Постанова № 3681146, 19.03.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2009 № 18/356

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Верховця А.А.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача – Лобач О. М. - представник за довіреністю, Кравченко Н. Г.- представник за довіреністю,

від відповідача 1 – Суденко Р. В. – представник за довіреністю,

від третьої особи – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "КБ "Надра"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.01.2009

у справі № 18/356 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Приват"

до ВАТ "КБ "Надра"

третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олександрія-хліб"

про стягнення 6415348,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 18/356 від 30.01.2009р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» (надалі – Позивач ) до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», (надалі – Відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Олександрія - хліб» про стягнення 6 415 348,11 грн., безпідставно отриманих грошових коштів було задоволено повністю, а саме: стягнуто з ВАТ «КБ «Надра» на користь ТОВ «Торговий дім «Приват» 6 415 348,11 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2009р. по справі №18/356 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення.

Зокрема, скаржник зазначає, що при задоволенні позову суд помилково виходив з того, що ВАТ КБ Надра" безпідставно списав кошти з рахунку ТОВ ТД «Приват», при цьому договір уступки права вимоги, на підставі якого б до ВАТ «КБ «Надра» могли перейти права за депозитним рахунком до Відповідача, між ВАТ «КБ «Надра» та ТОВ ТД «Приват» не укладався. Також, при винесенні рішення суд першої інстанції не дослідив змісту договору застави майнових прав, не провів детального семантичного аналізу умов договору застави майнових прав, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та винесення незаконного та необґрунтованого рішення.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2009р. – без змін, а апеляційну скаргу ВАТ «КБ «Надра» - без задоволення.

Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання, незважаючи на те, що про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, так і не з”явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки. В справі достатньо матеріалів, у зв”язку з чим апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаного представника.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників Позивача та Відповідача, колегія встановила наступне:

15.11.2005р. між сторонами був укладений договір про відкриття та обслуговування вкладного депозитного рахунку №0320051511798/Д, за умовами якого Відповідач зобов'язався відкрити вкладний рахунок Позивачеві строком до 15.10.2006 р. для розміщення та обліку грошових коштів, внесених на умовах, що визначаються додатково укладеними договорами при внесенні вкладу.

21.11.2005р. між сторонами укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) №0320052111798/Д, згідно з яким Позивач перерахував на відкритий йому вкладний рахунок №26101000798002 в філії ВАТ КБ «Надра» в м. Олександрія 7 124 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 21.11.2005 р.

Пунктом 1.2. договору №0320052111798/Д строкового банківського вкладу (депозиту) від 21.11.2005 р. передбачено, що датою повернення вкладу є 23.11.2005 р.

21.11.2005 р. між сторонами укладений договір застави майнових прав №0320052111011, за умовами якого Позивач, в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ТД «Олександрія – хліб» за кредитним договором передає Відповідачеві в заставу майнові права за договором банківського вкладу, укладеним між Відповідачем та ТОВ «ТД «Олександрія – хліб».

Пунктом 1.2. договору застави майнових прав №0320052111011 передбачено, що майнові права, що належать Позивачеві за договором банківського вкладу оцінюються сторонами у розмірі 7 124 500,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.1. договору застави майнових прав №0320052111011 у випадку, коли позичальник не виконав зобов'язання (повністю або частково) у визначені кредитним договором чи договором застави строки, заставодержатель набуває право задовольнити свої вимоги із вартості предмету застави шляхом переводу на себе права вимоги, що належить заставодавцю за договором банківського вкладу.

Як видно з матеріалів справи, ВАТ КБ «Надра» виконав свої зобов'язання за Кредитним договором перед ТОВ ТД «Олександрія-хліб», перерахувавши суму в розмірі 6 412 000 грн. на рахунок останнього, що підтверджується меморіальним ордером № NL -2 від 21.11.2005р. та випискою по особовому рахунку боржника. Ця обставина сторонами не заперечується та підтверджена матеріалами справи.

Згідно п. 3.6. кредитного договору № 0320052111011 від 21.11.2005р. позичальник (ТОВ ТД «Олександрія-хліб») був зобов'язаний повернути наданий кредит та проценти в строк до 22 листопада 2005р.

Однак, ТОВ ТД «Олександрія-хліб» своїх зобов'язань за кредитним договором не виконало.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В зв'язку з невиконанням позичальником третьою особою (ТОВ «Торговий дім «Олександрія-Хліб») умов кредитного договору № 0320052111011 від 21.11.2005р. у ВАТ КБ «Надра» виникло право звернути стягнення на предмет застави, а саме: перевести на себе права за договором застави майнових прав N90320052111011 від 21.11.2005р

Суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення виходив з того, що що ВАТ «КБ Надра» безпідставно списав кошти з рахунку ТОВ ТД «Приват», при цьому договір уступки права вимоги, на підставі якого б до ВАТ КБ «Надра» могли перейти права за депозитним рахунком до Відповідача, між ВАТ КБ «Надра» та ТОВ ТД «Приват» не укладався.

Судова колегія не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пунктів 2.2., 3.1.2. договору банківського вкладу №0320052111798/Д від 21.11.2005р. вкладник (ТОВ ТД «Приват») має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів від ВАТ КБ «Надра».

Згідно п. 3.1.1. цього у випадку коли Позичальник за договором № 0320052111011 не виконав зобов'язання (повністю або частково) Заставодержатель набуває право вимоги до Боржника за договором банківського вкладу.

Пункт 4.1. договору застави майнових прав визначає, що у випадку, коли Позичальник (ТОВ ТД «Олександрія-хліб») при настанні строку виконання Зобов'язання не виконає його, Заставодержатель набуває право вимоги до вкладника за договором банківського вкладу

Визначення Боржника за договором банківського вкладу та Заставодержателя визначені у розділі «Визначення термінів» Договору застави майнових прав від 21.11.2005р.

