Рішення № 3681746, 27.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.09 Справа № 3/58/09

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства “Медичний технічний центр - Запоріжжя”, м. Запоріжжя

про стягнення за поставку теплової енергії в гарячій воді в сумі 9 703, 43 грн.

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Вознюк А.Л., юрисконсульт, довіреність № 5154/27-19 від 11.09.2008р.

від відповідача: не з’явився

Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП “Медичний технічний центр –Запоріжжя” про стягнення суми 9 703,43 грн. заборгованості за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 209 від 01.10.2002р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, ст. 1, 2, 66, 67, 82 ГПК України, договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 209 від 01.10.2002р.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/58/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 06.04.2009р. об 11 годині 00 хвилин.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.04.2009р. розгляд справи відкладено на 21.04.2009р. о 16 год. 00 хв.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 21.04.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях 06.04.2009р. та 21.04.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 1-14/481 від 26.02.2009р. з урахуванням сплати відповідачем суми 7 703,43 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки теплової енергії в гарячій воді № 209 від 01.10.2002р.в сумі 2 000,00 грн.

Також позивач надав акт звірки взаємних розрахунків за договором № 209 від 01.10.2002р., згідно якому в період з 12.03.2009р. по 25.03.2009р. відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 7 703,43 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2009р. підтвердив факт часткового погашення основної суми заборгованості та визнав суму основного боргу у розмірі 2 000,00 грн. Також відповідач погоджується з вимогою про стягнення з нього 102,00 грн. витрат на держмито і 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (теплопостачальна організація) та ПП “Медичний технічний центр –Запоріжжя” (споживач) було укладено договір поставки теплової енергії в гарячій воді № 209 від 01.10.2002р., за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору (п. 1.2 Договору).

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 30.09.2008р., від 31.10.2008р., від 30.11.2008р., від 31.12.2008р., від 31.01.2009р.

Відповідно до п. 3.2. договору № 209 від 01.10.2002р. споживач зобов’язується виконувати всі умови передбачені договором.

Згідно п. 6.2 договору № 209 від 01.10.2002р. розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання –передачі (п. 6.3 Договору). Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.6 Договору).

Відповідач не виконав умови договору, тому станом на 21.04.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію з урахуванням часткової сплати суми основного боргу, складає 2 000,00 грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір постачання теплової енергії в гарячій воді № 209 від 01.10.2002р.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов’язався оплатити поставлену теплову енергію до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 209 від 01.10.2002р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ПП “Медичний технічний центр –Запоріжжя” грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 2 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки під час судового розгляду відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 7 703,43 грн., а позивач не змінив (не уточнив) предмет позову та не зменшив розмір позовних вимог, в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п.п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Медичний технічний центр –Запоріжжя” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 100-А, р/р 26002301303122 у філії Орджонікідзевського відділення Промінвестбанку, МФО 313333, код ЄДРПОУ 22119477) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на держмито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 7 703 ( сім тисяч сімсот три ) грн. 43 коп. провадження у справі припинити.

Суддя: В.М.Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 27.04.2009р.