Рішення № 3681268, 08.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.09 Справа № 18/61/09

Суддя Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ЖБК” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 86)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Дюміна, 42, кв. 9)

про стягнення 583 013,82 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Гришина І.Є. (довіреність № б/н від 23.03.2009 р.; паспорт серії СА №325910 від 29.10.1996 р.);

від відповідача: Григор’єва Ю.І. (довіреність вих. № 99/1 від 20.03.2009 р.; паспорт серії СЮ № 004308 від 18.07.2006 р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

20.02.2009 р. заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Он Лайн Азов” на користь ТОВ “Завод ЖБК” 569 370,54 грн. (467 671,86 грн. –основного боргу, 43344,70грн. –втрат від інфляції, 7 120,66 грн. –3 % річних, 51 233,32 грн. – пені) на підставі Договору купівлі-продажу від 05.05.2008 р., ст.ст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст.ст. 2, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

25.02.2009 р. порушено провадження у справі № 18/61/09, справу призначено до розгляду на 30.03.2009 р. Заявою від 26.03.2009 р. позивач збільшив розмір позовних вимог, який станом на 30.03.2009 р. складав 583 013,82 грн. (467 671,86 грн. –основного боргу, 51 009,96 грн. – втрат від інфляції, 8 773,52 грн. –3 % річних, 55 558,49 грн. –пені). Вказана заява відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не суперечила чинному законодавству України, була прийнята судом до розгляду та задоволена. У судовому засіданні 30.03.2009 р. оголошувалась перерва до 08.04.2009 р. В судовому засіданні 08.04.2009 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої сума, заявлена ТОВ “Завод ЖБК” до стягнення з відповідача збільшилась і, станом на 08.04.2009 р., складала 590 810,21 грн. (467 671,86 грн. –основний борг, 58 271,58 грн. –втрати від інфляції, 9 119,46 грн. –3 % річних, 55 747,31 грн. – пеня). Однак, позивач вказав, що він враховує доводи представника відповідача щодо можливості зменшити суму штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача, і вважає за можливе зменшити розмір пені на 7 796,39 грн. Таким чином, сума, яка підлягає стягненню з відповідача, дорівнює 583 013,82 грн. (467 671,86 грн. –основний борг, 58 271,58 грн. –втрати від інфляції, 9 119,46 грн. –3 % річних, 47 950,92 грн. – пеня). Вказана заява відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не суперечила чинному законодавству України, була прийнята судом до розгляду та задоволена.

Судом розглядаються уточнені (заявою від 08.04.2009 р.) позовні вимоги.

У судовому засіданні 08.04.2009 р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповідній заяві. Зазначив, що між ТОВ “Завод ЖБК” та ТОВ “Он Лайн Азов” був укладений Договір купівлі-продажу від 05.05.2008 р., відповідно до якого ТОВ “Завод ЖБК” прийняв на себе зобов’язання поставити товар відповідачу згідно щомісячних невід’ємних до договору додатків, а останній зобов’язувався оплатити поставлений товар. Позивач належним чином виконував свій обов’язок за договором і відповідачу був у строк поставлений товар, згідно специфікацій, на загальну суму 593 867,24 грн. Частина вартості поставленого товару у розмірі 126 195,38 грн. відповідачем була сплачена, частина боргу у розмірі 467671,86 грн. –залишилась несплаченою. Відповідачу була направлена вимога про оплату боргу, в якій вимагалося погасити суму заборгованості протягом 7 днів, але не пізніше 15.11.2008 р. Відповідач надіслав лист від 14.11.2008 р. № 601, в якому визнав суму боргу і просив продовжити строк погашення заборгованості. Позивач пішов на зустріч відповідачу, врахував його прохання про відстрочення та майже 3 місяці чекав сплати заборгованості. Проте, заборгованість відповідачем залишилась непогашеною. У зв’язку із викладеним, ТОВ “Завод ЖБК” звернулось до господарського суду із відповідною позовною заявою. В судовому засіданні 08.04.2009 р. представник позивача зазначив, що, враховуючи фінансове становище відповідача, ТОВ “Завод ЖБК” вважає за можливе зменшити розмір пені на 7 796,39 грн., що відображено в заяві про уточнення позовних вимог. Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача 583 013,82 грн. (467 671,86 грн. –основного боргу, 58 271,58 грн. –втрат від інфляції, 9 119,46 грн. –3 % річних, 47 950,92 грн. –пені).