Так, Заставодержателем за Договором застави майнових прав та одночасно Боржником за Договором про відкриття Депозитного рахунку є ВАТ КБ «Надра».

Відповідно, вкладником за договором банківського вкладу № №0320052111798/Д від 21.11.2005р. та позичальником за кредитною угодою № 0320052111011 від 21.11.2005р. слід вважати ВАТ КБ «Надра».

Отже, договір застави майнових прав вже містить в собі умову про перехід прав вимог відносно Боржника до Заставодержателя під відкладальною умовою, а саме перехід прав до заставодержателя здійснюється за умови невиконання позичальником основного зобов'язання за Кредитним договором. Отже, ця умова викладена в письмовій формі, а тому форма умови про перехід прав та обов'язків відповідає ст. 513 ЦК України, тобто формі договору, на підставі якого виникло основне зобов'язання.

Укладання ще одного договору - договору про відступлення прав, договором про заставу майнових прав не передбачено.

Посилання Позивача в позовній заяві на справу № 1/215, що розглядалась Верховним Судом України є безпідставним, оскільки з рішення по іншій справі вбачається, що сторони прямо в договорі застави майнових прав обумовили укладання окремого договору переведення прав.

В нашому випадку таке положення відсутнє.

ВАТ КБ «Надра» відповідно до п. 4.1, 4.2. договору застави майнових прав перевів на себе права за договором застави майнових прав.

Пункт 4.3. договору застави майнових прав передбачає, що заставодавець (ТОВ ТД «Приват») погоджується, що у випадках передбачених п.п. 3.1.1, 3 1.2 цього Договору всі права вимоги до Боржника ( в даному випадку ВАТ КБ «Надра») по договору банківського вкладу переходять до Заставодержателя (ВАТ КБ «Надра»).

Пунктом 4.6. Договору застави майнових прав передбачено, що в разі якщо валюта, в якій обліковується заборгованість Позичальника за Кредитним договором і валюта Договору банківського вкладу співпадає, Заставодержатель, на підставі переведених на нього прав вкладника по цьому договору, отримує задоволення своїх вимог з суми коштів банківського вкладу, що було розміщено по Договору банківського вкладу.

Отже, зміст п. 3.1.1., 4.1. 4.2., 4.З.. 4.5. договору застави майнових прав дозволяють зробити висновок про те, що договір застави майнових прав містить в собі пункти правочину уступки права вимоги, що відповідає ч. 2 ст. 628 ЦК України.

Таким чином, виходячи з п. 4.5. Договору застави майнових прав ТОВ «ТД Приват» вже надав згоду на задоволення вимог ВАТ КБ «Надра» за рахунок коштів на рахунку в разі невиконання зобов'язань третьою особою (ТОВ ТД «Олександрія-хліб»).

ТОВ ТД «Приват» претензію визнало (акцептувало) та у відповіді № 23/11 від 23.11.2005р. просило ВАТ КБ «Надра» перерахувати суму в розмірі 6 412 000 грн. та 3 384,11 грн. процентів зі свого депозитного рахунку № 0320051511789/Д на рахунок ВАТ КБ «Надра» на виконання умов кредитного договору № 0320052111011 віл 21.11 2005р. та договору застави майнових прав №032005 2111 011 від 21.11.2005р.

На виконання зазначеного, ВАТ КБ «Надра» списав визнану суму з депозитного рахунку, яка була розміщена за договором строкового банківського вкладу (депозиту) №0320052111798/Д від 21.11.2005р.

Отже, ТОВ ТД «Приват» само визнало вимогу та просило стягнути суму з власного рахунку, а тому Позивач безпідставно заявляє про відсутність у ВАТ КБ «Надра» права задовольняти свої вимоги.

Такий обмін листами ( надсилання вимоги та надання відповіді не неї) є вчиненням правочину, внаслідок укладання якого у сторін виникають права та обов'язки.

Отже, судова колегія констатує, що ТОВ ТД «Приват» визнало вимогу та просило стягнути суму з депозитного рахунку, а тому у позивач безпідставно заявляє про відсутність у ВАТ КБ «Надра» права задовольняти свої вимоги.

При цьому, оскільки п. 4.1. та 4.3. договору застави майнових прав передбачають перехід прав вимог до Боржника (ВАТ КБ «Надра») за договором банківського вкладу до Заставодержателя (ВАТ КБ «Надра»), тобто відбувається збіг Заставодержателя та Боржника в одній особі, то права розпорядження цим рахунком та отримання по ньому відсотків вже належить ВАТ КБ «Надра» , а не ТОВ ТД «Приват».

З огляду цього, надсилання вимоги ВАТ КБ «Надра» до ТОВ ТД «Приват», визнання її з боку ТОВ ТД «Приват» повинно розглядатись як підтвердження згоди ТОВ ТД «Приват» на переведення прав за договором застави майнових прав, укладеного між позивачем та відповідачем.

На підставі вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що ВАТ КБ «Надра» на час списання списував кошти з рахунку, права за яким належали ВАТ КБ «Надра», а не ТОВ ТД «Приват».

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення отриманих коштів є безпідставним, такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга ВАТ КБ «Надра» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2009р. у справі № 18/356 скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 18/356 нове рішення, яким у позові Відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват», відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Приват» ( 49006, м. Дніпропетровськ, вул.. Шмідта,17, код 33563700, р/р 26009050001763 в Приватбанку, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул.. Артема,15, код 20025456, МФО 320003, кореспондентський рахунок 35192800002018 в Управлінні Національного банку України по м. Києву та Київській області) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) гривень державного мита за подання апеляційної скарги).

5. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

6. Справу № 18/356 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Верховець А.А.

Тищенко А.І.