Ухвала суду № 36808671, 20.01.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/8111/13-ц 20.01.2014 20.01.2014 20.01.2014

Провадження №22-ц/784/198/14 Головуючий по 1 інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія 44 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: - Кутової Т.З.,

суддів: - Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Орельською Н.М.,

за участю: представника позивача - Статкевської І.С., представника відповідачів - ОСОБА_5, представника третьої особи - Довгої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Виконавчого комітету Миколаївської міської ради

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2013 року по цивільній справі

за позовом

Виконавчого комітету Миколаївської міської ради

до

ОСОБА_7, ОСОБА_8, які діють від свого імені та від імені неповнолітніх дітей - ОСОБА_9, ОСОБА_10 за участю третіх осіб - Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (надалі - КП «СПК «Гуртожиток»), Органу опіки та піклування Миколаївської міської ради

про

визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и л а:

В вересні 2013 року Виконавчий комітет Миколаївської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, які діють від свого імені та від імені неповнолітніх дітей - ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивач зазначав, що гуртожиток по АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «СПК «Гуртожиток» та належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєві. В кімнаті НОМЕР_1 зазначеного гуртожитку зареєстровані відповідачі.

Посилаючись на те, що з серпня 2012 року в указаній кімнаті відповідачі не проживають без поважних причин, позивач просив визнати останніх такими, що втратили право користування кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку, розташованому по АДРЕСА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2013 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права судом першої інстанції, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

В силу статей 71,72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У роз'ясненнях, що містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12 квітня 1985 року, передбачено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши про це докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва об'єктів житлового фонду (гуртожитку) ВАТ «Миколаївхліб» від 1 листопада 2002 року гуртожиток по АДРЕСА_1 належить до комунальної власності та перебуває на балансі КП «СПК «Гуртожиток» (а.с.14-16).

В кімнаті НОМЕР_1 вказаного гуртожитку зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с.4).

Відповідно до акту №230 від 2 липня 2013 року, складеного працівниками КП «СКП»Гуртожиток» відповідачі в спірній кімнаті не проживають з серпня 2012 року (а.с. 5).

Судом встановлено, що в кімнаті № 213 гуртожитку знаходяться меблі, особисті речі відповідачів. І як підтвердили свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, відповідачі тимчасово були відсутні, оскільки проводилися ремонтні роботи в блоку та необхідністю догляду за хворою матір'ю.

Зазначені обставини підтверджуюся наявними в матеріалах доказами, а саме довідками з місця роботи ОСОБА_7 про те, що останній працює в ТОВ «Завод Миколаївенергомаш» слюсарем 4 розряду та його робота пов'язана з відрядженнями по території України та про наявність у матері відповідача онкологічного захворювання (а.с.65-68, 72).

Крім того, з виписки особового рахунку НОМЕР_2 на кімнату НОМЕР_1 вбачається, що відповідачами періодично проводилася оплата комунальних послуг, станом на листопад 2013 року заборгованість відсутня (а.с.47-49).

Так, наведені докази свідчать про те, що відповідачі не втрачали зв'язку з житловим приміщенням, його утримують та користуються ним.

Доказів, які б спростовували встановлені обставини, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, оскільки з поважних причин не проживали в спірній кімнаті понад шість місяців та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що повна оплата відповідачами комунальних послуг була здійснена вже після звернення до суду не впливають на вирішення спору, оскільки утримання житла, хоча і в не в повному обсязі є складовою користування даним житлом.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотримання норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Миколаївської міської ради - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: