Постанова № 36805311, 21.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 910/15363/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Гарник Л.Л.

при секретарі Кобзар Б.В.

розглянувши апеляційну скаргу Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні"

на рішення господарського суду м. Києва від 14.10.2013 р.

у справі № 910/15363/13 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична

Видавнича Група"

до Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні"

про стягнення 459 597,20 грн. та зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Бородіна М.І. - дов. № б/н від 14.10.2013р.

від відповідача: Ховхун Ю.Е. директор

Якимець О.О. - дов. № б/н від 01.10.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № ОКУ-03 від 12.03.2012 року в розмірі 459 597,20 грн. основного боргу та зобов'язати відповідача підписати акти виконаних робіт.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.10.2013р. у справі № 910/15363/13 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 12, ідентифікаційний код 33239342) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (03124, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 30673676) заборгованість у розмірі - 487 277 (чотириста вісімдесят сім тисяч двісті сімдесят сім) грн. 84 коп., 9 745 (дев'ять тисяч сімсот сорок п'ять ) грн. 56 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 14.10.2013р. у справі № 910/15363/13 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013р. апеляційну скаргу Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 910/15363/13 на 10.12.2013р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. апеляційну скаргу Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 10.12.2013р. представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. розгляд справи № 910/15363/13 було відкладено на 21.01.2014р.

Через відділ документального забезпечення 19.12.2013р. представником позивача були подані заперечення на апеляційну скаргу в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.01.20134. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2014р. апеляційну скаргу Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" було прийнято до провадження.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № ОКУ-03 від 12.03.2012 року в розмірі 459 597,20 грн. основного боргу та зобов'язати відповідача підписати акти виконаних робіт.

Позивач заявою від 11.10.2013р. збільшив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 487 277,84 грн., а також зобов»язати відповідача підписати акти виконаних робіт.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі Договору № ОКУ-03 уповноважив відповідача здійснити колективне управління майновими правами видавництва щодо збору грошових коштів (роялті) за використання музичних творів з користувачів та виплати цих грошових коштів правовласникам, проте відповідачем свого обов'язку не виконано та не сплачено роялті, а також відповідач не підписав акти виконаних робіт на підтвердження виконання договору.

Місцевим судом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" до Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" про стягнення заборгованості за Договором № ОКУ-03 від 12.03.2012 року в розмірі 459 597,20 грн. основного боргу та зобов'язати відповідача підписати акти виконаних робіт задоволені частково.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (позивач, видавництво) та Асоціацією "Дім Авторів Музики в Україні" (відповідач, ДАМвУ) укладено Договір № ОКУ-03 від 12.03.2012 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 договору видавництво уповноважує ДАМвУ здійснювати колективне управління майновими правами видавництва щодо творів, а саме дозволяти або забороняти таке використання творів, як: публічне використання творів, публічне сповіщення творів, відтворення і розповсюдження творів на будь-яких носіях; переробку, адаптацію, аранжування або інші подібні зміни твору у формі мобільного контенту, відтворення і розповсюдження творів у формі мобільного контенту.

Згідно з п. 2.2 договору сторони домовились, що з 01.06.2012р. колективне управління правами відповідно до п.п. г) і д) ДАМвУ буде здійснювати з наступними обмеженнями:

- ДАМвУ надається право дозволяти або забороняти використання творів у мобільному контенті лише з іноземного каталогу видавництва та виключно користувачу - Приватному акціонерному товариству "Київстар" (п. 2.2.1 договору).

- ДАМвУ має право надавати дозволи та отримувати винагороду від ПП "Українська музика" до 01.07.2012р. за використання творів у мобільному контенті лише з іноземного каталогу видавництва та виключно користувачем - Приватним акціонерним товариством "Київстар" (п. 2.2.2 договору).

- ДАМвУ не має права дозволяти або забороняти, а також збирати роялті з третіх осіб, окрім, вказаних у п. 2.2.1, 2.2.2 договору, за використання у формі мобільного контенту (п. 2.2.3 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що у цих цілях видавництво надає ДАМвУ право дозволяти (видавати дозволи) третім особам (користувачам) на використання творів згідно п. 2.1 на території України, а також збирати, розподіляти і виплачувати роялті, що належить по таких дозволах видавництву.

