Рішення № 3680852, 07.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/39

07.04.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті"

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза",

2) Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк"

про

стягнення 449 274,69 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Пігулко О.В. –представник

від відповідача-1

не з’явились

від відповідача-2

Ковтуненко Н.Г., Куковенко К.І.–представник

В судовому засіданні 07.04.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача та відповідача-2 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" (далі - відповідач-1) орендної плати отриманої за вересень, гарантійного платежу та штрафних санкцій за умисне спричинення збитків у розмірі 290 437,04 грн. та стягнення з Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - відповідача-2) орендної плати за жовтень у розмірі 158 837,65 грн. (з урахуванням доповнень наданих в судовому засіданні 24.03.2009).

В судовому засіданні 07.04.2009 представник позивача подав доповнення до позовної заяви, в яких всю суму заборгованості, заявлену в позовній заяві, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза".

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з п. 9.5 Договору оренди від 23.10.2007 позивач набув прав та обов’язків орендодавця, оскільки придбав у відповідача-1 за Договором купівлі-продажу № 01-16/09-08 від 16.09.2008 нежитлове приміщення, яке є предметом Договору оренди від 23.10.2007. На думку позивача, починаючи з 23.09.2008 всі платежі за Договором оренди від 23.10.2007 повинні були перераховуватись на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті".

Відповідач-2 - Відкрите акціонерне товариства "ВТБ Банк" проти поданих позивачем в судовому засіданні 07.04.2009 доповнень до позовної заяви не заперечує.

Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу-1 за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач-1 суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

23.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" та Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" було укладено Договір оренди нежилих приміщень (далі - Договір оренди).

За умовами вказаного Договору Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" (орендар) приймає в строкове платне користування нежилі приміщення (в літ. А) площею 435,4 кв.м. (згідно з Договором про внесення змін від 28.10.2008), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 127.

26.10.2007 за Актом прийому-передачі об’єкту оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" передало, а Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" прийняло у тимчасове платне користування нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 127.

Відповідно до п. 5.1 Договору оренди орендна плата за повний місяць оренди складає 159 857,75 грн.

Сторони домовились, що за листопад 2007 року та жовтень 2017 року орендар сплачує орендодавцю протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі передоплату в розмірі 319 715,50 грн. в рахунок орендних платежів (п. 5.3 Договору оренди).

Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" на виконання п. 5.3 Договору оренди платіжними дорученнями № 546 від 29.10.2007 на суму та № 8784 від 29.10.2007 перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" плату за оренду приміщення по Договору від 23.10.2007 за листопад 2007 та жовтень 2017 року у розмірі 319 715,50 грн.

Відповідно до п. 9.1 Договору оренди цей Договір укладено строком на 10 років.

16.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" (покупець) було укладено Договір № 01-16/09-08 купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір купівлі-продажу).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Договору купівлі-продажу продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, що передбачені Договором, вартість об’єкту нерухомого майна у вигляді нежилого приміщення площею 435,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 127 (літера А).

Відповідно до положень п. 9.5 Договору оренди перехід права власності на об’єкт оренди третім особам не визнається підставою для зміни умов чи припинення дії цього Договору. Цей договір зберігає свою силу для нового власника (власників) об’єкта оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

07.10.2008 Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" отримало лист № 029-10/08 від 06.10.2008 Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті", в якому останнє повідомляє, що відповідача-2 про укладення Договору купівлі-продажу № 01-16/09-08 від 16.09.2008, а також просило укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення від 23.10.2007 у нотаріальному порядку, оскільки договір оренди укладений теж у нотаріальній формі.

12.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" та Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" було укладено Договір про внесення змін № 2 до Договору оренди нежилих приміщень від 23.10.2007.

Згідно з п. 2.1 Договору про внесення змін № 2 сторони домовились викласти преамбулу Договору оренди від 23.10.2007 у новій редакції, вказавши орендодавцем - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті".

Згідно з п. 5.4 Договору оренди орендна плата здійснюється не пізніше 8 числа кожного місяця за поточний місяць оренди.

Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" платіжними дорученнями № 3228 від 01.09.2008 та № 5616 від 01.10.2008 перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" орендну плату за оренду приміщення у вересні 2008 та жовтні 2008 згідно Договору оренди від 23.10.2007.

Згідно з ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Таким чином, Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" було належним чином виконано свої зобов’язання за Договором оренди, оскільки про перехід прав орендодавця до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" відповідач-2 був повідомлений 07.10.2008.

Згідно зі ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Договір № 01-16/09-08 купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 16.09.2008.

Згідно реєстраційного посвідчення № 014992 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 23.09.2008 здійснено державну реєстрацію Договору купівлі-продажу.

Таким чином, з 23.09.2008 до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" перейшли права та обов’язки орендодавця за Договором оренди нежилих приміщень від 23.10.2007.

Позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" з листом № 064-1208 від 29.12.2008, в якому вимагав протягом 10-ти днів з моменту отримання даної претензії повернути незаконно отримані платежі у вигляді орендної плати .

Згідно накладної № 044-035489 служби кур’єрської доставки вказаний лист був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" 12.01.2009 (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, яка регламентує, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки з 23.09.2008 до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" перейшли права та обов’язки орендодавця за Договором оренди від 23.10.2007, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" орендної плати за 8 днів вересня 2008 року у розмірі 42 356,70 грн., за жовтень 2008 року у розмірі 158 837,65 грн. та за жовтень 2017 року у розмірі 159 857,75 грн., яка була перерахована відповідачу-1, підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" пені за заборгованістю по орендній платі в розмірі 23 701,36грн. та пені на заборгованість по гарантійному платежу у розмірі 18 394,50 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені у випадку порушення відповідачем-1 зобов’язання щодо сплати позивачу орендної плати та гарантійного платежу позивачем не доведено, відповідного договору, яким сторони передбачили таку відповідальність, суду не представлено, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача-1 інфляції орендної плати у розмірі 21 312,30 грн., 3% річних за прострочення орендної плати у розмірі 6 074,30грн., інфляції гарантійного платежу у розмірі 16 107,88 грн., 3% річних за прострочення гарантійного платежу у розмірі 2 632,25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою протягом десяти днів перерахувати незаконно отримані орендні платежі від 29.12.2009, яка була отримана відповідачем 12.01.2009, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню та за розрахунком суду складають –1 097,99 грн. –3% річних і 5 415,78 грн. –інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем-1 не надано суду доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов’язань щодо перерахування позивачу орендної плати за вересень (8 днів) 2008 та жовтень 2008 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач-1 відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" (03126, м.Київ, бул. Івана Лепсе, 50, ідентифікаційний код 19124621, р/р 2600065754 в Шевченківському відділенні № 1 ВАТ "Райффайзенбанк Аваль", МФО 380805, або з будь-якого рахунку виявленого під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Ріалті" (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 27 (2-й поверх), ідентифікаційний код 35466551, р/р 26001103240001 (980) у ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) заборгованість у розмірі 361 052 (триста шістдесят одна тисяча п’ятдесят дві) грн. 10 коп., 3% річних у розмірі 1 097 (одна тисяча дев’яносто сім) грн. 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 415 (п’ять тисяч чотириста п’ятнадцять) грн. 78 коп., державне мито в розмірі 3 675 (три тисячі шістсот сімдесят п’ять) грн. 55 коп., та 96 (дев’яносто шість) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 08.05.2009