Рішення № 36811362, 21.01.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16729/13-ц

Провадження № 2/161/46/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 січня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

при секретарі Фурман Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка є законним представником ОСОБА_2 до ОСОБА_4, про виконання грошового зобов'язання, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, яка є законним представником ОСОБА_2, звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, про виконання грошового зобов'язання.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що квартира за адресою АДРЕСА_1 до 15 жовтня 2010 року належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4. ОСОБА_5 мав намір здійснити дар, а саме безоплатно передати у власність ОСОБА_2 54/100 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Проте даний правочин не можливо було укласти в зв'язку з тим, що за виконавчим листом № 2-3140 виданим 30 липня 2010 року, було відкрито виконавче провадження щодо стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_4 в користь ДКП «Луцьктепло» боргу в розмірі 6318,58 грн. Відповідно все майно боржників було арештоване, в тому числі і квартира за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_4 ухилялась від сплати солідарного боргу. Отже, щодо неповнолітньої ОСОБА_2 виникла небезпека безповоротно втратити право на майно боржника внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. Тому ОСОБА_1 було сплачено солідарний борг ОСОБА_5, ОСОБА_4 в повному обсязі, а саме 6226,32 грн. - заборгованість за послуги теплопостачання та 92,26 грн. - оплата судових витрат, що в сумі складає 6318,58 грн.

Після сплати боргу та судових витрат була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. В зв'язку з вищенаведеним, був укладений договір дарування від 15 жовтня 2010 року, яким ОСОБА_5 передав безоплатно як дар 54/100 частки вищезгаданої двокімнатної квартири. Отже сума основного боргу ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 становить 2906,54 грн. відповідно до частки даної квартири. В добровільному порядку відповідач сплатити суму боргу відмовляється.

Крім того з 15 жовтня 2010 року ОСОБА_1 виконує обов'язки по сплаті всіх комунальних платежів. Відповідач ОСОБА_4 як співвласник квартири взагалі не виконує своїх обов'язків по утриманню майна, а саме: не сплачує комунальних платежів. Отже загальна сума платежів за комунальні послуги складає - 5682,60 грн. Таким чином сума заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 становить 2623,15 грн.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача кошти в сумі 5529,69 грн. та судові витрати по справі.

Позивач ОСОБА_1, яка є законним представником ОСОБА_2 подала в суд заяву про розгляд справи за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує повністю, щодо постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась з невідомих на те суду причин, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (54/100 частки) та ОСОБА_4 (46/100 частки), даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи договором дарування та витягом про державну реєстрацію прав (а.с. 19-20).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 квітня 2010 року у справі № 2-3140/2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в користь ДКП «Луцьктепло» 6318,58 грн. боргу (а.с. 24-27).

Ч. 3 ст. 528 ЦК України передбачено, що інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього кодексу.

ОСОБА_1, як законним представником неповнолітньої ОСОБА_2, було сплачено солідарний борг ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в користь ДКП «Луцьктепло» в розмірі 6226,32 грн. та 92,26 грн. судових витрат, що в сумі складає 6318,58 грн., даний факт підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 1172, 1173 від 30 вересня 2013 року (а.с. 17) та довідкою ДКП «Луцьктепло» № 5105/14 від 05 вересня 2013 року (а.с. 18).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Заборгованість відповідача перед ОСОБА_1 відповідно до її частки становить 2906,54 грн.

Таким чином, право вимоги повернути суму боргу в розмірі 2906,54 грн. перейшло до ОСОБА_1

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_4 2906,54 грн. заборгованості підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що з 15 жовтня 2010 року ОСОБА_4 як співвласник квартири не виконує своїх обов'язків по утриманню майна, а саме: не сплачує комунальних платежів.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 самостійно сплачує всі комунальні послуги, дана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій та договором № 8418 від 09 червня 2011 року про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ (а.с. 28-42).

Відповідно до вимог ст.ст.322, 360 ЦК України тягар утримання майна лежить на власнику, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Як вбачається із змісту ст.ст. 67, 151 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Громадяни, які мають у приватній власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків), кімнат у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

За змістом п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій та ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов?язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як співвласники квартири, відповідно до вимог закону зобов'язані утримувати належну їм квартиру шляхом оплати житлово-комунальних послуг пропорційно до розміру належних їм часток у майні.

З розрахунку ціни позову встановлено, що заборгованість відповідача за комунальні послуги відповідно до належної їй частки становить 2623,15 грн. (а.с. 6-7).

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_4 2623,15 грн. коштів, сплачених за утримання квартири підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача 229 гривень 70 копійок судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 226 ЦПК України, на підставі ст. 64, 151, 156 ЖК України, ст.ст. 322, 355, 357, 369 Цивільного кодексу України, ст. 177 Сімейного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМУ від 8.10.1992 року №572, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1, яка є законним представником ОСОБА_2, заборгованість в розмірі 2906 (дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1, яка є законним представником ОСОБА_2, 2623 (дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 15 коп. суми коштів, сплачених за утримання квартири.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1, яка є законним представником ОСОБА_2, 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Черняк В.В.