Рішення № 3680585, 21.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09 Справа№ 24/6

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнеруд –промбуд”, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства „Мієр”, м.Львів

Про стягнення 20861,00грн. основного боргу, 1607,40грн. 3% річних та 311,92грн. втрат від інфляції.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Пастернак П.І. –представник

Газда М.І. –директор

Від відповідача –Щукіна О.Ф. - представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 24568,80грн., в т.ч.: 20861,00грн. основного боргу, 1788,48грн. пені, 1607,40грн. 3% річних та 311,92грн. втрат від інфляції.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.05.2006року сторонами укладено договір №2/08/06, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався виконати підрядні роботи по влаштуванню каналів і приямків, а відповідач зобов’язувався їх оплатити не пізніше 5 днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Як зазначає позивач у позовній заяві, підрядні роботи ним виконані, про що сторонами підписано акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2006р.на суму 20861,00грн., однак відповідач не оплатив виконаних робіт.

У зв’язку невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті виконаних підрядних робіт, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в сумі 20861,00грн. Крім того, на підставі п. 4.2 договору позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 01.07.06р. по 31.12.06р. в сумі 1788,48грн., а на підставі ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1607,40грн. та втрати від інфляції в сумі 311,92грн., які нараховані за період з 01.07.06р. по 25.01.09р.

У відзиві на позовну заяву, який зареєстрований канцелярією суду 20.03.2009року за №5380, відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що платіжним дорученням № 797 від 15.01.2007р.відповідачем сплачено 14027,00грн., а платіжним дорученням № 457 від 23.07.2007р. –10 000,00грн. Крім того, відповідач посилається на акт звірки розрахунків станом 25.07.2007р., згідно із яким заборгованості за виконані роботи немає.

Представники позивача не погоджуються з доводами відповідача, стверджують, що вказані відповідачем кошти сплачені за роботи , виконані позивачем за іншими договорами.

За заявою сторін ухвалою суду від 26.03.2009р. продовжений строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України.

У відзиві , поданому в судовому засіданні 14.04.2009р., за підписом директора Сахарова В.О., відповідач стверджує, що про існування договору від 29.05.2006р.відповідачеві не було відомо, що договір, довідка про вартість виконаних робіт та акт приймання виконаних робіт за червень 2006р. сфальсифіковані, що всі роботи, виконані позивачем, оплачені повністю.

Крім того, відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, матеріали справи надіслати в правоохоронні органи для проведення перевірки на предмет законності виникнення окремих документів та виявлення шахрайства в діях посадових осіб позивача, а також клопотання про зупинення провадження у справі у зв»язку з тим, що відповідач звернувся із заявою в правоохоронні органи про проведення перевірки з приводу виявлення шахрайства в діях посадових осіб позивача, до отримання відповіді на заяву .

Клопотання відповідача судом відхилено з огляду на наступне.

Статтею 79 ГПК України вставлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Суду надано право зупиняти провадження у справі у випадку, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Надіслання матеріалів справи до слідчих органів можливо відповідно до ст.90 ГПК: якщо при вирішенні спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку. Проте, судом не виявлено у діяльності працівників відповідача порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, таких доказів порушення відповідачем законності позивач суду не надав, тому відсутні підстави для надсилання матеріалів справи до слідчих органів та для зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні оголошувалась перерва: 14.04.2009р. –до 12.05.2009р., 12.05.2009р. –до 21.05.2009р.

В судовому засіданні 21.05.2009р. позивач подав заяву , в якій зменшує позовні вимоги, підтримує вимоги про стягнення основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних, в частині стягнення пені позовні вимоги не підтримує.