Представник відповідача в судовому засіданні 08.04.2009 р. проти уточнених позовних вимог заперечив частково. 30.03.2009 р. надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що згідно Договору купівлі-продажу від 05.05.2008 р., укладеного між ТОВ “Он Лайн Азов” та ТОВ “Завод ЖБК”, відповідачем був отриманий бетон та залізобетонні вироби на загальну суму 911 130,14 грн., з якої ТОВ “Он Лайн Азов” сплатило 348 075,40 грн. Продукція була придбана відповідачем для будування житлового комплексу на замовлення обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу “Азовський”, де ТОВ “Он Лайн Азов” є генеральним підрядником. Пояснив, що залишок боргу до теперішнього часу ним несплачений внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме фінансової кризи в країні. Становище відповідача значно погіршилось, контрагенти припинили розраховуватись із відповідачем за своїми зобов’язаннями (у т.ч. обслуговуючий житлово-будівельний кооператив “Азовський”), в результаті чого ТОВ “Он Лайн Азов” не в змозі сплатити борг. У відзиві на позовну заяву просив суд відстрочити сплату боргу до моменту здачі житлового комплексу і отримання розрахунку від замовника, а також відмовити ТОВ “Завод ЖБК” у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені. В судовому засіданні 08.04.2009 р. відповідач надав заяву, якою просив суд не відстрочити, а розстрочити сплату заборгованості перед ТОВ “Завод ЖБК” на 9 місяців згідно графіка, який знаходиться у матеріалах справи. Вказана заява відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не суперечила чинному законодавству України, була прийнята судом до розгляду та задоволена.

Крім того, представник відповідача надав суду платіжне доручення від 06.04.2009 р. № 119 про сплату ним на користь позивача частини заборгованості у розмірі 3 976,08 грн.

Представник позивача заперечив проти розстрочення виконання рішення суду на 9 місяців, вважав за можливе розстрочити виконання рішення суду протягом 6 місяців.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 08.04.2009 р., за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 р. ТОВ “Завод ЖБК” (продавець і позивач у справі) та ТОВ “Он Лайн Азов” (покупець і відповідач у справі) уклали Договір купівлі-продажу (далі –Договір).

Відповідно до пп. 1.1., 1.2. Договору продавець зобов’язується передати товар, що належить йому, у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар. Найменування (в асортименті), кількість, якість, ціна товару і строки поставки вказуються у щомісячних специфікаціях (додатках), що є невід’ємною частиною цього Договору. Загальна сума Договору орієнтовно складає 1 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Згідно із пп. 2.1., 2.2. Договору поставка товару здійснюється шляхом самовивозу зі складу продавця (EXW). Датою поставки вважається дата, вказана у відвантажувальних документах (видаткові накладній).

Судом встановлено, що ТОВ “Завод ЖБК” належним чином виконало свої зобов’язання за умовами Договору, поставило ТОВ “Он Лайн Азов” товар на загальну суму 593 867,27 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання ТОВ “Он Лайн Азов” товарних цінностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування вартості відпущеного зі складу продавця товару на розрахунковий рахунок продавця протягом місяця, в якому покупцем отриманий товар, якщо інше не передбачено у специфікації (додатку) до цього Договору (п. 3.1. Договору).

ТОВ “Он Лайн Азов” свої зобов’язання за Договором належним чином не виконало, в результаті чого лише частина вартості поставленого ТОВ “Завод ЖБК” товару у розмірі 126 195,38 грн. була відповідачем сплачена. Заборгованість у розмірі 467 671,86 грн. залишились відповідачем несплаченою, що підтверджується актом звірки розрахунків сторін станом на 16.03.2009 р.

У п. 5.3. сторони обумовили, що за порушення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ, діючих на момент прострочення, від вартості поставленого товару, за кожен день прострочення.

Цей Договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін до 05.05.2009 р., а в частині взаєморозрахунків –до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (п. 6.5. Договору).

Листом від 14.05.2008 р. № 203/07 ТОВ “Завод ЖБК” звернулось до відповідача із вимогою про погашення у семиденний термін, але не пізніше 15.11.2008 р., заборгованості у розмірі 590 676,42 грн.

Листом від 14.11.2008 р. вих. № 601 ТОВ “Он Лайн Азов” повідомило позивача про готовність погасити суму заборгованості по раніше обумовленому графіку, але всю суму боргу станом на 14.11.2008 р. погасити не в змозі, у зв’язку із чим просило ТОВ “Завод ЖБК” продовжити строк погашення заборгованості.

Оскільки станом на 20.02.2009 р. сума боргу відповідачем залишилась несплаченою, позивач вимушений був звернутись до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача із позовною заявою до господарського суду Запорізької області відповідач мав перед позивачем заборгованість у розмірі 467 671,86 грн., яка не була сплачена у встановлений договором строк.

Але, після звернення позивача до суду, відповідач сплатив на користь позивача 3976,08 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 06.04.2009 р. № 119.

Згідно із п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 976,08 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п. 11 ст.80 ГПК України, у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Заборгованість же у сумі 463 695,78 грн. відповідачем на час розгляду справи в суді залишається несплаченою.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов’язанням термін поставленого позивачем товару на суму 463 695,78 грн., господарський суд вважає доведеним та підтвердженим доказами.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 463 695,78 грн. основного боргу (з урахуванням проведення часткової сплати відповідачем основного боргу у розмірі 3 976,08 грн.) є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період часу з 01.06.2008 р. по 08.04.2009 р. в сумі 58 271,58 грн. та 3% річних за період часу з 01.06.2008 р. по 08.04.2009 р. в сумі 9 119,46 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до уточненого розрахунку, викладеного у заяві про уточнення позовних вимог від 08.04.2009 р., сума втрат ТОВ “Завод ЖБК” від інфляції за період часу з 01.06.2008 р. по 08.04.2009 р. складає 58 271,58 грн., 3 % річних від простроченої суми за період часу з 01.06.2008 р. по 08.04.2009 р. складають 9 119,46 грн.

Наданий позивачем розрахунок збитків від інфляції є обґрунтованим, зважаючи на викладене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача 58 271,58 грн. втрат від інфляції, обґрунтована та підлягає задоволенню судом.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних від простроченої суми за період часу з 01.06.2008 р. по 08.04.2009 р. є обґрунтованим в частині стягнення з відповідача 9118,80грн., а отже дана вимога в цій частині задовольняється судом. У задоволенні ж позовної вимоги, в частині стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми в розмірі 0,66 грн., слід відмовити, у зв’язку із необґрунтованістю нарахованої суми.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків розрахунку за поставлену продукцію у розмірі 47 950,92 грн. за період часу з 01.06.2008 р. по 08.04.2009 р.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 5.3. Договору обумовили, що за порушення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ, діючих на момент прострочення, від вартості поставленого товару, за кожен день прострочення.

Відповідно до уточненого розрахунку позивача, пеня за порушення строків оплати за поставлену продукцію за період часу з 01.06.2008 р. по 08.04.2009 р. складає 55747,31грн. Проте, з урахуванням доводів відповідача, а також зважаючи на його фінансовий стан, ТОВ “Завод ЖБК” зменшив розмір пені на 7 796,39 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків розрахунку за поставлену продукцію за період часу з 01.06.2008 р. по 08.04.2009 р. в сумі 47950,92грн. є обґрунтованою.

