Рішення № 3682008, 12.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09 Справа№ 24/40

За позовом: Приватного підприємства фірми „Ураган”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Зест Лтд”, м.Львів

Про стягнення 2505,71грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Підгайна Н.Й. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 2505,71грн., в т.ч.: 2338,75грн. основного боргу, 155,05грн. втрат від інфляції та 11,91грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25.11.2008 року за видатковою накладною №УР-0007873 позивач поставив відповідачеві товар на суму 13 456,75грн., який відповідач оплатив частково в сумі 11 118,00грн.. Заборгованість відповідача становить 2 338,75грн. Як зазначає позивач у позовній заяві, 10.02.2009 року позивач надіслав відповідачеві лист ФХ№4,76/10-02 з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар. Вказана вимога залишена останнім без відповіді та без задоволення. На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховані та заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 155,05грн. та 3% річних в сумі 11,91грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, повідомив про сплату відповідачем 1800,00грн. основного боргу, тому просить припинити провадження у справі в цій частині вимог, решту вимог, а саме - 538,75грн. основного боргу, 155,05грн. втрат від інфляції та 11,91грн. 3 % річних., підтримує.

Відповідач явку представника в жодне судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, відзиву на позов, будь-яких заперечень проти позову чи пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 20.03.2009р., 06.04.2009Р.та 27.04.209року поштових відправлень, які є у матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

По видатковій накладній №УР-0007873 від 25.11.2008року позивач поставив відповідачеві товар на суму 13 456,75грн.

Факт отримання товару підтверджується поданою суду довіреністю серії ЯПН №058694 від 24.11.2008року, виданою відповідачем уповноваженій особі на отримання товару від позивача, а також підписом цієї особи на вищевказаній видатковій накладній.

Видаткова накладна та довіреність на отримання товару додані до матеріалів справи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оплатив товар частково в сумі 11 118,00грн. Заборгованість відповідача станом на 01.01.2009р. становила 2338,75грн. (13456,75 –11118,00), що підтверджено актом звірки від 01.02.2009року, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

10.02.2009року позивач надіслав відповідачеві лист за №4,76/10-02 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 2338,75грн., який залишений без задоволення.

Після подання позову до суду (позов подано 11.03.2009року) відповідач сплатив суму 1800,00грн., а саме:

25.03. 2009 року –1000,00грн.;

06.04.2009р –500,00грн.;

22.04.2009р. –300,00грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 538,75грн. (2338,75 –1800,00).

На день вирішення спору доказів сплати боргу в сумі 538,75грн. суду не подано.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення 155,05грн. втрат від інфляції та 11,91грн. 3 % річних, що нараховані за період 28.11.2008року по 06.03.2009року.

Розрахунки втрат від інфляції та 3% річних додані до позовної заяви.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що в накладній №УР-0007873 від 25.11.2008року строк оплати товару не встановлений. Відтак, в силу ст.530 ЦК України відповідач зобов”язаний був оплатити товар у 7-денний строк з дня отримання вимоги №4,76/10-02 від 10.02.2009 року, тобто, до 21.02.2009р.( з урахуванням строку доставки кореспонденції).

На день вирішення спору сума основного боргу становить 538,75грн., яка є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 538,75грн. законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення. Щодо стягнення решти основного боргу провадження у справі належить припинити на підставі п.1/1 ст.80 ГПК у зв”язку з відсутністю предмета спору.

З огляду на те, що прострочення виконання зобов”язання має місце з 21.02.2009р., тому нарахування втрат від інфляції та 3% річних за період з 28.11.2008року до 21.02.2009р. є безпідставним. Втрати від інфляції та 3% річних підлягають до задоволення частково: 35.01грн. втрати від інфляції та 2,69грн та 3% річних за період з 21.02.09року по 06.03.09р.

В стягненні решти сум втрат від інфляції та 3% річних належить відмовити.

Враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно до суми боргу, яка була станом на день подання позову до суду, та присудженим до стягнення втратам від інфляції і 3% річних.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, п.1/1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Зест Лтд”, ідентифікаційний код 20771805, адреса: м.Львів, вул..Зелена,309, на користь Приватного підприємства фірми „Ураган”, ідентифікаційний код 23947676, адреса: м.Львів, вул.Богданівська,11, - 538,75грн. основного боргу, 35.01грн. втрат від інфляції, 2,69грн. 3% річних, 96.73грн. держмита та 111,91грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В частині стягнення 1800,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Хабіб М.