ДАМвУ має право здійснити збір роялті за використання творів у минулі періоди, до підписання договору, якщо така винагорода не була отримана видавництвом (п. 2.4 договору).

Сторонами також погоджено (п. 2.5 договору), що на підставі письмового звернення видавництва, ДАМвУ може вчиняти і інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює ДАМвУ, в тому числі звертатися до суду за захистом прав видавництва.

Відповідно до п.п. 5.1.1., 5.1.2., 5.1.3 договору, ДАМвУ зобов`язується забезпечити збір авторської винагороди за використання творів згідно з п. 2.1 договору; розподілити зібрану винагороду відповідно до встановлених в ДАМвУ правил й інформації видавництва; виплатити видавництву його роялті.

Згідно з п. 7.1 договору фінансові умови та звітність даного договору вказується в додатках, які є невід`ємною частиною цього договору.

Також, 12.03.2012р. між сторонами у справі підписано Додаток № 1 до Договору № ОКУ-03 від 12.03.2012 "Фінансові умови та звітність", відповідно до п. 1 якого ДАМвУ зобов'язується щоквартально, але не пізніше одного календарного місяця, після закінчення кварталу (звітного періоду), надати видавництву звітну відомість, а також відписаний ДАМвУ акт виконаних робіт з розподілу зібраної за звітний період винагороди.

Відповідно до п. 7, 8, 9, 10 Додатку № 1 до Договору № ОКУ-03 від 12.03.2012 "Фінансові умови та звітність", ДАМвУ зобов'язується щоквартально робити розподіл і виплачувати роялті протягом п'яти робочих днів після підписання акту виконання робіт; розподілу підлягають кошти, які надійшли до кінця звітного періоду; враховуючи розподіл за попередні періоди, ДАМвУ може робити авансові платежі на розрахунковий рахунок видавництва, які будуть враховані при розподілі та виплаті роялті за звітний період; суми, зібрані ДАМвУ для видавництва, виплачуються останньому шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок.

Пунктами 8.1, 8.2 договору сторони погодили, що договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року. Строк дії договору може бути продовжений шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору.

Додатковою угодою від 27.12.2012р. до договору № ОКУ-03 від 12.03.2012р. сторони продовжили дію договору до 31.12.2013р.

На виконання умов договору позивач надав суду підписані в двосторонньому порядку звітні відомості: № 1/2013 від 01.04.2013 (звітний період з 01.01.2013 по 31.03.2013)на суму 14509,56 грн.; № 1/2012 від 09.07.2013 (звітний період з 01.03.2013 по 18.04.2013) на суму 67454,05 грн.; № 1/2012 від 09.07.2013) звітний період з 01.12.2012 по 28.02.2013) на суму 139554,92 грн.; № 1/2012 від 11.07.2013 (звітний період з 01.10.2012 по 31.03.2013) на суму 165,14 грн.; № 1/2012 від 15.07.2013 (звітний період з 01.09.2012 по 30.11.2012) на суму 108577,99 грн.; № 3/2012 від 16.07.2013 (звітний період 3 квартал 2012) на суму 98617,59 грн.; № 4/2012 від 16.07.2013 (звітний період 4 квартал 2012) на суму 11263,43 грн.; № 4/2012 від 16.07.2013 (звітний період з 01.10.2012 по 31.12.2012) на суму 19454,52 грн.; № 4/2012 від 01.08.2013 (звітний період 2007р., 2010р.) на суму 27680,64 грн.

Матеріали справи також свідчать, що позивач направляв відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000130 від 09.07.2013; № ОУ-0000131 від 09.07.2013, № ОУ-0000136 від 11.07.2013, № ОУ-0000151 від 15.07.2013, № ОУ-0000153 від 16.07.2013, № ОУ-0000154 від 16.07.2013, № ОУ-0000155 від 16.07.2013, № ОУ-0000122 від 01.04.2013, що підтверджується копіями опису вкладення в цінний лист від 25.07.2013, фіскального чеку № 2552 від 25.07.2013 та повідомленням про вручення поштового відправлення та акт № ОУ-0000161 від 01.08.2013, що підтверджується фіскальним чеками від 11.10.2013 та описами вкладення в цінний лист від 11.10.2013.

