Рішення № 3681774, 07.05.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2009 р. Справа № 18/12

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш"

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Літа Плюс"

про стягнення 47865 грн. 23 коп.

Суддя Гудак А.В.

В засіданні були присутні:

Від позивача : Шелемей В.В. дов. 1 від 20.01.09р.

Від відповідача : Берун Р.В. дов. б/н від 02.04.09р.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України судом роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - ТзОВ "Фреш" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача ТзОВ "Літа Плюс" 47865 грн. 23 коп. в т.ч. 38341,89грн. - суми основного боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних, пені в сумі 3023,34 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення щодо суми позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 40236,60 грн. в т.ч: 37341,89грн. - основний борг, який зменшено на 1000 грн., оскільки відповідач після подачі позову до господарського суду частково погасив основний борг на суму 1000 грн. ( 38341,89 грн. - 1000грн.), інфляційні за період з 24.03.09р. по 27.04.09р. в сумі 522,79 грн., 3% річних за період з 24.03.09р. по 27.04.09р. в сумі 107,42 грн., пені в сумі 2264,50 грн. за період з 17.09.08р. по 06.02.09р., а також судові витрати: державне мито 484,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Представник відповідача визнає лише основний борг у сумі 37341,89грн., інфляційні у сумі 522,79 грн. та 3% річні у сумі 107,42 грн., щодо стягнення пені у сумі 2264,50 грн. просить суд відмовити за безпідставністю позовних вимог, про що зазначив у відзиві (а.с.145 ).

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи і дослідженні в судовому засіданні докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш" ( Постачальник ) та товариством з обмеженою відповідальністю "Літа-Плюс" ( Покупець ) укладено Договір поставки № 10/01 від 30 грудня 2006 року (а.с.8-11).

Згідно п. 1.1 Договору поставки №10/01 від 30.12.06. року ( надалі Договір поставки ) постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, загальна кількість якого його часткове співвідношення ( асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами та ціна визначаються специфікацією, що погоджена Сторонами та є невід'ємною частиною даного Договору ( п.1.2 ).

Відповідно до даного Договору поставки позивачем поставлено відповідачу партії товару на загальну суму 47841 грн. 70 коп., що підтверджено видатковими накладними № 0050003709 від 03.09.08р. ( а.с.16-20 ), № 0050003876 від 17.09.08р. ( а.с. 26-28 ), № 15 від 25.09.08р. ( а.с. 33-34 ), № 286 від 13.10.08р. ( а.с. 39 ), № 412 від 20.10.08р. ( а.с. 44 ), № 521 від 27.10.08р. ( а.с. 49 ), № 723 від 11.11.08р. ( а.с. 54-56 ), № 823 від 18.11.08р. ( а.с. 62-63 ), № 1002 від 28.11.08р. ( а.с. 68-69 ), № 1081 від 08.12.08р. ( а.с 74 ), № 1227 від 23.12.08р. ( а.с. 79-80 ).

Оплата товару згідно п. 4.6 Договору поставки здійснюється по факту отримання товару відповідачем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Підставою для перерахування коштів є товарно-транспортна накладна або накладна, оформлена згідно вимогами чинного законодавства, за підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця, а також податкова накладна.

Відповідач свої зобов'язання згідно Договору поставки по оплаті товару не виконав, а тому позивач 20.01.09р. направив на адресу відповідача претензію № 3 на суму 47841,89 грн. ( а.с. 12 ), яка оплачена відповідачем частково в сумі 3000 грн.

Окрім того, відповідач частково сплатив до подачі позову 6500 грн., що підтверджено банківськими виписками які знаходяться в матеріалах справи ( а.с. 92-97 ): від 03.03.09р. на суму 1000 грн., від 02.03.09р. на суму 1000 грн., від 02.03.09р. на суму 2000 грн.. від 26.02.09р. на суму 1000 грн., від 23.02.09р. на суму 1000 грн., від 18.02.09р. на суму 500 грн., від 16.02.09р. на суму 1000 грн.

Врахувавши всі попередні оплати сума заборгованості основного боргу становить 38341грн. 89 коп. Окрім того, відповідач сплатив 1000 грн. після порушення справи, про що подано доказ: платіжне доручення № 225 від 18.03.09р. ( а.с. 120 ).

Врахувавши всі попередні оплати сума заборгованості основного боргу становить 37341,89 грн.

Згідно п. 8.3 Договору поставки, за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості простроченого платежу, за кожен день прострочки.

На момент подання позову до суду неустойка становила 3023,34 грн., позивач зменшив суму пені, яка становить - 2264,50 грн. за період з 17.03.08р. по 06.02.09р. ( а.с. 98 ).

Згідно статті 530 ЦК України, якщо строк ( термін ) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Позивач здійснив нарахування інфляційних в сумі 522 грн. 79 коп. за період з 24.03.09р. по 27.04.09р. та 3% річних в сумі 107 грн. 42 коп. за період з 24.03.09р. по 27.04.09р.

Судом не приймаються доводи відповідача щодо безпідставності нарахування пені за період з 23.12.08 по 24.03.09,оскільки поставка товару у 2008 році відбувалася не на підставі договору № 10/01 від 30.12.06. Дані доводи спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, зокрема відповідно до п.11.2 договору поставки № 10/01 від 30.12.06при відсутності пропозиції про розірвання даного договору, на протязі останього календарного місяця поточного року, з будь-якої сторони, договір ввжається автоматично пролонгований на слідуючий календарний рік. Тобто згідно п.11.1 договору він діяв до 31.12.07р. Відомостей щодо розірвання даного договору відповідач суду не надав, то даний договір поставки і його умови відповідно до п.11.2 автоматитчно пролонговані на 2008 рік.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості по Договору поставки № 10/01 від 30.12.06р. у сумі 40236 грн. 60 коп. в т.ч: 37341,89грн. - основний борг, інфляційні в сумі 522,79 грн., 3% в сумі 107,42 грн., пені в сумі 2264,50 грн. є підставною та підлягає задоволенню на підставі ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються відшкодування на користь позивача витрат по сплаті держмита у сумі 402, грн.37 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Літа Плюс" (м.Рівне, вул. Млинівська, 20, код ЗКПО 31894679) на користь ТзОВ "Фреш" (м.Львів, вул. Промислова 53, код ЄДРПОУ 23956445) 40236 ( сорок тисяч двісті тридцять шість ) грн. 60 коп. в т.ч.: 37341 ( тридцять сім тисяч триста сорок одна ) грн. 89 коп. - основний борг, 522 (п'ятсот двадцять дві ) грн. 79 коп. збитків, завданих внаслідок інфляційних процесів, 107 ( сто сім ) грн. 42 коп. 3% річних, 2264 ( дві тисячі двісті шістдесят чотири ) грн. 50 коп. - пені, судових витрат в сумі 402 грн. 37 коп. - державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

повний текст рішення підписано"18" травня 2009 року