Однак, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню). При цьому судом повинні бути прийняті до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майнове положення сторін, що беруть участь у зобов'язанні; не тільки майнові, але й інші інтереси сторін...

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд визнав за можливе зменшити розмір пені на 37 950,92 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. пені.

Згідно із ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Як свідчить зміст відзиву на позовну заяву від 24.03.2009 р. № 130, а також позиція ТОВ “Он Лайн Азов”, озвучена його представником у судових засіданнях 30.03.2009 р. та 08.04.2009 р., відповідач визнає суму основного боргу перед позивачем у розмірі 467671,86 грн., але разом з тим вважає, що порушення ТОВ “Он Лайн Азов” зобов’язання сталось внаслідок непереборної сили (фінансової кризи в країні), а тому згідно із умовами ст. 617 ЦК України, є всі підстави звільнити ТОВ “Он Лайн Азов” від відповідальності за порушення господарського зобов’язання.

Проте, посилання відповідача на приписи ст. 617 ЦК України не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, відповідач хибно розуміє приписи ст. 617 ЦК України, а тому підстави для звільнення ТОВ “Он Лайн Азов” від відповідальності за порушення зобов’язання, в даному випадку, відсутні.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду на 9 календарних місяців, згідно доданого до клопотання графіка, починаючи з квітня місяця 2009 р., а також враховуючи позицію позивача щодо можливості розстрочення виконання рішення суду лише на 6 місяців, суд вважає за можливе задовольнити його частково, виходячи з наступного.

Пункт 6 частини 1 статті 83 ГПК України надає суду право розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.1996 р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення на 9 календарних місяців, мотивуючи це настанням форс-мажорних обставин: фінансовою кризою в країні; тим, що становище ТОВ “Он Лайн Азов” значно погіршилось, контрагенти припинили розраховуватись із відповідачем за своїми зобов’язаннями (у т.ч. обслуговуючий житлово-будівельний кооператив “Азовський”, для якого відповідач виконує підрядні роботи по будуванню багатоповерхового житлового будинку). Зазначене мотивування відповідача підтверджується укладеними договорами, наказом від 01.10.2008 р. № 60А-К про переведення співробітників товариства на умови неповного робочого дня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду на дев’ять місяців рівними частками, а саме: до 30.04.2009 року –60 781,58 грн., до 30.05.2009 року –60 781,58 грн., до 30.06.2009 року –60 781,58 грн., до 30.07.2009 року –60 781,58 грн., до 30.08.2009 року –60 781,58 грн., до 30.09.2009 року –60 781,58 грн., до 30.10.2009 року –60 781,58 грн., до 30.11.2009 року –60 781,58 грн., до 30.12.2009 року –60 781,65 грн.

Судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі, в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ЖБК” 3 976,08 грн. основного боргу, припинити на підставі п. 11 ст.80 ГПК України.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Дюміна, 42, кв. 9; код ЄДРПОУ 30921162; р/р26006060048786 Приватбанк м. Бердянськ, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Завод ЖБК” (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 86; код ЄДРПОУ 32973034; р/р26008055870202 Приватбанк м. Бердянськ, МФО 313399) 521 967 (п’ятсот двадцять одну тисячу дев’ятсот шістдесят сім) грн. 36 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції; 9 118 (дев’ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 80коп. 3% річних; 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. пені; 5 830 (п’ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 13 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення суду на дев’ять місяців рівними частками, а саме: до 30.04.2009 року –60 781,58 грн., до 30.05.2009 року –60 781,58 грн., до 30.06.2009 року –60 781,58 грн., до 30.07.2009 року –60 781,58 грн., до 30.08.2009 року –60 781,58 грн., до 30.09.2009 року –60 781,58 грн., до 30.10.2009 року –60 781,58 грн., до 30.11.2009 року –60 781,58 грн., до 30.12.2009 року –60 781,65 грн. Видати наказ.

4. В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24.04.2009р.