Рішення № 3681689, 01.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.09 Справа № 22/125/09

Скиданова Ю.О.

за позовом комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-а)

до відповідача комунального підприємства “Дніпрорудненській водоканал” Дніпрорудненської міської ради, (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул.. Леніна, 2/12)

про стягнення 602212,17 грн.,

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача – Скворцова О.О. – довіреність № 01/1287 від 19.12.2008р.

Від відповідача – Скоробагатько Н.С. –довіреність № 91/986 від 01.07.2008р.

03.03.2009р. до господарського суду Запорізької області звернулося комунальне підприємство “Облводоканал” Запорізької обласної ради з позовною заявою до комунального підприємства “Дніпрорудненській водоканал” Дніпрорудненської міської ради, про стягнення 602212,17грн., які складаються з 516616,31грн. –основного боргу; 41424,95грн. –пені; 38992,80грн. –витрат від інфляції та 5178,11грн. –3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2009р. порушено провадження у справі № 22/125/09, засідання суду призначено на 01.04.2009р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для розгляду справи.

У судовому засіданні 01.04.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).

За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 12/201 від 27.02.2009р., суду пояснив наступне. КП “Облводоканал” Запорізької обласної ради уклало договір № 3/08 по надання послуг питного водопостачання від 12.12.2007р. з комунальним підприємством “Дніпрорудненський водоканал”. Згідно з умовами договору № 3/08 від 12.12.2007р. позивач зобов'язується надавати послуги з питного водопостачання, а відповідач своєчасно сплачувати вартість наданих послуг. Позивач свої обов'язки за договором виконав повністю та надав послуги з водопостачання за вересень - жовтень 2008р. на суму 516616,31 грн., що підтверджується актами про надання послуг по відпуску питної води та рахунками на сплату цих послуг. У відповідності із п.8.1. договору № 3/08 від 12.12.2008р. оплата за послуги провадиться на протязі 7-ми календарних днів з моменту отримання акту та рахунку на оплату. Свої зобов'язанні по сплаті вартості наданих послуг відповідач не виконав. Заборгованість, що виникла в період: вересень-жовтень 2008р. складає 516616,31 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 602212,17грн., які складаються з 516616,31грн. –основного боргу; 41424,95грн. –пені; 38992,80грн. –витрат від інфляції та 5178,11грн. –3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив на позовну заяву № 07/112-97 від 27.03.2009р. В якому зазначено, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Крім того, відповідач просить суд відстрочити на три місяці виконання судового рішення у справі № 22/125/09. Необхідність надання відстрочки виконання судового рішення у справі відповідач мотивує важким фінансовим становищем та збитками підприємства за 2008 рік в сумі 1498,0 тис. грн. також звернув увагу суду на те, що відповідач є комунальною установою, яке надає споживачам питну воду і послуги з водовідведення і зупинення роботи підприємства може призвести до незворотних процесів, у зв’язку із чим підприємство не має фінансової можливості виконати рішення суду у справі № 22/125/09 одночасно і у повному обсязі.

Представник позивача проти зазначеного клопотання заперечив.

Судом клопотання прийнято до розгляду.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 12 грудня 2007р. між комунальним підприємством “Облводоканал” Запорізької обласної ради (надалі позивач) та комунальним підприємством “Дніпрорудненській водоканал” Дніпрорудненської міської ради (надалі відповідач) було укладено договір про надання послуг питного водопостачання № 3/08.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов’язався надати послуги з питного водопостачання на господарські, побутові та виробничі потреби в обсязі, передбаченому в п. 2.1. Договору, а відповідач зобов’язався прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку, передбаченому цим договором.

п. 8.1. Договору передбачено, що оплата за послуги проводиться відповідачем грошовими коштами.

Відповідно до п. 8.1.1. Договору розрахунок за надані послуги провадиться на протязі 7-ми календарних днів з моменту отримання акту та рахунку на оплату, які надаються позивачу до 5-го числа місяця, наступного за звітним. У випадку сплати відповідачем суми, що перевищує вартість фактично наданих послуг по водопостачанню, позивач зараховує їх як оплату в наступний період споживання послуг за вартістю згідно п. 7.1. договору.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору, позивачем було надано послуги по відпуску питної води, в період часу з вересня по серпень 2008р., на суму 516616,31грн., що підтверджується актами на відпуск питної води Таврійським ЕЦВ КП “Облводоканал” ЗОР згідно договору № 3/08 від 01.12.2007р. № 256 від 30.09.2008р. та № 282 від 31.10.2008р. На сплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки № 259 від 30.09.2008р. та № 294 від 31.10.2008р. (копії в матеріалах справи).

Відповідачем зобов’язання за Договором не виконані, у зв’язку з чим заборгованість на час судового розгляду спору за період з вересня по жовтень 2008р.складає 516616,31грн.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 516616,31грн. відповідач суду не надав.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків від 30.03.2009р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, відповідно до якого станом на 30.03.2009р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 516616,31грн. (копія в матеріалах справи).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 516616,31грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 41424,95грн.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов’язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 9.1. Договору, який передбачає, що у випадку порушення відповідачем строків проведення розрахунків (п. 8.1. Договору), відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової стави НБУ, що діяла в період прострочки. Період нарахування пені за порушення строків оплати за спожиту воду сторонами не обмежується. Пеня нараховується за весь період прострочки виконання зобов’язань, але не більше 1-го року. Крім сплати пені відповідач несе перед позивачем іншу відповідальність за невиконання грошових зобов’язань, передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені, за період часу з 08.10.2008р. по 20.02.2009р. складає 41424,95грн.

Судом встановлено, що вимога про стягнення пені є законною обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат від інфляції за вересень 2008 року - за період з жовтня 2008р. по січень 2009р. та за жовтень 2008р. - за період з листопада 2008р. по січень 2009р. в сумі 38992,80грн. та 3% річних за період часу з 08.09.2008р. по 23.01.2009р. в сумі 5178,11грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування витрат від інфляції та 3% річних, встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Позивач проти надання відстрочки заперечив.

Проаналізувавши обставини, на які посилався відповідач у заяві, суд визнає доводи відповідача обґрунтованими, а обставини, на які він посилається – винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення у справі № 22/125/09.

На підставі викладеного, заслухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги заяву відповідача про надання йому відстрочки виконання судового рішення у справі і той факт, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи матеріальні інтереси сторін, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача частково, відстрочивши виконання судового рішення у справі на два місяця, про що зазначити у судовому рішенні.

На підставі викладеного суд позовні вимоги задовольняє повністю.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з комунального підприємства “Дніпрорудненській водоканал” Дніпрорудненської міської ради, (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 2/12, п/р 26002301276120 в Дніпрорудненському відділені ПІБ, МФО 313053, код ЄДРПОУ 32597938) на користь комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 180-а, п/р 260024363 ЗОД АППБ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 03327115) 516616(п’ятсот шістнадцять тисяч шістсот шістнадцять)грн. 31коп. - основної заборгованості; 5178(п’ять тисяч сто сімдесят вісім)грн. 11 коп. - 3% річних; 38992(тридцять вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто дві)грн. 80 коп. –витрат від інфляції; 41424(сорок одна тисяча чотириста двадцять чотири)грн. 95 коп. –пені; 6022(шість тисяч двадцять дві)грн. 12коп. державного мита, 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання судового рішення у справі на два місяця з дня набрання рішенням законної сили. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.04. 2008р.