Рішення № 3681703, 14.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" травня 2009 р. Справа № 13/054-09

За позовом Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Гребінківської селищної ради, смт. Гребінки, Васильківський район

до Відкритого акціонерного товариства „Саливонківський цукровий завод”, смт. Гребіки, Васильківський район

Третя особа, яка не являє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській області

про визнання недійсним договору

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

прокурор Опанасенко Т.В. - посвдічення №90 від 25.07.2006р.;

від позивача Гребінківської селищної ради Тромса І.Ф. - голова - витяг з рішення №2-І-V від 21.04.2006р.;

від відповідача Назаров І.О. - довіреність б/н від 12.05.2009р.

від РВ ФДМУ по Київській області Аніщенко С.О. - довіреність №46 від 03.11.2008р.;

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Київської області порушено провадження по справі №13/054-09 за позовом Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Гребінківської селищної ради (далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Саливонківський цукровий завод” (далі –відповідач) про визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі /гуртожитку/, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна 14, укладеного між Гребінківською селищною радою та ВАТ «Саливонківський цукровий завод»16.03.06 р. недійсним та зобов'язання ВАТ «Саливонківський цукровий завод»повернути гуртожиток, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна 14, державі в особі Гребінківської селищної ради.

В обґрунтування своїх вимог прокурор виходив з того, що при продажу позивачем відповідачу гуртожитку, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна 14, були порушені норми чинного законодавства України та інтереси держави в спірних житлових правовідносинах в зв’язку з тим, що за змістом ст.ст. 4, 5, 6 Житлового кодексу України гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду України, перебувають у віданні місцевих рад і відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизації не підлягають, а отже і відчуження на користь інших юридичних осіб незаконне.

В судовому засіданні 23.04.2009 р. представник відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті пов’язаних з нею інших справ, що знаходяться на розгляді Васильківського міськрайонного суду Київської області про скасування та визнання протиправними рішень Гребінківської селищної ради від 26.01.2009 р. №315-ХХХІІІ-У, 316-ХХХІІІ-У, 317-ХХХІІІ-У, якими задоволено протести прокурора про скасування рішень Гребінківської селищної ради від 18.11.2004 р. №223-ХІХ-ІУ, від 13.03.2006 р. №372-ХХХІІ-ІУ та №373-ХХХІІ-ІУ, які на думку відповідача є основною підставою подання позову прокурором.

Враховуючи матеріали справи, мотиви клопотання та положення ст.ст. 32-34, 79 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що розгляд даних позовних заяв Васильківським міськрайонним судом Київської області не є обставиною, яка свідчить про неможливість розгляду справи №13/054-09 у зв’язку з чим клопотання відповідача залишено без задоволення.

Ухвалою від 23.04.2009 р. суд залучив до участі у справі №13/054-09 в якості третьої особи, яка не являє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Київській області (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1)

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 14.05.2009 р.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначає, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 02.04.2009 р. оголошувалась перерва до 23.04.2009 р. на 10-00 про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Рішенням сесії №183-ХІУ-ХХ ІУ Гребінківської селищної ради від 11.05.2004 р. надано згоду на прийняття з державної власності у комунальну власність територіальної громади селища Гребінки об'єкти, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Саливонківський цукровий завод», а саме: очисні споруди по вул. Індустріальна; їдальню з гуртожитком по вул. Білоцерківська, 3; два гуртожитки по вул. Південна № 12 та №14.

18.11.2004 р. Гребінківська селищна рада прийняла рішення № 223-ХІХ-ІУ «Про передачу з комунальної власності селищної ради споруд соціальної сфери ВАТ «Саливонківський цукровий завод». Відповідно до вказаного рішення селищна рада передає в користування ВАТ «Саливонківський цукровий завод»з послідуючим викупом об'єкти соціальної сфери, а саме: очисні споруди по вул. Індустріальна; їдальню з гуртожитком по вул. Білоцерківська 3; два гуртожитки по вул. Південна № 12 та №14.

28.02.2006 р. рішенням №15 виконавчого комітету Гребінківської селищної ради визнано право власності на вказані вище об'єкти за Гребінківською селищною радою.

13.03.06 рішенням сесії № 372-ХХХІІ-ІУ «Про надання згоди на продаж об'єктів комунальної власності будівель їдальні з гуртожитком по вул. Білоцерківська, 3 та гуртожитків по вул. Південна, 12, 14 ВАТ «Саливонківський цукровий завод»Гребінківська селищна рада вирішила надати згоду на продаж об'єктів комунальної власності ВАТ «Саливонківський цукровий завод»та доручити ВАТ «Саливонківський цукровий завод»виступити замовником та платником у виготовленні правовстановлюючих документів на ім'я Гребінківської селищної ради.

Крім того, рішенням Гребінківської селищної ради № 373-ХХХІІ-ІУ від 13.03.2006 р. «Про затвердження висновків незалежної експертної оцінки об'єктів комунальної власності та надання дозволу на викуп ВАТ «Саливонківський цукровий завод»будівель їдальні з гуртожитком по вул. Білоцерківська, 3 та гуртожитків по вул. Південна, 12, 14»затверджено висновки про незалежну оцінку вартості об'єктів, а саме: будівлі їдальні з гуртожитком по вул. Білоцерківська, 3, площею 2262,5 м.кв, у сумі 247337 грн. без ПДВ; будівлі гуртожитку по вул. Південна, 12, площею 780,9 м.кв, у сумі 86600 грн. без ПДВ; будівлі гуртожитку по вул. Південна, 14, площею 808,9 м.кв., у сумі 82900 грн. без ПДВ та вирішено продати ВАТ «Саливонківський цукровий завод»зазначені об'єкти комунальної власності без зміни цільового призначення.

09.03.2006 р. Гребінківською селищною радою на підставі рішення виконавчого комітету № 15 від 28.02.06 видано свідоцтво про право власності №САА-132271 від 09.03.2006 р. на нежитлову будівлю, гуртожиток за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Південна, 14 площею 808,9 м.кв відповідно до якого власником зареєстровано Гребінківську селищну раду.

16.03.06 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі /гуртожитку/, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна, 14.

Відповідно до п. 5 вищезазначеного договору продаж зазначеної нежитлової будівлі вчинено за 99480 грн.

Згідно платіжних доручень №855 від 21.03.2006 р. та №854 від 21.03.2006 р. відповідач повністю перерахував на користь позивача 99480 грн. в якості оплати по договору купівлі-продажу нежитлової будівлі /гуртожиток / від 16.03.2006 р.

23.03.06 Васильківським МБТІ зареєстровано право власності на нерухоме майно нежитлову будівлю /гуртожиток з їдальнею/ за ВАТ «Саливонківський цукровий завод».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції, яка діяла на час укладення договору, дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій.

Згідно з ст. 4 Житлового кодексу України жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

У ст. 127 Житлового кодексу України та п.п. 3, 5 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 № 208, передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Суд дійшов висновку, що враховуючи, що в даному випадку згідно свідоцтва про право власності №САА-132271 від 09.03.2006 р. власником нежитлової будівлі - гуртожитка за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Південна, 14 площею 808,9 м.кв зареєстровано Гребінківську селищну раду (комунальна форма власності), то такі жилі будинки - гуртожитки, слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.

Таким чином, за змістом ст.ст. 4, 5, 6 Житлового кодексу України гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду України, перебувають у віданні місцевих рад і відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»приватизації не підлягають.

Проте, як встановлено судом, внаслідок укладення оспорюваного договору-купівлі продажу відбулося відчуження державного житлового фонду –комунального майна, гуртожитку з їдальнею, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна, 14 на користь ВАТ «Саливонківський цукровий завод». Тобто, гуртожиток вибув з державного житлового фонду та увійшов до складу майна, що належить товариству на праві приватної власності.

23.01.2009 р. Васильківським міжрайонним прокурором винесено протести на рішення Гребінківської селищної ради від 18.11.2004 р. №223-ХІХ-ІУ, від 13.03.2006 р. №372-ХХХІІ-ІУ та №373-ХХХІІ-ІУ.

26.01.09 рішеннями Гребінківської селищної ради № 315-ХХХШ-У, № 316-ХХХШ-У, №317-ХХХШ-У «Про протест Васильківської міжрайонної прокурори Київської області»вищезазначені протести прокурора задоволені, а рішення скасовані.

Згідно з ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, відповідно до ч.ч 1,5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене укладений 16.03.06 між відповідачем та позивачем договір купівлі-продажу нежитлової будівлі /гуртожитку з їдальнею/, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна, 14 суперечить вимогам законодавства, а тому вимога прокурора про визнання недійсним такого договору є правомірною і обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Також прокурором заявлено вимогу про зобов'язання ВАТ «Саливонківський цукровий завод»повернути гуртожиток, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна, 14, державі в особі Гребінківської селищної ради.

Відповідно до п. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином вимога про застосування наслідків недійсності правочину також є правомірною та підлягає задоволенню. У зв’язку з визнанням договору купівлі-продажу недійсним та наявністю вимоги про застосування наслідків недійсності суд в порядку двосторонньої реституції зобов’язує ВАТ «Саливонківський цукровий завод»повернути гуртожиток, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна, 14, державі в особі Гребінківської селищної ради, а з Гребінківської селищної ради стягує на користь ВАТ «Саливонківський цукровий завод»99480 грн. отриманих по договору.

Заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги, як обґрунтовані, оскільки не спростовують порушення відповідачем норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Житлового кодексу України щодо відчуження на підставі оспорюваної угоди державного житлового фонду у приватну власність.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин відповідачем не надано суду належних доказів, які б спростовували вимоги прокурора та позивача.

В силу ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Так, відповідно до ст.361 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч.3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.361 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Витрати за розгляд позову відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 85 грн. за вимогу про визнання недійсним договору та в сумі 994,80 грн. за майнову вимогу про зобов’язання повернути майно відповідно до п. 2 ст. 55 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі /гуртожитку/, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна, 14, укладений між Гребінківською селищною радою та ВАТ «Саливонківський цукровий завод»16.03.2006 р.

3. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Саливонківський цукровий завод” (Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Білоцерківська 1; код 00372517) повернути гуртожиток, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. Південна, 14, державі в особі Гребінківської селищної ради.

4. Стягнути з Гребінківської селищної ради (Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Леніна 2; код 04359152) на користь Відкритого акціонерного товариства „Саливонківський цукровий завод” (Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Білоцерківська 1; код 00372517) 99480 (дев’яносто дев’ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. коштів отриманих згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі /гуртожитку/, що знаходиться в селищі міського типу Гребінки, Васильківського району, Київської області, по вул. . Південна, 14, укладеного між Гребінківською селищною радою та ВАТ «Саливонківський цукровий завод»16.03.2006 р.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Саливонківський цукровий завод” (Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Білоцерківська 1; код 00372517) в доход державного бюджету України 1079 (одну тисячу сімдесят дев’ять) грн. 80 коп. державного мита.

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Саливонківський цукровий завод” (Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Білоцерківська 1; код 00372517) в доход державного бюджету (р/р 31211259700001, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ ДКУ у Київській області, код 24074109) 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Наріжний С.Ю.