділянкою згідно діючому законодавству.
23.11.2006 аналогічне рішення (про погодження відповідачу місця розташування земельної ділянки для розміщення пункту для надання страхових послуг) було прийняте Свердловською міською радою (рішення від 23.11.2006 № 94).
До теперішнього часу (дати розгляду справи в суді) відповідач документи на право користування земельною ділянкою не оформив.
Вказана земельна ділянка за даними державного земельного кадастру (довідка управління Держкомзему у м. Свердловську від 06.05.2009 № 07/2867):
- розташована за межами населених пунктів на території Бірюківської селищної ради Свердловського району Луганської області;
- по формам звітності 6-зем, 2-зем враховується за Службою автомобільних доріг України у Луганській області.
За даними державного земельного кадастру (довідка управління Держкомзему у м. Свердловську від 06.05.2009 № 07/2867) документи на право користування землею Службою автомобільних доріг України у Луганській області у встановленому законом порядку не оформлені.
Згідно п. 12 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка розташована за межами населених пунктів, при чому розмежування земель державної та комунальної власності не проведено (що підтверджується вищевказаними матеріалами справи та визнано усіма учасниками судового процесу), повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою на підставі п. 12 Розділу X. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України належать Луганській обласній державній адміністрації (позивачу по справі), так як іншого відповідного органу виконавчої влади немає.
Таким чином, прокурором правильно визначено позивача по справі.
Згідно ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату початку використання відповідачем спірної земельної ділянки та на дату пред’явлення позову) приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, яка діє на даний час) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідач самовільно, без одержання рішення органу виконавчої влади та оформлення відповідного права на спірну земельну ділянку, розмістив на ній павільйон (пункт) для надання страхових послуг населенню, що підтверджується матеріалами справи.
Факт розміщення на спірній земельній ділянці площею 0,0030 га (30 м2) павільйону для надання страхових послуг населенню підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.12.2005 та від 09.02.2006, приписами про усунення порушень законодавства від 02.12.2005 № 34 та від 09.02.2006 № 3, протоколами про адміністративне правопорушення від 02.12.2005 № 31 та від 09.02.2006 № 3, постановами про накладення адміністративного стягнення від 02.12.2005 № 80 та від 09.02.2006, а також визнано відповідачем у письмових поясненнях від 13.06.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України).
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України).
За таких обставин, позов про спонукання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, підлягає задоволенню.
Доводи відповідача про те, що він правомірно користується спірною земельною ділянкою на підставі дозволу на розміщення малої архітектурної форми від 24.07.2006 № 00289/71/05-06, який виданий ДП «Український дорожній сервіс», а також доводи про те, що він не повинен оформлювати право користування земельною ділянкою відповідно до вимог Земельного кодексу України, не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх безпідставністю та незаконністю.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч. 2 ст. 3 ЗК України).
Земельне законодавство включає Земельний кодекс України, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин (ч. 1 ст. 4 ЗК України).
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель (ч. 2 ст. 4 ЗК України).
Відносини, пов’язані з одержанням Дозволу про який вказує відповідач, врегульовано Порядком видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування, затвердженим наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.09.2005 № 414 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2005 за № 1266/11546 (далі –Порядок).
Згідно п. 1.4. Порядку останній установлює засади взаємовідносин між Державною службою автомобільних доріг України, Службами автомобільних доріг в АР Крим, областях та в м. Севастополі або іншими державними підприємствами, установами і організаціями, що належать до сфери її управління (далі - Органи), та особами, які користуються землями дорожнього господарства, та регламентує питання експертного обстеження місця розташування об'єктів, підготовки обґрунтувань та висновків щодо видачі дозволів на розміщення об'єктів, технічних умов, ордерів на право виконання робіт, здійснення контролю за виконанням технічних умов та цільовим використанням ділянок на землях дорожнього господарства суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1.5. вказаного Порядку, надання у тимчасове користування земельних ділянок уздовж автомобільних доріг загального користування здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, Дозвіл, про який вказує відповідач, не правовстановлювальним документом на земельну ділянку, а є лише одним з додаткових дозвільних документів (крім правовстановлювальних документів на землю), який дозволяє розташовувати певні об’єкти на землях дорожнього господарства або суміжних з ними землях, уздовж автомобільних доріг загального користування.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.
Щодо виконання вказівок Вищого господарського суду України, які містяться у постанові від 15.01.2009 по даній справі:
В ході повторного розгляду справи судом з’ясовано місцезнаходження спірної земельної ділянки, її межі та знаходження на ній об’єктів відповідача; з’ясовано режим цієї ділянки (про все це вказано вище у даному рішенні); відомості із книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю, постійного користування землею із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок витребувати та дослідити неможливо у зв’язку з відсутністю такових у природі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Закритому акціонерному товариству «Народна фінансово–страхова компанія «Добробут»(м. Київ) в особі Луганського представництва ЗАТ «Народна фінансово–страхова компанія «Добробут»(м. Луганськ, вул. Херсонська, 33/203, ідентифікаційний код 31093336) звільнити земельну ділянку площею 0,0030 га, розташовану за межами населених пунктів, на території, яка враховується в Бірюківській селищній раді Свердловського району Луганської області, вздовж автомобільної дороги державного значення М-03 Київ –Харків –Довжанський, від павільйону розміром 6 на 3 метри, який використовується для надання страхових послуг населенню (місце розташування павільйону: вздовж автомобільної дороги державного значення М-03 Київ –Харків –Довжанський, Км 875 + 960 м, праворуч, біля прикордонного пропускного пункту «Довжанський»у Луганській області), (місце розташування павільйону також графічно, з прив’язкою на місцевості, визначено на Схемі розміщення малої архітектурної форми, яка є складовою частиною Дозволу від 24.07.2006 № 00289/71/05-06 на розміщення малої архітектурної форми на землях дорожнього господарства вздовж автомобільної дороги М-03 Київ –Харків –Довжанський, який видано Службою автомобільних доріг Луганської області закритому акціонерному товариству «Народна фінансово–страхова компанія «Добробут»); наказ видати.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Народна фінансово–страхова компанія «Добробут»(м. Київ) в особі Луганського представництва ЗАТ «Народна фінансово–страхова компанія «Добробут», м. Луганськ, вул. Херсонська, 33/203, ідентифікаційний код 31093336, на користь:
- Державного бюджет?у України державне мито в сумі 85 грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31118095700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22090200, символ звітності банку 095; наказ видати.
- Державного бюджет?у України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; одержувач коштів: УДК у м. Луганську, ідентифікаційний код 24046582, п/р 31211259700006 в ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікацій 22050000, символ звітності банку 259; наказ видати.
08 травня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 13 травня 2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко
Судове рішення № 3682182, Господарський суд Луганської області було прийнято 08.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/71пн(10/273пн). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: