Постанова № 36817476, 21.01.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р.Справа № 915/1722/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Філінюк І.Г.

Воронюка О.Л.

склад колегії суддів змінено розпорядженням №74 від 20.01.2014р.

При секретарі Філончук Т.М.

За участю представників сторін:

Від ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3, довіреність № 1520 від 10.09.13;

Від ПАТ "Райффайзен банк Аваль" - Байрамов О.В., довіреність № 1278/13, від 26.07.13;

Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09 грудня 2013 року

по справі № 915/1722/13

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відділ державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції

про: визнання припиненим договору іпотеки № 356 від 25.02.2008 р.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (в подальшому за текстом - ФОП ОСОБА_2) звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про визнання припиненим договору іпотеки № 356 від 25.02.2008 р., посвідченого нотаріально, а також про зобов'язання відповідача у місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили внести відомості до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень - про припинення обтяження та зняття заборони відчуження предмету іпотеки.

Свої позовні вимоги, з урахуванням уточнень позову від 19.11.2013 р., позивач обґрунтовує приписами ч. 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», та вказує на те, що прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки проводилися тричі, але визнавалися такими, що не відбулися та відповідач не скористався правом, наданим йому ч. 1 ст. 49 зазначеного Закону, і не придбав предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013 р. (суддя Фролов В.Д.) позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 задоволені. Визнано припиненим договір іпотеки № 356 від 25.02.2008 р., предметом якого є: 1) житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 365,2 кв. м., житловою площею 84,6 кв. м.; 2) земельна ділянка для обслуговування житлового будинку розміром 0,15 га, кадастровий номер 4820355700:02:068:0001, яка знаходиться за вказаною адресою, та які належать на праві власності ОСОБА_2 Також судом було застосовано наслідки припинення іпотеки шляхом зняття обтяження та заборони відчуження зазначеного вище нерухомого майна. З відповідача на користь позивача стягнуто 1147 грн. судового збору.

Не погоджуючись з цим рішенням, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки були проведені з порушенням Закону України «Про іпотеку» та не могли бути законною підставою для припинення іпотеки.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Іпотека за своєю правовою природою є забезпеченням виконання зобов'язання, окремим видом застави. Правовідносини іпотеки регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Водночас, іпотека покладає на іпотекодавця певні обмеження щодо розпорядження належним йому майном, призводить до встановлення відповідних витрат стосовно страхування предмета іпотеки та його зберігання у відповідності до ст.ст. 8, 10 Закону України «Про іпотеку».

За загальним правилом, встановленим ч. 1, 2 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Натомість, у відповідності до ч. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Так, згідно із ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Захист цивільних прав та інтересів судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів виступає припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Такі підстави визначені главою 50 ЦК України.

Крім цього, право застави припиняється на підставах, встановлених статтею 593 ЦК України, а щодо іпотеки, як її окремого виду, також й статтею 17 Закону України «Про іпотеку». Ними є: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Згідно до частини другої зазначеної норми якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про іпотеку»).

Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та гр. ОСОБА_2, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 10/01-04/08-108 від 25.02.2008 р., укладений договір іпотеки, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 356, предметом якого виступало нерухоме майно, а саме: 1) житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 365,2 кв. м., житловою площею 84,6 кв. м.; 2) земельна ділянка для обслуговування житлового будинку розміром 0,15 га, кадастровий номер 4820355700:02:068:0001, яка знаходиться за вказаною адресою, та які належать на праві власності ОСОБА_2

Через порушення умов кредитного договору за позивачем утворилась заборгованість перед відповідачем.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.09.2011 р. по справі № 5016/2498/2011(16/200) задоволено позов ПАТ «Райффайзен банк Аваль» про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості по кредиту в сумі 701 107,81 грн., державного мита в сумі 7011,08 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції від 21.10.2011 р. було відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 12.10.2011 р. по справі № 5016/2498/2011 (16/200) про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» боргу в сумі 708 354,89 грн.

В межах відкритого виконавчого провадження 08.11.2011 року проведено опис й арешт майна боржника, а саме: житлового будинку разом з земельною ділянкою площею 0,15 га розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

18.11.2011 року постановою державного виконавця до участі у виконавчому провадженні залучено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання з метою визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника. Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП «Експерт Капитал» ринкова вартість житлового будинку за вказаною вище адресою, з урахуванням вартості земельного ділянки, становить 1 467 700 грн. Дана оцінка погоджена ПАТ «Райффайзен банк Аваль» листом № С15-120-1-12-178 від 27.02.2012р.

10.05.2012 року між Арбузинським відділом ДВС та Миколаївською філією ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» укладено договір № 11/144/12/і-144 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

Перші прилюдні торги, призначені на 01.06.2012 р., - не відбулися.

21.06.2012 року державним виконавцем Арбузинського відділу ДВС, на підставі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», проведено переоцінку майна шляхом зменшення вартості предмета іпотеки на 20 відсотків. Початкова вартість майна після уцінки становила 1 174 160 грн.

Другі прилюдні торги, що були призначені на 25.07.2012 року, також не відбулися.

06 серпня 2012 року державним виконавцем Арбузинського відділу ДВС, у відповідності до положень ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», проведено переоцінку майна шляхом зменшення вартості на 30 відсотків. Початкова вартість майна після уцінки становила 821 912 грн.

Треті прилюдні торги, призначені на 27.08.2012 року, не відбулися внаслідок відсутності купівельного попиту.

Арбузинським відділом ДВС на адресу стягувача-іпотекодержателя було направлено лист від 31.08.2012 року щодо вирішення питання про залишення непроданого майна за собою, у відповідності до положень ч. 6 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв'язку з відмовою відповідача на підставі листа від 26.09.2012 р. залишити за собою нереалізоване майно, 28.09.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у відповідності до положень п.3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

18 жовтня 2012 року за заявою ПАТ «Райффайзен банк Аваль» державним виконавцем відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 12.10.2011 року по справі № 5016/2498/2011 (16/200) про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» боргу в сумі 708 354,89 грн.

Державним виконавцем відділу ДВС Арбузинського РУЮ повторно було складено акт опису й арешту належного боржнику майна від 06.12.2012 року.

19.06.2013 року на адресу відділу ДВС Арбузинського РУЮ надійшла заява ПАТ «Райффайзен банк Аваль» за вих. № 140-7-0-00-475 від 14.06.2013 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві без подальшого виконання.

Отже, предмет іпотеки пройшов процедуру перших, других та третіх торгів, тобто відбулась процедура реалізації іпотечного майна, прилюдні торги неодноразово визнано такими, що не відбулись, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у встановлений законом строк, не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки, а тому подальше утримання майна під забороною буде призводити до порушення прав ФОП ОСОБА_2 як власника переданого в іпотеку майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 16.11.2011 р. у справі № 5016/2015/2011(16/160), від 30 липня 2013 року у справі № 910/318/13.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана належна правова оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм права.

Твердження ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про порушення закону під час проведення виконавчих дій щодо реалізації іпотечного майна судова колегія вважає неспроможними, оскільки вони не були предметом розгляду у встановленому законом порядку. Доказів оскарження дій держвиконавця відносно реалізації іпотечного майна через прилюдні торги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не надано.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

Посилання скаржника на те, що виконавче провадження проводилося за загальною процедурою без врахування положень Закону України «Про іпотеку», що виключає застосування приписів ст. 49 цього Закону, колегія суддів вважає помилковими.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

При цьому, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Згідно із наказом господарського суду Миколаївської області від 12.10.2011 р. по справі № 5016/2498/2011 (16/200) з ФОП ОСОБА_2 вирішено стягнути на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» борг в сумі 708 354,89 грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження», цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною п'ятою статті 52 цього Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно із ч. 1 ст. 54 зазначеного Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» погодилося на реалізацію іпотечного майна з прилюдних торгів за відсутності коштів позивача у порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку», не заперечувало оцінку предмета іпотеки та не оскаржувало дій держвиконавця.

Відтак, застосування місцевим господарським судом положень статті 49 Закону України «Про іпотеку» у спірних правовідносинах було правомірним, результатом чого стало обґрунтоване й законне рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013 р. по справі № 915/1722/13 - без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2014р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Л. Воронюк