Проте, відповідач акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписав, обґрунтованої відмови від писання актів не надав.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Як визначено ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин, як різновид юридичних фактів, характеризується, тим, що він є вольовим актом і воля сторін у правочині має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тобто на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Серед переліку наведених норм чинного законодавства України відсутній такий спосіб захисту права як зобов'язання відповідача підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача підписати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № ОКУ-03 від 12.03.2012 в розмірі 487277,84 грн. то колегія суддів зазначає наступне.

Позивач на підтвердження виконання умов договору та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в розмірі 487277,84 грн., надав суду підписані в двосторонньому порядку звітні відомості: № 1/2013 від 01.04.2013 (звітний період з 01.01.2013 по 31.03.2013)на суму 14509,56 грн.; № 1/2012 від 09.07.2013 (звітний період з 01.03.2013 по 18.04.2013) на суму 67454,05 грн.; № 1/2012 від 09.07.2013) звітний період з 01.12.2012 по 28.02.2013) на суму 139554,92 грн.; № 1/2012 від 11.07.2013 (звітний період з 01.10.2012 по 31.03.2013) на суму 165,14 грн.; № 1/2012 від 15.07.2013 (звітний період з 01.09.2012 по 30.11.2012) на суму 108577,99 грн.; № 3/2012 від 16.07.2013 (звітний період 3 квартал 2012) на суму 98617,59 грн.; № 4/2012 від 16.07.2013 (звітний період 4 квартал 2012) на суму 11263,43 грн.; № 4/2012 від 16.07.2013 (звітний період з 01.10.2012 по 31.12.2012) на суму 19454,52 грн.; № 4/2012 від 01.08.2013 (звітний період 2007р., 2010р.) на суму 27680,64 грн. та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000130 від 09.07.2013; № ОУ-0000131 від 09.07.2013, № ОУ-0000136 від 11.07.2013, № ОУ-0000151 від 15.07.2013, № ОУ-0000153 від 16.07.2013, № ОУ-0000154 від 16.07.2013, № ОУ-0000155 від 16.07.2013, № ОУ-0000122 від 01.04.2013, № ОУ-0000161 від 01.08.2013.

Відповідно до п. 7, 10 Додатку №1 до договору № ОКУ-03 від 12.03.2012 ДАМвУ зобов'язується щоквартально робити розподіл і виплачувати роялті протягом п'яти робочих днів після підписання акту виконаних робіт. Суми, зібрані ДАМвУ для видавництва виплачуються останньому шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок.

Відповідач свого зобов'язання по договору № ОКУ-03 від 12.03.2012 не виконав та не перерахував позивачу 487 277,84 грн. роялті.

Відповідно до ч. 1 п. в) ст.49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права І (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання Твору.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач здійснив збір авторської винагороди та її розподіл, що підтверджується підписаними сторонами звітні відомості, але обов'язок щодо виплати авторської винагороди позивачу в розмірі 487 277,84 грн. не виконав.

Відповідач зазначив, що зазначена позивачем сума роялті не є боргом відповідача перед позивачем, оскільки ця сума утримана відповідачем у порядку сплати позивачем членських внесків за 2012 рік та перше півріччя 2013 року на підставі рішень Загальних зборів від 13.05.2012 та 08.07.2013, які згідно статуту відповідача є обов'язковими до виконання позивачем.

На період виникнення спірної заборгованості позивач був одним із засновників (учасників) відповідача.

Відповідно до пунктів 5.4., 5.4.1. Статуту Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні", учасники Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" беруть на себе зобов'язання дотримуватись та виконувати положення Статуту, рішення Загальних зборів та інших органів управління Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні", прийнятих в межах їх повноважень.

На підставі Статуту черговими Загальними зборами від 13.05.2012 та 08.07.2013 було прийнято рішення про утримання 487277,84 грн. з позивача та зарахувати вказану суму в якості часткової сплати позивачем членських внесків за 2012 рік та перше півріччя 2013 року, а залишок суми в розмірі 4776,90 грн. буде зараховано відповідачем за рахунок майбутніх виплат позивачу зібраного на його користь роялті. Про що відповідач повідомив позивача листом № 70/2013 від 28.08.2013.

Однак відповідачем не надано жодних доказів про зміну умов розрахунків по договору № ОКУ-03 від 12.03.2012р.

Зарахування суми роялті в рахунок сплати позивачем членських внесків за 2012 рік та перше півріччя 2013 року є неможливим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. з ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони". При цьому однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення зобов'язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Прийняті на загальних зборах Асоціації "ДАМвУ" рішення є організаційними, та у розумінні ст. 176 ГК України породжують для сторін організаційно-господарські зобов'язання, при цьому зобов'язання ДАМвУ по виплаті роялті ТОВ "УМВГ" є майново-господарськими у розумінні ст. 175 ГК України.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідач у своєму листі № 70/2013 від 28.08.2013 не заперечує щодо наявності суми боргу, яка виникла відповідно до умов Договору ОКУ-03 від 12.03.2012р.

До того ж, відповідно до звітів, наданих відповідачем, зазначені в них суми не є власністю позивача, оскільки кінцевими отримувачами роялті є автори відповідних музичних творів.

Відповідно до п. 10.7. Статуту ДАМвУ Асоціація набуває право власності на кошти та інше майно, передане їй засновниками, учасниками або набуте від вступних, цільових внесків та пасивних доходів (за виключенням винагороди (роялті), що належить суб'єктам авторського права відповідно до законодавства).

Отже, відповідач не мав права здійснювати взаємозалік в односторонньому порядку, не виплативши роялті, належне суб'єктам авторського права.

Згідно із п. 1.9. Статуту відповідача у редакції від 26 вересня 2012р. Асоціація утримується за рахунок внесків учасників та частини пасивних доходів (коштів від зібраної винагороди (роялті) за управління об'єктами авторських прав), що залишаються в затвердженому Загальними зборами розмірі для покриття витрат Асоціації, дотацій або субсидій.

Відповідно до п. 10.9. Статуту відповідача у редакції від 26 вересня 2012р. розмір внесків встановлюється Загальними зборами учасників Асоціації, а цільових-Директором за узгодженням з у часниками, які здійснюють ці внески.

В пункті 5.3.1. Статуту відповідача зазначено, що учасник асоціації має право отримувати винагороду (роялті), зібрану Асоціацією з користувачів об'єктів авторського права, ш,о належать учаснику Асоціації і управління правами на які здійснює Асоціація, за вирахуванням частини коштів, ш,о залишаються в затвердженому Загальними зборами розмірі для покриття витрат Асоціації.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

В Статуті відповідача відсутні положення, які б зобов'язували учасників Асоціації нести відповідальність власним майном за майновими зобов'язаннями Асоціації.

Відповідачем не надано суду документального підтвердження своїх витрат, пов'язаних із статутною діяльність відповідача.

Посилання відповідача на п. 11 додатку № 1 до Договору № ОКУ-03 від 12.03.2012, відповідно до якого покриття витрат ДАМвУ, пов'язаних зі збором, розподілом та виплатою роялті видавництво вносить до ДАМвУ членські внески, згідно статуту ДАМвУ та рішення Загальних зборів, стосується зобов'язань позивача вносити членські внески до асоціації, а не права відповідача в односторонньому порядку зараховувати роялті в рахунок членського внеску позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 487277,84 грн. основного боргу за Договором № ОКУ-03 від 12.03.2012 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення господарського суду м. Києва від 14.10.2013р. у справі № 910/15363/13.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Асоціації "Дім Авторів Музики в Україні" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 14.10.2013р. у справі № 910/15363/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/15363/13 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 23.01.2014р.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

Л.Л. Гарник