Рішення № 3681889, 24.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/185

24.04.09

За позовом дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка - М"

до товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл"

про стягнення 200 812,55 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Вангородський І.Я.(дов. від 18.11.2008)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги дочірнього підприємства Фірми "Екотехніка - М" до товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" про стягнення заборгованості в розмірі 200 812,55 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором поставки № 2403/1-Б від 24.03.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2009 порушено провадження у справі № 50/185 та призначено до її розгляду на 03.04.2009.

Представник відповідача в судове засідання 03.04.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі. В зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи був відкладений на 24.04.2009.

В судовому засіданні 24.04.2009 представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судові засідання 03.04.2009 та 24.04.2009 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008 дочірнє підприємство Фірма "Екотехніка - М" (далі – позивач, постачальник за договором) та товариство з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (далі –відповідач, покупець за договором) уклали договір поставки № 2403/1-Б (далі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору позивач зобов'язався передати у встановлені терміни товар у власність відповідача, відповідно до поданого останнім замовлення, а відповідач – зобов’язався приймати товар та сплатити його вартість.

Згідно положень п. 1.2. право власності на товар переходить по покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник зобов’язався прийняти від покупця замовлення на постачання товару за адресою, вказаною в замовленні, своїми транспортними засобами та за свій рахунок.

Асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначаються у товарних (товарно-транспортних) накладних, які мають відповідати замовленню (п.2.5 договору).

Умовами пункту 2.7 договору сторони визначили, що постачальник зобов’язаний разом з кожною партією товарів передати покупцеві документи, що мають відношення до цього товару та є обов’язковими для поставки, а саме: товарну накладну; товарно-транспортну накладну; санітарно-гігієнічний висновок; посвідчення якості товару; ветеринарне свідоцтво; технічний паспорт та інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість, безпеку та справжність товару.

Відповідно до п. 3.1 договору товар, що поставляється повинен відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством.

Відповідно до положень розділу 5 договору сторони погодили, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними на постачання товару за даним договором. Ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ та включає вартість поставки товару постачальником.

Згідно умов п. 5.5. договору покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 35 банківських днів з моменту отримання товару

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 200 812,55грн грн. відповідно до видаткових накладних згідно додатку № 1 до позовної заяви ( в матеріалах справи)

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за вищевказаним договором становить 200 813,55 грн., що також визнається відповідачем –в матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт взаємозвірки від 01.11.2008.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки № 2403/1-Ю від 24.03.2008 в сумі 200 812,55 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 200 812,55грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 29; код ЄДРПОУ 34482413, р/р 26005013000433 в Філії “КРД “ВАТ ВТБ Банк”, МФО 380195, чи з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка - М" (03680, м. Київ, пр-т. Ак. Палладіна, 46/2, корп.3; код ЄДРПОУ 24363204; р/р 26004175 в КБ “Кредитпромбанк” м. Київ, МФО 300863) основний борг в сумі 200 812 (двісті тисяч вісімсот дванадцять)грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 008 (дві тисячі вісім) грн. 13коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 29.04.2009