Рішення № 3681649, 19.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 77-99-18

РІШЕННЯ

іменем України

19 травня 2009 року Справа № 9/45(5/22)

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Агроконтинент»

юридична адреса: вул. Колгоспна, 4, с. Любимівка, Каховський район, Херсонська область, 74822

поштоава адреса: вул. Леніна, 22/7, м. Каховка, Херсонська обл., 74800

ВІДПОВІДАЧ: Підприємство споживчої кооперації «Прилуцький консервний завод»

вул. Фрунзе, 23, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500

про стягнення заборгованості 5219,92 грн.

Суддя С.М. Івченко

Представники сторін:

позивача: Сема В.М. довіреність № 1 від 24.02.2009 представник Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК"Агроконтинент"

Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Агроконтинент» подано позов до Підприємства споживчої кооперації „Прилуцький консервний завод” про стягнення 5219,92грн., в т. ч. заборгованості за договором купівлі-продажу від 30.08.2006 р. з врахуванням індексу інфляції , 3% річних.

Письмовою заявою від 16.04.09р. №29 позивач уточнив позовні вимоги та надав уточнений розрахунок суми позову, згідно якого просить стягнути 4543,67грн.

Відповідачем у письмовому відзиві позов заперечується частково, визнається лише сума заборгованості- 2924грн.. У судове засідання представник відповідача не з"явився, причину неявки не повідомив, хоча належним чином відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи і на прохання відповідача справа відкладалась розглядом.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними матеріалами справи без участі представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

30.08.2006 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу.

Пунктом 1.1 договору сторони визначили, що продавець (позивач) зобов"язується передати належний йому товар у власність покупцеві (відповідачу), а покупець зобов"язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу товару на загальну суму 12748,95 грн. згідно накладних від 06.09.06 р. №87, від 19.09.2006 р. №45, від 19.09.2006 р. №46. Факт отримання товару підтверджується довіреностями серії ЯЛС №479683 від 06.09.2006 р. та серії ЯЛС №479689 від 18.09.2006 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу .

За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець здійснює оплату за товар по факту завантаження транспорту (можлива відстрочка платежу до 10 банківських днів). П. 4.3. визначені умови транспортування товару, а саме доставка товару транспортом продавця.

Фактично відповідачем було сплачено 9824,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання не виконав , за отриманий товар розрахувався частково, заборгованість на дату пред’явлення позову становить 3424 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача з врахуванням поданих уточнень інфляційні нарахування за період прострочки з січня 2007 р. по січень 2009 р. в сумі 893,03 грн. та 3% річних в розмірі 226,63 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що позивачем завищена сума річних внаслідок неправильного нарахування їх на суму боргу разом з інфляційними, а не на суму основного боргу, то суд доходить до висновку , що позовні вимоги позивача в частині стягнення річних підлягають задоволенню в сумі 179,76 грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, що підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 3424 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 179 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань в сумі 893,03 грн., в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі118 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства споживчої кооперації "Прилуцький консервний завод" (вул.Фрунзе,23, м.Прилуки, Чернігівська обл., 17500, код ЄДРПОУ 01735324, р/р 260047088 в ЧОД ВАТ "Райффайзенбанк Аваль", МФО 353348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" (юридична адреса : вул.Колгоспна,4, с. Любимівка, Каховського району Херсонської області, 74822; поштова адреса : вул.Леніна,22/7, м.Каховка, Херсонська обл., р/р 26002052301565 в ХО КФ Приватбанк м.Каховка, МФО 352479) 3424 грн. боргу, 3% річних в розмірі 179 грн. 76 коп., 893,03 грн. інфляційних нарахувань, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

3. Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Івченко

19.05.09