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, якою надано право позивачу до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 20861,00грн. основного боргу, 1607,40грн. 3% річних та 311,92грн. втрат від інфляції.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.05.2006р.відповідачем в особі директора Місько Р.С. (замовник за договором) та позивачем в особі директора Газда М.І. ( підрядник за договором) укладено договір №2/08/06, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався виконати підрядні роботи по влаштуванню каналів і приямків, а відповідач зобов’язувався їх оплатити не пізніше 5 днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Вартість робіт становить 20861грн. ( в т.ч. ПДВ).Строк виконання робіт -18 днів. Оплата здійснюється на підставі актів приймання-здачі виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт за червень 2006р. , типова форма КБ-2в, та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень.2006р., позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 20860,80грн. Акт підписаний 30 червня 2006р. двома сторонами та скріплений печатками двох підприємств. Оригінали договору, акту та довідки оглянуті в судовому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи, крім названого вище договору, позивачем і відповідачем було укладено ряд інших договорів на виконання робіт, зокрема, від 06.12.2006р, від 22.12.2006р., від 02.01.2007р., від 03.01.2007р., від 23.01.2007р., від 08.02.2007р, від 09.02.2007р., від 15.02.2007р., від 16.03.2007р., від 22.03.2007р, від 17.04.2007р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.09.2007р. у справі № 27/201 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 29 161,41 грн. боргу за виконані роботи за договором від 09.02.2007р. та 2500грн. пені.

Відповідач подав платіжні доручення про оплату в 2006р.-2007р.р.виконаних позивачем робіт. Проте, в платіжних дорученнях в призначенні платежу відсутнє посилання на оплату виконаних робіт за договором від 29.05.2006р.,а є посилання на оплату робіт за іншими договорами.

В акті звірки розрахунків станом на 20.07.2007р., підписаному двома сторонами, вказано, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 38662,04грн

Однак, в названому акті не вказано за якими конкретно договорами проведена звірка, у зв»язку з чим суд зобов»язав сторони провести звірку розрахунків за всіма укладеними договорами.

Позивач подав акт звірки станом на 01.05.2009р.за всіма договорами, укладеними сторонами в 2006-2007 роках, згідно із яким за іншими договорами, крім договору від 29.05.2006р., відповідач оплатив виконані роботи, заборгованість за договором від 29.05.2006р. становить 20 860,80грн. Відповідач такого акту звірки не подав.

Доказів оплати названих робіт за договором 29.05.2006р. суду не подано.

Крім того, судом встановлено, що з 04.02.2006р. комерційний директор ПП «Мієр»Сахаров В.О. був звільнений з роботи за власним бажанням, а згідно із протоколом №4 зборів засновників від 30.10.2006р. призначений на посаду директора ПП «Мієр».

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується сторонами, на час укладення договору від 29.05.2006р.№ №2/08/06, та підписання акту приймання- передачі виконаних робіт від 30.06.2006р. директором ПП «Мієр»був Місько Р.С.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

За договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за дорученням другої сторони(замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу( ст..837 ЦК України, ст.317 ГК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаних робіт, замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної її здачі ( ст..854 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору від 29.05.2006року №2/08/06 позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 20 860,80грн., що підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та актом прийому-передачі виконаних робіт за червень 2006р., який підписаний 30 червня 2006р. двома сторонами . Згідно із умовами договору роботи підлягали оплаті упродовж 5 днів після підписання акту, тобто, до 06.07.2006р.Проте, відповідач не оплатив виконаних робіт.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 20 860,80грн. обґрунтовані , підтверджені належними доказами і підлягають до задоволення. В частині стягнення 0,20грн основного боргу позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання робіт на суму 20 860,80грн., а не на суму 20861,00грн.

Враховуючи те, що прострочення оплати виконаних робіт має місце з 06.07.2006р., то нарахування втрат від інфляції та 3% річних за період з 01.07.2006р. по 05.07.2006р. є безпідставним, тому втрати від інфляції підлягають до задоволення в сумі 310,26грн., а 3 % річних –в сумі 1598,85грн.

Доводи відповідача про те, що договір, довідка про вартість виконаних робіт та акт є сфальсифікованими не підтверджені жодними доказами, тому не беруться судом до уваги.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.22, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Мієр”, ідентифікаційний код 13823275, адреса:79000, м.Львів, вул. Князя Романа, 6/5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнеруд –промбуд”, ідентифікаційний код 33618230, адреса: м. Львів, вул.Драгана,17/64,- 20 860,80грн.основного боргу, 1598,85грн. 3% річних, 310,26грн. втрат від інфляції. 227,68 грн. державного мита та 109,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Хабіб М.