Рішення № 36805277, 21.01.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа № 911/4355/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва», м. Донецьк

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», Київська область, с. Гора

про стягнення 8915,80 грн.

секретар судового засідання (помічник судді) Федько Т.В.

за участю представників:

від позивача: Петрусенко М.Ю. (довіреність №34.11-389 від 21 серпня 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - відповідач) про стягнення 8915,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, за №94.8/242-04 від 25 лютого 2005 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за орендоване майно за період: липень 2012 року - листопад 2012 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 8343,03 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 331,98 грн. та 3% в розмірі 240,79 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25 листопада 2013 року та призначено справу до розгляду на 10 грудня 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 10 грудня 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 21 січня 2014 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 25 листопада 2013 року та від 10 грудня 2013 року, в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

21 січня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором орендар) 25 лютого 2005 року укладено договір оренди нерухомого майна за №94.8/242-04.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що орендодавець передає. А орендар приймає в строкове платне користування об'єкти оренди - нежитлове приміщення (далі - майно).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендар вступає в строкове платне користування майном у строк, зазначений у даному договорі та акті приймання-передачі майна.

Відповідно до пункту 6.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату та здійснювати оплату вартості послуг з утримання майна, незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Відповідно до пункту 8.1 договору (в редакції додаткової угоди №6 від 2 серпня 2011 року) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання оплати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні обласної ради, затвердженої рішенням обласної ради №4/10-266 від 9 вересня 2003 року (з наступними змінами) та складає 899,71 грн., за базовий місяць оренди - липень 2011 року.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2011 року, визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць - липень 2011 року на індекс інфляції за серпень 2011 року.

Згідно пункту 8.4 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 1 серпня 2009 року) орендна плата та сума компенсації земельного податку перераховується орендарем в розмірі 100% з ПДВ на поточний рахунок орендодавця до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 8.6 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 1 серпня 2009 року) передбачено, що орендна плата та сума компенсації земельного податку, перераховані орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації та стягуються орендодавцем, починаючи з 16-го числа місяця, наступного за звітним, згідно чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі (том 1, а.с. 22).

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, а саме, не сплатив орендну плату та не сплатив кошти за надані послуги з утримання об'єкта оренди за період: липень 2012 року - листопад 2012 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 8343,03 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 10 грудня 2013 року та 21 січня 2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 8343,03 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 331,98 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 240,79 грн. є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код 20048090) на користь Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Донецьк імені С.С. Прокоф'єва» (83021, м. Донецьк, Київський район, Аеропорт, код 32496293) - 8343 (вісім тисяч триста сорок три) грн. 03 коп. заборгованості, 331 (триста тридцять одна) грн. 98 коп. пені, 240 (двісті сорок) грн. 79 коп. 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 25 січня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.